Ухвала суду № 24267643, 24.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5497/11/0170/11

24.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

прокурора, Гукасян Христини Артушівни, посвідчення НОМЕР_1 від 19.05.11,

представника позивача, Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим- ОСОБА_7, довіреність № 2 від 10.01.12,

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фороської селищної ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 20.10.11 у справі № 2а-5497/11/0170/11

за позовом Заступника прокурора м. Ялта (вул. Кірова, 18, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600) в інтересах держави в особі

Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (вул. Р.Люксембург, 17-а, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

до Виконавчого комітету Фороської селищної ради (вул.Космонавтів, 3, смт.Форос, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98690)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 адміністративний позов Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим до Виконавчого комітету Фороської селищної ради - задоволено повністю.

Стягнуто з Виконавчого комітету Фороської селищної ради на користь Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій у сумі 5166,00грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 року та прийняти нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у зв'язку з розглядом Окружним адміністративним судом АРК справи №2а-3567/12/0170/11, результати розгляду якої яка на думку заявника впливають на розгляд даної справи. Проте судова колегія не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки викладені у клопотанні обставини не є підставою для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.128 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Виконавчий комітет Фороської селищної ради (код ЄДРПОУ 04367565) з 15.01.2002 зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Ялтинській міській виконавчий дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (реєстраційний код 010280001402), що підтверджується копією повідомлення про взяття на облік страхувальника (а.с.11).

Рішенням Виконавчої дирекції Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК від 01.10.2010 №06-4/22-1034 за результатами ревізії на підставі акту №06-4/22-243 від 13.09.2010 не прийняті до заліку витрати Виконавчого комітету Фороської селищної ради у сумі 3869,79грн.(з яких 3444грн. вартість путівки та 425,79грн. допомога з тимчасової втрати працездатності) та застосовані штрафні санкції у сумі 1934,90грн. (50% суми належних до сплати страхових внесків).

14.04.2011 відповідачем подано до Ялтинської міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіти про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік (у рядку 17 «заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду») та за 1 квартал 2011 року (у рядку 27 «прострочена заборгованість»), в яких відповідачем самостійно визначена як прострочена заборгованість сума 5166,00грн., яка є предметом позову.

Частиною 3 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове де соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»встановлено, що своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Несплата відповідачем простроченої заборгованості в сумі 5166,00грн. стала підставою для звернення прокурора з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності простроченої заборгованості в заявленій сумі підтверджується матеріалами справи, тому відповідач має обов'язок щодо її сплати.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове де соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001р. № 2240-ІП (далі - Закон в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її" сім'ї (а особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі та у порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання путівок застрахованим особам і членами їх сімей, за рахунок коштів Фонду визначається Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що оплачується за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду від 25.02.2009 р. № 12 (далі - Порядок №12), відповідно до пункту 4.1 якого рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія із соціального страхування на підставі особистої заяви та довідки на одержання путівки.

Згідно ч. 2 ст. 47 Закону надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Згідно ч.3 ст. 50 Закону рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Пунктом 6.2 Порядку № 12 передбачено, що сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ч.2 ст.47 Закону, яке полягало у видачі відповідачем путівки №211210 Чайка Л.А. з 23.03.2009 до санаторію «Курпати»(профіль діяльності санаторію - захворювання органів дихання) за медичною довідкою ФО70, відповідно до якої Чайка Л.А. страждає остеохондрозом хребта, тобто путівка видана при відсутності медичних показань, що відповідають профілю лікування, зазначеному у путівці. Вартість путівки у сумі 3444,00грн. не прийнята позивачем до заліку.

Відповідачем не надано доказів, які би спростували зазначені у акті перевірки факти. Рішення позивача про застосування штрафних санкцій, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення цієї суми не оскаржувалось відповідачем в судовому порядку і є чинним. Також судовою колегією приймається до уваги, що відповідачем самостійно у звітах про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року визначена як прострочена заборгованість сума 5166,00грн., яка є предметом позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вимог ч.2 ст.47 Закону, оскільки останнім за рахунок коштів Фонду здійснене санаторно-курортне лікування осіб, які не мають відповідних медичних показань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції на момент прийняття позивачем рішення від 01.10.2010р. №06-4/22-1034, страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 30 вищезазначеного Закону встановлено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»N 2464-УІ від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 5166,00грн.

Доводи апеляційної скарги про оскарження в судовому порядку акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення, оскільки підставою для стягнення простроченої суми заборгованості став не тільки акт перевірки, а й рішення від 01.10.2010 №06-4/22-1034 про застосування штрафних санкцій, яке не є предметом судового розгляду, а також самостійно задекларована у звітах про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року прострочена заборгованість в сумі 5166,00грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги за викладеними в ній мотивами та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фороської селищної ради -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 у справі № 2а-5497/11/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова