Ухвала суду № 24262350, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-1623/10

К-1623/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі Титенко М.П.

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009

у справі № 2-а-4392/08/0970 Івано-Франківського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік-Прикарпаття»

до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області

за участю прокурора Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 17.06.2008 № 0000332301/0; в іншій частині позову відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що суми податкового кредиту позивача, задекларовані за жовтень 2006 року, які у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон № 168/97-ВР) були враховані при визначенні чистої суми податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування, заявленої до повернення, підтверджуються податковими накладними, виданими ТОВ «Рейнбоу ЛТД»-постачальником нафтопродуктів (бензину та дизельного палива), та платіжними дорученнями на сплату в безготівковому порядку вартості зазначених товарів, включаючи суми ПДВ, нараховані в ціні придбання, а не отримання контролюючим органом результатів за зустрічною перевіркою постачальника палива по всьому ланцюгу поставок до виробника не може бути підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування, враховуючи доведення факту придбання позивачем вказаних товарів. Відмовляючи у задоволенні позову щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПІ надати висновок органу Державного казначейства суд виходив з того, що у силу норми підпункту 7.7.8 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР вказані дії мають бути здійснені після завершення процедури судового оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 постанову суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову скасовано, а провадження у справі закрито, а в іншій частині вказану постанову залишено без змін. Висновок суду про закриття провадження у справі вмотивований не правильним способом захисту порушеного права на повернення сум бюджетного відшкодування, оскільки таким є вимога про стягнення суми надмірно сплаченого податку з Державного бюджету України.

У касаційній скарзі ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову, а ухвалу апеляційної інстанції - у частині відмови у задоволенні апеляційної скарги з підстав неправильного застосування судами пунктів 1.3, 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач заперечує проти касаційної скарги і просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за березень 2008 року згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 672/23-00152230 від 17.06.2008. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 , пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування на 18893027,00 грн. з посиланням на те, що ВАТ «Нафтохімік-Прикарпаття»включив до складу податкового кредиту у жовтні 2006 року ПДВ у сумі 27736430,00 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Рейнбоу ЛТД», яке не було виробником товару, а факт сплати ПДВ до бюджету контрагентом останнього (ПП. «Детера») по другому ланцюгу поставки не підтверджено через неможливість проведення зустрічної перевірки цього платника податків у зв'язку з розшуком посадових осіб вказаної юридичної особи та непредставленням документів податкового та бухгалтерського обліку.

У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операцій з поставки позивачу нафтопродуктів (бензин та дизельне паливо) ТОВ «Рейнбоу ЛТД»згідно з договором № П-94/2006-Н від 20.04.2006. Виконання господарських операцій з поставки нафтопродуктів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних, актів приймання-передачі нафтопродуктів та платіжних доручень (а.с.30, 34-37). Факт здійснення поставки товару за вказаним договором відповідачем не оспорюється, так само як і факт сплати позивачем ПДВ в сумі, заявленій до відшкодування з бюджету, постачальнику палива в ціні придбання.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)..

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку -постачальниками товару по всьому ланцюгу поставки до виробника, якщо цей платник сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко