Постанова № 24262115, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-57947/09

К-57947/09, К-59063/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі Титенко М.П.,

касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2009

у справі № 2а-6913/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літмаш»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Донецькій області

про визнання неправомірними та недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2009, позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 13.04.2009 № 0003102340/3/11385/10/23-213 та № 00002340/3/11386/10/23-213 про визначення ТОВ «Літмаш»податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 567785,00 грн., в тому числі 378523,00 грн. -основний платіж і 189262,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, та в сумі 36163,00 грн., в тому числі 24109,00 грн. -основний платіж і 12054,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про правомірне включення ТОВ «Літмаш»до сум податкового кредиту за квітень -грудень 2007 року, лютий -квітень 2008 року суми податку на додану вартість, нараховані в ціні придбання послуг з перевезення залізничним транспортом металобрухту та сплачені постачальникам металобрухту ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм», які придбали ці послуги для позивача на підставі договору доручення.

У касаційних скаргах ДПА у Донецькій області та ДПІ у Київському районі м. Донецька просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, доводячи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми підпункту 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7, пункту 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Літмаш»просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Літмаш»податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 17.10.2008 № 4762/23-2/33454453, про порушення товариством підпункту 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7, пункту 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих на суму витрат ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм», постачальників металобрухту позивачу, на придбання послуг з перевезення залізничним транспортом металобрухту до кінцевого покупця -суб'єктів підприємницької діяльності, з якими ТОВ «Літмаш»уклав договори на поставку цього ж металобрухту.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що послуги з перевезення металобрухту були придбані ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм»для позивача на підставі договору доручення, їх вартість не увійшла до вартості металобрухту, у зв'язку з чим норма пункту 11.44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, яким до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів та брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість, не поширюється на операції з придбання позивачем зазначених послуг, а відтак у нього відповідно до абзацу третього пункту 4.7 ст. 4 цього Закону виникло право на включення сум податку, нарахованого на вартість послуг з перевезення та сплаченого повіреним особам, у податковому періоді отримання послуг.

З таким висновком суду, однак, не можна погодитися, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Як свідчать приєднані до справи копії договорів, укладених ТОВ «Літмаш»(покупець) з ТОВ «Суми-метал»(від 27.03.2007 № 008-07-Л), ПП «Нова-Трейд»(від 27.03.2007 № 009-07-Л), ТОВ «Промтехстрой»(від 27.03.2007 № 010-07-Л), ТОВ «ПромПСП»(від 27.03.2007 № 011-07-Л), ТОВ «Донгідроарм»(від 02.04.2007 № 020-07-Л) (постачальники) на поставку брухту чорних металів вказані суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язувались поставити товар, зокрема залізничним транспортом, передавши покупцю разом з товаром залізничні накладні. Додатковими угодами до цих договорів від 27.03.2007 та від 02.04.2007 встановлено, що постачальник від свого імені та за рахунок покупця забезпечує доставку товару залізничним транспортом до станції призначення. Покупець відшкодовує витрати, понесені постачальником у зв'язку з доставкою товару залізничним транспортом згідно з виставленим рахунком, оформленим на підставі залізничної накладної.

ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм»виписали позивачу, крім видаткових та податкових накладних на поставку брухту чорних металів, також видаткові й податкові накладні, в яких в графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця»вказали «залізничний тариф»з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків на суму тарифу. При цьому умови поставки зазначені з посиланням на вище вказані договори поставки брухту чорних металів (а.с. 184 - 250, т.2, а.с.208 -250, т.3).

Згідно з частинами першою -третьою ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084) визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Пунктами 1.2, 1.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів (Стаття 62 Статуту) Правил перевезення вантажів передбачено, що плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Отримана залізницею сума платежів указується у відповідних графах комплекту провізних документів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Представник позивача у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтвердив, що залізничні накладні на відправку металобрухту оформлялись ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм»як відправниками вантажу, на користь одержувачів вантажу -суб'єктів підприємницької діяльності - покупців, з якими ТОВ «Літмаш» уклав договори на поставку цього ж металобрухту. Не заперечує цієї обставини і представник ДПІ. Як встановлено частиною третьою ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Отже, вказані суб'єкти підприємницької діяльності були стороною в договорі перевезення вантажу, укладеному із залізницею, та придбали за цим договором послугу з перевезення вантажу, сплативши її вартість (залізничний тариф) залізниці як постачальнику цієї послуги.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом першим підпункту 7.4.5 цього пункту 7.4 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (абзаци перший, четвертий підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Оскільки господарська операція з поставки послуг з перевезення металобрухту відбулася між залізницею та ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм», а не між цими суб'єктами підприємницької діяльності та позивачем, встановлені законом підстави для виписування податкових накладних на поставку позивачу цих послуг відсутні, а відтак відсутні і підстави для включення позивачем до податкового кредиту сум податку, нарахованого на залізничний тариф. Посилання суду на те, що ці послуги ТОВ «Суми-метал», ПП «Нова-Трейд», ТОВ «Промтехстрой», ТОВ «ПромПСП», ТОВ «Донгідроарм»придбали для позивача на підставі договору доручення спростовується фактом оформлення залізничних накладних цими суб'єктами підприємницької діяльності як відправниками вантажу, тоді як згідно з частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) вчиняє певні юридичні дії від його імені та за рахунок другої сторони (довірителя).

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 223, 224, 229, 230 та 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суду України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити, скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2009, в позові відмовити

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак