Ухвала суду № 24260627, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 року м. Київ К-42543/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції про донарахування податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками позивача була проведена планова виїзна документальна перевірка Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, про що складено акт №1445/23/02082675 від 23 вересня 2009 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000962310/0 від 06 жовтня 2009 року, яким, за порушення абзацу 4 пп. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, абзацу 1 пп. 8.1.2 пункту 8.1, абзацу 2 пп. 8.4.11 пункту 8.4, пп. 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 107010 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47657 грн. 80 коп.

Висновки акту перевірки щодо встановленого порушення та визначення податкового зобов'язання по ПДВ ґрунтуються на тому, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про податок на прибуток підприємств»здійснено нарахування амортизації основних фондів, отриманих відповідно до рішень Уманської міської ради, до моменту державної реєстрації змін щодо статутного фонду. На думку податкового органу, позивач, отримавши від Уманської міської ради, безоплатно з балансу на баланс майно, яке безпосередньо пов'язано з його статутною діяльністю, відніс до валових витрат. Витрати, пов'язані з утриманням основних фондів, при цьому не вніс зміни до статуту щодо збільшення розміру статутного капіталу, чим порушив вимоги Закону України «Про податок на прибуток підприємств»та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року №280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування, а відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону міська рада має право прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Спираючись на визначення комунального унітарного підприємства та норм ст. 17 і п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд зазначає, що відносини між місцевою радою і комунальним підприємством фактично є відносинами, які існують між засновником (власником) і належним йому підприємством.

В силу вимог ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, відповідно до норм ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник, територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування Уманської міської ради може не тільки передавати комунальне майно комунальному підприємству, а і вчиняти щодо позивача будь-які дії, що не суперечать закону, про що має бути вказано у відповідному рішенні.

В силу вимог ст. 79 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління, при цьому статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання.

Керуючись вищевикладеним, господарська операція по передачі майна, що перебуває в комунальній власності, на баланс комунального підприємства прирівнюється до придбання такого майна підприємством. При цьому внесення змін до статуту відбудеться тільки в тому випадку, якщо це безпосередньо зазначено в рішенні місцевої ради.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що обов'язок внести зміни до статуту для позивача настає з моменту прийняття Уманською міською радою відповідного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров