Ухвала суду № 24265705, 20.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року справа №2а-11786/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

при секретарі судового засідання: Сульженко А.В.

За участю:

представника відповідача Гавриш М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ютейр-Україна" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012р. у справі № 2а-11786/11/1270 (головуючий І інстанції Ушаков Т.С.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ютейр-Україна" до Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську , Головне управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.11року № 0000812360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 703 000 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000812360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 703 000 грн. задоволені частково.

Визнані протиправним та скасувані податкові повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 08.12.2011 року № 0000812360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року на суму 703 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції що Ленінською МДПІ у м.Луганську на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року, за результатом якої складено акт від 25.11.2011 року № 862/23-616/36129430, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення 08.12.2011 року № 0000812360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за грудень 2010 року в розмірі 703 000 грн. Підставами винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що обов'язковими умовами при отриманні права на бюджетне відшкодування суми ПДВ є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України, а також реальність здійснення операцій, однак по контрагентам позивача не підтверджено можливість здійснювати реальну господарську діяльність та факт транспортування, отримання товару від постачальників. Зокрема, встановлено, що у ланцюгу постачання ТОВ «Лук Авіа Ойл», ТОВ «Авіакомпанія «ХОРС», ПрАТ «Міжнародні авіалінії України», ТОВ «МАЦП», ДП «МА»Бориспіль», ТОВ «Югспецсервіс-2», ТОВ «Актив-Компані», ТОВ «Кребо Інтернешнл» є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету. Суд першої інстанції не прийняв вказані обставни до уваги та помилково прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З апеляційною скаргою також звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ютейр-Україна" у якій вказала, що позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування є належний спосіб захисту прав позивача, які повинні бути задоволені.

Просили в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» (далі - ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна») зареєстровано 26.09.2008 року у Виконавчому комітеті Луганської міської ради, ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження: м. Луганськ, Аеропорт.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2011 року № 9006468153 за грудень 2010 року. Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за грудень 2010 року у розмірі 703 000 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.11.2011 року по 22.11.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м.Луганську Ізваріним Т.Г., на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 07.11.2011 року № 1916 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 703 000 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 25.11.2011 року № 826/23-616/36129430, у висновках якого зазначено, що в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року на суму 703 000 грн.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року) порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); (Підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008)

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року)

В акті невиїзної документальної перевірки від 25.11.2011 року № 826/23-616/36129430 зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не можливо підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ по ланцюгам постачання ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна».

На підставі вищевказаного акту перевірки від 25.11.2011 року № 826/23-616/36129430 Ленінською МДПІ у м. Луганську 08.12.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000812360, яким ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 703 000 грн.

Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Крім того, Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Матеріалами справи (податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-здачі виконаних послуг, банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем -отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Також суд вважає, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, що визнані нікчемними) (інформація системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції який вказав, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 703 000 грн. суперечать нормам Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000812360 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України через Головне управління Казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 703 000 грн. колегія зазначає наступне.

Згідно п.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п.12 ст.200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.13 ст. 200 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування і частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З викладеного вбачається, що з часу набрання чинності Податкового кодексу України, органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно тільки після того, як закінчиться процедура адміністративного або судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом п'яти днів висновку із зазначенням суми податку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 703 000 грн., оскільки дана вимога є передчасною.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 21 березня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ютейр-Україна" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012р. у справі № 2а-11786/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012р. у справі № 2а-11786/11/1270 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко