Постанова № 24268808, 23.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 5005/3381/2011 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р.у справі № 5005/3381/2011 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомДержавного підприємства "Бар'єр"

до третя особа проТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосфера" Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області стягнення 3 332 479,02 грн.за участю представників:

ДП "Бар'єр" -не з'явилися;

ТОВ "НВП "Екосфера" -не з'явилися;

Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області -Карпенко І.М., Никитенко Є.В.;

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство "Бар'єр" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосфера" 3 332 479,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:

- між сторонами у справі укладений договір № 009-ГБ від 27.05.2009 р., згідно умов якого позивач перерахував відповідачу 7 500 000 грн. за виконані роботи;

- Контрольно-ревізійним відділом у місті Дніпродзержинську під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2008 р. по 31.03.2010 р. встановлено завищення вартості виконаних робіт на 3 332 479,02 грн.;

- на підставі зазначеного, позивач просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти у сумі 3 332 479,02 грн. (т.1 а.с.2-4).

Відповідач у справі - ТОВ "НВП "Екосфера" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що підставою для отримання коштів є укладений між сторонами договір. Крім того, відповідач зазначає, що роботи виконані на суму, передбачену договором (т.2 а.с.70-71).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Контрольно-ревізійне управління міста Дніпропетровська (т.2 а.с.138).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.3 а.с.121-136).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справ додані докази виконання робіт за договором на загальну суму 7 500 000,00 грн. Отже, підстави для повернення коштів відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. залишено без змін. Замінено третю особу -Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області її правонаступником -Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області (т.6 а.с.24-28).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.6 а.с.39-46).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 3 332 479,02 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно договору № 009-ГБ від 27.05.2009 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт на суму 3 332 479,02 грн., що встановлено в акті контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпродзержинську контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області від 13.07.2010 р. № 04-19/12.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції та, підтримуючи такий висновок, апеляційна інстанція виходили з того, що у відповідача відсутній обов'язок повертати перераховані позивачем кошти.

Висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, щодо необгрунтованості заявлених вимог, є передчасним, враховуючи наступне.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Вирішуючи спір у даній справі по суті, судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

27.05.2009 р. між сторонами у справі укладено договір № 009-ГБ, предметом якого є оплатне виконання відповідачем за замовленням позивача наступних робіт: "Розробка макету паспортів хвостосховищ і об'єктів колишнього уранового виробництва. Розробка технічних завдань на інвентаризацію. Здійснення польових робіт і розробка паспортів хвостосховищ", вартість яких, згідно п.2.1. договору, складає 7 500 000,00 грн.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за таким договором робіт, а отже, за наявності правової підстави.

Між тим, судами не враховано, що підставою для повернення коштів позивач вважає ту обставину, що Контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпродзержинську проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2008 р. по 31.03.2010 р. За результатами ревізії складено акт, відповідно до якого відповідачем завищено вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 3 332 479,20 грн.

Разом з цим, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Крім того, призначаючи експертизу з метою перевірки висновків документальної ревізії, в ухвалі про призначення експертизи судом не зазначено, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів, зважаючи на те, що акт, складений за результатами ревізії, є доказом у справі.

При цьому, суди, встановивши, що згідно висновку судово-економічної експертизи від 26.10.2011 р. № 5381/11-19/11298/11-44 висновки акта ревізії від 13.07.2010 р. № 04-19/12 наче не підтверджуються, не врахували, що більшість питань залишилась експертом без відповіді, оскільки експерту не було надано можливості дослідити у повному об'ємі підтверджуючі документи.

Судами також не з'ясовано, чи може наявний у матеріалах справи висновок спеціаліста № 84/36 від 31.08.2010 р. спростовувати викладені у акті ревізії висновки, враховуючи, що дослідження спеціалістом проводилось на запит адвоката, без попередження виконавця про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, тобто без надання йому статусу процесуальної особи -судового експерта, а його відповідним висновкам -доказовості.

В силу ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, порушення норм матеріального права, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. 1117 ГПК України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі № 5005/3381/2011 скасувати.

3. Справу направити для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.