Вирок № 24260110, 25.05.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-287/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2012 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалого В.В., при секретаріПолтавець А.І., за участю прокурорів захисникаОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Миронівського районного суду Київської обл. від 11.12.2003 року за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 69, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі та звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2005 року за ст.ст. 185 ч. 1, 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року за ст.ст. 15, 185 ч. 2, 71 КК України 3 роки 4 місяці позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.10.2010 року згідно постанови Білоцерківського міського суду Київської обл. від 05.10.2010 року умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 17 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, ОСОБА_6 будучи раніше судимим 11.11.2003 року Миронівським районним судом Київської обл. за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 69, 70, 104 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 03.06.2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч. 1, 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, 19.05.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України на 3 роки 4 місяці позбавлення волі та, маючи судимість, що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив і повторно вчинив новий злочин за наступних обставин.

Так, 24.03.2012 року, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_6, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України, перебуваючи біля входу/виходу з підземного переходу ст. метро «Лісова», яка розташована на Броварському проспекті в м. Києві, у невстановленої органами досудового слідства особи, повторно, незаконно без мети збуту за 150 грн. придбав наркотичний засіб - опій ацетильований, який став незаконно без мети збуту зберігати при собі, і незаконно без мети збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб громадським транспортом - метрополітеном до Печерського району м. Києва, де приблизно о 17 год. 00 хв. в цей же день біля буд. № 7/11 по вул. Хрещатик в м. Києві, був затриманий працівниками міліції та доставлений до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого по вул. Московській, 30 в м. Києві, де у нього вилучили наркотичний засіб - опій ацетильований вагою в перерахунку на суху речовину 0,006 г.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю, підтвердив зазначені обставини справи та свої показання під час досудового слідства та показав, що 24.03.2012 року він знаходився поблизу виходу з ст. метро «Лісова» в м. Києві, де зустрів наглядно знайомого, який запропонував йому придбати опій ацетильований, він згодився та за 150 грн. придбав медичний шприц з опієм ацетильованим. Потім, скориставшись метрополітеном він доїхав до станції метро «Хрещатик» в м. Києві, де вийшов і пішов в бік «Майдану Незалежності». Пройшовши приблизно метрів 150 в бік «Майдану Незалежності», до нього підійшли два чоловіки в цивільному одязі, представившись співробітниками міліції показали свої службові посвідчення. Після цього, попросили надати документи, які б посвідчили його особу, і запитали чи мав він при собі будь-які заборонені речі, чи наркотики. Він занервував тому, що мав при собі наркотик, і сказав, працівникам міліції, що зберігає наркотики. Після цього, вони його затримали та доставили до Печерського РУ, що по вул. Московська, 30 в м. Києві, де за його згодою, в присутності двох понятих, провели поверхневий огляд, виявили та вилучили у нього вказаний шприц з наркотичним засобом. Наркотики він купував для себе. Пояснив, що придбав, та зберігав наркотичний засіб тільки для особистого вживання - без мети збуту. Не заперечував вагу вилучених у нього наркотичних речовин. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_6 не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 309 ч. 2 КК України як незаконні придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів вчинене повторно без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України

Тому, суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу ОСОБА_6, який має постійне місце проживання, не одружений, тимчасово не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проте має психічні та поведінкові розлади внаслідок вжиття опіоідів.

Тому суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_6 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, та усі обставини справи, відповідно до вимог ст. 65 КК України з метою перевиховання та виправлення підсудного, прийняв рішення не звільняти підсудного від відбування покарання з випробуванням і вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 в межах санкції ст. 309 ч. 2 КК України, у виді позбавлення волі ближче до нижньої межі встановленої санкцією ст. 309 ч. 2 КК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_6 судові витрати по справі - вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 352 грн. 80 коп.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та призначити йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Речові докази по справі - опій, який зберігається у камері схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві як вилучений з обігу, - знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 судові витрати по справі - вартість проведеної хімічної експертизи в розмірі 352 грн. 80 коп. на р/р № 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській обл., ЄДРПОУ 25575285, МФО 821018 (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. 11012 «За проведення експертизи та дослідження»).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Підпалий