Постанова № 24257402, 04.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

04 травня 2012 року 9:55 год. № 2а-19424/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Панченко А.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

представника відповідача Мисливого І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011р. №736/17-04,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 просить скасувати податкове пові домлення-рішення ДПІ від 10.08.2011р. №736/17-04, яким йому збільшено грошове зобов'я зання з ПДВ на 235728 грн.

Під час розгляду справи позивач та його представник підтримали позов у цій частині, представник відпові дача позов не визнав.

Позов обґрунтовано правомірністю віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2011р. ПДВ у сумі 235727 грн., сплаченого на користь Приватного підприємства "Фірма "Володар" (далі -ПП "Фірма "Володар") у зв'язку з придбанням робіт; наявністю необхідних податкових накладних і підтверджуючих господарські операції із вказаним контрагентом документів; відсутністю у відпо відача доказів порушення названими контр агентом податкового законодавства по взаємо відносинам з позивачем, відсутністю доказів фіктивності, недійсності договорів і доказів підроблення первинних докумен тів, на що безпідставно зроблено посилання в акті перевірки.

Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що позивачем занижено ПДВ у зв'язку з включенням до податкового кредиту ПДВ за нікчемним правочином із ПП "Фірма "Володар".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011р. №736/17-04, яким згід но з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, підрозд. 10 розд. ХХ ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 235728 грн. (у т.ч.: 235727 грн. -основний платіж; 1 -штраф).

Підставою для прийняття рішення став акт ДПІ від 08.08.2011р. №87/17-04/НОМЕР_1 документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нараху вання і сплати податків, зборів та додержання валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 у квітні 2011р., згідно з яким встанов лено порушення п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК, що призвело до заниження ПДВ за квітень 2011р. на 235727 грн.

Перевіркою встановлено наявність господарських відносин між позивачем та ПП "Фір ма "Володар" з придбання послуг (робіт), нарахований (сплачений) ПДВ у загальному розмірі 235727 грн. у ціні яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011р. на підставі виписаних названими контрагентами податкових накладних від 21.04.2011р. №№121-126.

Згідно з актом зміст порушень полягає в неправомірному включенні позива чем до по даткового кредиту квітня 2011р. сплаченого на користь ПП "Фірма "Воло дар" ПДВ у сумі 235727 грн. у зв'язку з нікчемністю правочинів ПП "Фірма "Володар", неможливістю реаль ного виконання послуг (робіт), наявністю ознак фік тивності вказаного підприємства.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з ПДВ та стосуються правомірності рі шення контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою наклад ною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (конт рактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвер джені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено перевіркою і беззаперечно підтверджено в судовому засіданні, пози вачем збільшено податковий кре дит деклара ції з ПДВ за квітень 2011р. на суму податку, на рахованого (сплаченого) на користь ПП "Фір ма "Володар" у загальному розмірі 235727 грн. Нарахування даної суми ПДВ підтвер дже но виписаними ПП "Фірма "Володар" (Підрядник) податковими нак ладними від 21.04.2011р. №№121, 122, 123, 124, 125, 126, у зв'язку з прид банням позивачем у ПП "Фірма "Володар" ро біт з будівництва мережі доступу до мережі Інтернет рівня доступу в будинках згідно з договором від 25.02.2011р. №ПФВ/НВВ 25/02/11.

Згідно з вказаним договором (а.с. 46-50) позивач (Замовник) доручає, а ПП "Фір ма "Во лодар" (Підрядник) приймає на себе обов'язок виконати комплекс робіт по проекту ванню, пого дженню, прокладці та монтажу зовнішніх ліній зв'язку і боксів оптичного ка белю, слабко струмним мережам зв'язку, а також виконання зварювальних й ремонтно-будівельних робіт на об'єктах та роботи з будівництва розподільчих внутрішньо будинкових мереж.

Договір підписаний позивачем з однієї сторони та заступником директора ПП "Фірма "Володар" ОСОБА_4 з другої, підписи осіб засвідчені печатками. Посада і повноваження ОСОБА_4 на укладення господарських договорів та підписання первинних документів і документів фінансово-господарської діяльності ПП "Фірма "Володар" підтвер джуються наказом директора Таранової Л.А. від 06.08.2010р. №2 (а.с. 52).

Договір недійсним або фіктивним в судовому порядку не визнавався.

Виконання договору підтверджено:

- прийнятими позивачем до оплати рахунками-фактурами від 21.04.2011р. №№20, 21, 22, 23, 24, 25 (а.с. 172, 181, 192, 196, 200, 209);

- актами прийняття виконаних робіт №20 на суму 345564,70 грн., №21 на суму 88379,50 грн., №22 на суму 169940,76 грн., №23 на суму 125094,98 грн., №24 на суму 182868,71 грн., №25 на суму 502152,18 грн. (а.с. 173, 182, 193, 197, 201, 210);

- виписаними Підрядником податковими накладними від 21.04.2011р. №121 на суму 345564,70 грн., №122 на суму 88379,50 грн., №123 на суму 169940,76 грн., №124 на суму 125094,98 грн., №125 на суму 182868,71 грн., №126 на суму 502152,18 грн. (а.с. 171, 180, 191, 195, 199, 208).

Оплата за договором, включно зі сплатою ПДВ, проведена 06.05.2011р., що підтвер джується платіж них доручень від 05.05.2011р. №№92, 93, 94, 95, 96, 97 (а.с. 170, 179, 190, 194, 198, 207), а також банківською випискою по особовому рахунку позивача №26003107027 за 06.05.2011р. (а.с. 163).

Вказаний договір і складені на його виконання первинні і розрахункові документи використані відповідачем при перевірці.

До перевірки надані всі необхідні податкові накладні, виписані ПП "Фірма "Володар", які включені позивачем до реєстру отри маних податкових накладних і на підставі яких позива чем віднесено нарахований (сплаче ний) ним ПДВ у сумі 235727 грн. до податкового кредиту відповідного звітного періоду, на який припадає дата отримання податкової накладної:

від 21.04.2011р. №121 на суму 345564,70 грн. (ПДВ -57594,12 грн.),

від 21.04.2011р. №122 на суму 88379,50 грн. (ПДВ -14789,92 грн.),

від 21.04.2011р. №123 на суму 169940,76 грн. (ПДВ -28323,46 грн.),

від 21.04.2011р. №124 на суму 125094,98 грн. (ПДВ -20849,16 грн.),

від 21.04.2011р. №125 на суму 182868,71 грн. (ПДВ -30478,12 грн.),

від 21.04.2011р. №126 на суму 502152,18 грн. (ПДВ -83692,03 грн.).

Відсутність первинних документів чи їх недостатність перевіркою не встановлено.

Податкові накладні скріплені печаткою ПП "Фірма "Володар" і підписами уповно важеної особи -ОСОБА_4, містять необхідні реквізити. Під час пере вірки порушень в оформленні документів від повідачем не встановлено, а в ході розгляду справи представник відповідача жодних запере чень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових докумен тів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи фальшивість первин них документів або їх невідпо відність нормативно-правовим актам відпо відач суду не представив.

На час проведення господарських операцій ПП "Фірма "Володар" мало відповідну гос подарську правосуб'єктність: в установленому законом порядку зареєст рованим суб'єк том господарювання юридичною особою (а.с. 55); взятий на облік в ДПІ у Вишгородському районі Київської області як платник податків згідно довідки від 03.03.2011р. №213 (форма №4-ОПП) (а.с. 56); з 12.08.2002р. мало статус платника ПДВ - сві доцтво №100328607 від 18.03.2011р. (перереєстрація у зв'язку зі зміною місцезнаходження) (а.с. 51), тому згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було нараховувати ПДВ та виписувати податкові накладні, які є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Як стверджує позивач і проти чого не заперечував відповідач, придбання робіт здійс нювалося позивачем для подальшого їх використання в оподатковуваних ПДВ операціях, а саме для виконання взятих позивачем перед ПрАТ "Українські радіосистеми" (Замовник) зобов'язань з виконання робіт згідно договору підряду від 19.08.2009р. №05281 (а.с. 139-141). Позивач надав до суду документи, які підтверджують фактичне виконання під рядних робіт та грошовий розрахунок за цим договором: складені між позивачем і ПрАТ "Українські ра діосистеми" акти приймання-передачі виконаних робіт, звіти про виконані ро боти та вико ристані матеріали, платіжні доручення, банківська виписка по особовому рахунку за 220.04.2011р. та 29.04.2011р. про над ходження на рахунок позивача коштів на виконання даного договору (а.с.79-81, 85-89, 91, 92, 94, 95, 160, 161, 166-169, 174-178, 183-189, 202-206).

У відповідності до ПК право платника на віднесення нарахованих сум ПДВ до подат кового кредиту кореспондується з обов'язком постачальника товарів/послуг включити відпо відні суми ПДВ до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду.

Витребувана судом у відповідача податкова декларація ПП "Фірма "Володар" з ПДВ за квітень 2011р. та додаток №5 до неї (а.с. 211-222) підтверджують включення отриманої від пози вача суми ПДВ у розмірі 235727 грн. до своїх податкових зобов'язань. Розбіжностей між задекларованими позивачем сумами по даткового кредиту та сумами податкових зобов'язань ПП "Фірма "Володар" перевіркою не встановлено, а вході розгляду справи таких доказів відповідачем не надано.

Встановлені судом і наведені вище обставини, а також відповідність виписаних подат кових накладних вимогам, визначеним ст. 201 ПК, підтверджують виникнення у позивача права на податковий кредит, а тому віднесення позивачем нарахованого за ставкою 20% ПДВ згідно отриманих податкових накладних на загальну суму 235727 грн. до податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду є правомірним, а доводи пози вача про відсутність порушень п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК -обґрунтованими.

Водночас відповідач, який стверджує про неправомірність формування податкового кредиту з підстав фіктивності, недійсності, нікчемності правочину, відсутності намірів на створення правових наслідків і порушення публічного порядку, не представив суду необ хідних в цьому випадку доказів у підтвердження наявності даних обставин і не спростував доводів та доказів позивача.

Висновки акта перевірки і заперечення відповідача ґрунтуються не на достовірно вста новлених в ході перевірки фактах, а виключно на припущеннях та сумнівах відповідача і не підкріплені належними засобами доказування, а також свідчать про помилкове розуміння відповідачем положень цивільного законодавства і невірне їх застосування до фактичних обставин справи, що вбачається з наступного.

Твердження відповідача про нікчемність правочинів прямо суперечать ч.ч. 2, 3 ст. 215, ст. 228, ст. 234 ЦК, ст. 207 ГК і фактичним обставинам справи з огляду на те, що відповідач помилково ототожнює нікчемний правочин (недійсність встановлена законом) з оспорюваним правочином (недійсність визнається судом), до яких відносяться зокрема фік тивні правочини (ст. 234 ЦК), правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК).

Згідно із ст. 234 ЦК правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2).

Згідно із ч. 3 ст. 228 ЦК у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укла дено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У даному випадку відповідач посилається саме на оспорювані обставини (відсутність наміру на створення правових наслідків, невідпо відність правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), які не є законодавчими підставами для визнання пра вочину нікчемним, проте згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 і ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ст. 234 ЦК та ст. 207 ГК можуть бути підставами для визнання судом правочину (господарського зобов'я зання) недійсним. Однак, відповідач не надав суду доказів наявності відповідних су дових рішень про визнання правочину недійсним (фік тивним), з огляду на їх відсутність, як пояснив представник відповідача.

В той же час, укладений позивачем договір з ПП "Фірма "Володар" не визнається за коном недійсним (нікчемним), його зміст не суперечить національному законодав давству, цивільний оборот предметів договору не заборо нений та не обмежений в Україні, а сам по собі такий договір (окремі положення) не пору шує пуб лічний порядок і зокрема не змінюють правил оподаткування і не спрямований на ухилення від сплати податків. Аргументованих доводів і доказів, які б достовірно підтверджували наявність на час прийняття оскаржуваного рішення та в ході розгляду справи, завідомо умисної мети і факту спрямованості договорів на порушення консти туційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визна чення порушення публічного порядку відповідач не надав, у зв'язку з чим підстав вважати правочин нікчемним згідно ч. 2 ст. 228 ЦК немає.

Окрім загальних посилань на порушення інтересів держави, відповідач не надав жод ного прямого доказу на підтвердження даної обставини. Зменшення позивачем своїх податко вих зобов'язань з ПДВ за рахунок податкового кредиту само по собі не є порушення інтересів держави, адже прямо визначено ст. 198 ПК. Водночас встановлений судом факт дек ларування контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань при здійсненні розрахунків з бюджетом, а також відсутність у справі доказів не сплати контрагентом своїх податкових зобо в'я зань з ПДВ, свідчить про відсутність фактичного порушення бюджетних інтересів держави по господарським взаємовідносинам з позивачем.

Між тим суд зауважує, що відповідач, який стверджує про невідповідність договорів вимогам законодавства, як заінтересована особа, не позбавлений права і можливості зверну тися до суду з позовом про визнання угод недійсними (фіктивними) і стягнення в доход дер жави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, що передбачено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Фактично, як вбачається зі змісту акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача від повідачем не виявлено, документи податкового обліку позивача не аналізо-вано, а єдиною підставою для висновку про заниження податкового зобов'я зання з ПДВ у сумі 235727 грн. є транзитний акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 21.06.2011р. №41223-1/31988783 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "фірма "Володар" щодо під твердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'я зання та кредит за квітень 2011р. (а.с. 115-121).

Згідно з даним актом всі угоди ПП "Фірма "Володар" мають ознаки нікчемності у зв'язку з відсутністю необхідних умов діяльності, основних фондів і ресурсів.

Однак даний висновок є формальним і необ'єктивним, оскіль ки ґрунтується не на пер винних документах та резуль татах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як передбачено п. 73.5 ст. 73 ПК і Порядком проведення органами державної податкової служ би зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232, а на немож ливості проведення самої звірки та інших обставинах, які не мають безпо середнього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Крім того, висновок про нікчемність всіх угод ПП "Фірма "Володар" не підкріплено фактами і доказами, з якими законодавець пов'язує нікчемність право чинів.

З цих і наведених ви ще мотивів невірного застосування податковими органами положень цивільного законодавст ва, а також за відсутності відпо відних судових рішень вис новки транзитного акта не є достатнім і переконливим доказом у підтвердження недійс ності, нікчемності договору від 25.02.2011р. №ПФВ/НВВ 25/02/11 і не відміняє раніше задекларо вані вказаними підприємствами показники податкової звітності.

Посилання відповідача на ознаки фіктивності ПП "Фірма "Володар" не може бути доказом у даній справі, оскільки лише наявність ознак не є юридичним фактом. Згідно із ст. 551 ГК наявність ознак фіктивності дає підстави для звер нення до суду про припинення юридичної особи, в т.ч. визнання реєстраційних документів недійсними. Водночас відпо відних судових рішень відповідач суду не надав.

Відповідач не вправі одноосібно й на власний розсуд кваліфікувати діяльність господарюючих суб'єктів, їх посадових службових осіб, визначати чи мало місце злочи нне діяння та чи вчинене воно цією особою, оцінювати дійсність правочинів, а також застосовувати наслідки недійсності правочинів, тим самим в порушення конституцій ного порядку (ст. 124 Конституції України) присвоюючи собі функції судових органів.

З урахуванням вищевикладеного, наведені в акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем порушення є необґрунтованими і безпідставними, оскільки всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтвер джували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність правочину та заниження податкових зобов'язань.

Інших переконливих аргументів та доказів проти позову відповідач суду не навів.

Як вбачається, надані відповідачем заперечення не підтверджені необхідними у цьому випадку фактами і доказами, а оформлений відповідачем акт перевірки не є достатнім доказом для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ і не спростовує достовірність задек ларованих позивачем сум податкового кредиту за квітень 2011р.

Недостатність наданих відповідачем доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для прийняття такого рішення, а також невірне застосування зазначених відпові дачем норм податкового і цивільного законодавства, свідчить про неправомірність і необ ґрунтованість грошового нарахування, що є підставою для скасування податкового пові домлення-рішення від 10.08.2011р. №736/17-04 і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 10.08.2011р. №736/17-04.

3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 14,12 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко