Постанова № 24257040, 21.05.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 5023/1119/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.,

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (дов.),

відповідача - ОСОБА_2 (дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1368 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.12р. у справі № 5023/1119/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Суми,

до Дочірнього підприємства «Адідас-Україна», м.Київ,

про скасування рішення третейського суду,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2012р. (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження по справі до вирішення справи №5023/1052/12 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ДП «Адідас- Україна»про визнання недійсною третейської угоди. Відмовлено у задоволенні заяви представника ФОП ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест»від 25.10.2011р. у справі №7/ПТС-11.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу про задоволення заяви ФОП ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що господарський суд Харківської області розглянув справу за відсутності заявника чи його представника, які взагалі не були повідомлені про дату та час розгляду справи. Так, як зазначає апелянт, ухвала господарського суду Харківської області від 20.03.2012р. (у матеріалах справи ця ухвала датована 19.03.2012р.), відповідно до якої відкладено розгляд справи на 23.03.2012р., згідно штампу на конверті відправлена на адресу сторін 23.03.2012р., тобто в день розгляду справи, а відтак, отримана заявником вже після судового засідання. Тому заявник не могла знати про призначення та розгляд справи №5023/1119/12 на 23.03.2012р., що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Також, на думку позивача, між сторонами у справі відсутня третейська угода, оскільки п.3 додаткової угоди від 16.02.2009р. до контракту на поставку товару №20091-PAGDA-CR-09000 не передбачено конкретного предмету спору, який передається на розгляд третейського суду. Позивач вважає, що діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому оскільки такі домовленості звужують право осіб на судовий захист тільки в третейському суді, що суперечить вимогам ст.55 Конституції України.

Крім того, як зазначає позивач, залишився поза увагою суду той факт, що додаткова угода від 16.02.2009р. до контракту на поставку товару №20091-PAGDA-CR-09000 від 15.08.2009р. передує укладенню вказаного товару, додатком до якого вона начебто є, тобто третейську угоду укладено до контракту якого на час її укладення не існувало, що взагалі виключає наявність третейської угоди як правочину.

Апеляційна скарга позивача прийнята до провадження та її розгляд призначено на 03.05.2012р. Також, судом апеляційної інстанції у Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест»витребувано матеріали третейської справи №7/ПТС-11.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, посилаючись, зокрема, на те, що у своїй скарзі представник позивача зазначає, про те, що додаткова угода від 16.02.2009р. до спірного контракту є нікчемною, оскільки передує даті укладення самого контракту №20091-PAGDA-CR-09000 від 15.08.2009р. Однак, як зазначає відповідач, така позиція скаржника не може вважатися обґрунтованою через те, що контракт №20091-PAGDA-CR-09000 було укладено 15.08.2008р. Саме після укладення цього контракту між сторонами розпочалися господарські правовідносини. Додаткову угоду від 16.02.2009р. було укладено після того, як контракт №20091-PAGDA-CR-09000 вступив в законну силу. У самій додатковій угоді від 16.02.2009р. було допущено описку, яка ніяким чином не впливає на господарські правовідносини між сторонами.

У судовому засіданні 03.05.2012р. за клопотанням сторін було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 15.05.2012р.

В судовому засіданні 15.05.2012р. представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали третейської справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2012р. порушено провадження у справі №5023/1119/12 та розгляд справи призначено на 19.03.2012р.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 19.03.2012р. (копія ухвали, що направлена на адресу відповідача містить дату її складання -20.03.2012р.) представники сторін у судове засідання не з'явились та розгляд справи було відкладено на 23.03.2012р. Згідно штемпелю суду, ухвалу направлено сторонам 20.03.2012р. (а.с.73- 74).

Однак, згідно штемпелю «Укрпошти»на поштовому конверті, відправленого на адресу позивача, копію ухвали було направлено лише 23.03.2012р., тобто в день розгляду справи та прийняття оскаржуваної ухвали (а.с.96). Як свідчать матеріали справи, представник відповідача в судовому засіданні 23.03.2012р. не був присутнім.

Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, в якому прийнята оскаржувана ухвала.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь -якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь -якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З урахуванням викладеного, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження через що колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.12р. у справі № 5023/1119/12 слід скасувати частково.

Розглядаючи по суті подану заяву про скасування рішення третейського суду колегія суддів встановила наступне.

В лютому 2012р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Харківської області з заявою до Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Санвест»від 25.10.2011р. у справі №7/ПТС-11 за позовом ДП «Адідас-Україна», м. Київ, до ФОП ОСОБА_3, м. Суми, про стягнення заборгованості за контрактом від 15.08.2008р. з тих підстав, що рішення третейського суду було прийнято всупереч п.1, 3, 4, ч. З ст. 51 Закону України «Про третейські суди»оскільки між сторонами відсутня третейська угода.

Як зазначено в заяві про скасування рішення третейського суду, додаткова угода від 16.02.2009р. до спірного контракту є нікчемною, оскільки передує даті укладення самого контракту № 20091-РАСВА-СК-09000 від 15.08.2009р.

Тобто, підставою скасування рішення третейського суду заявник зазначає те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою (п. 2) ст. 122-5 ГПК України). Інших підстав для скасування рішення суду, що містяться у даній статті не наводить.

Однак, колегія суддів зазначає, що такі доводи позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки контракт №20091-РАСОА-СК-09000 було укладено 15.08.2008р., тобто, додаткову угоду від 16.02.2009р. було укладено після дати укладання контракту № 20091-РАСЮА-СЯ-090ОО. Колегія суддів зазначає, що, як вірно стверджує відповідач у даній справі, у самій додатковій угоді від 16.02.2009 р. дійсно допущено описку, яка ніяким чином не впливає на господарські правовідносини між сторонами. Колегія суддів робить такі висновки виходячи з того, що у додатковій угоді від 16.02.2009р. міститься посилання на те, що вона укладена саме до контракту №20091-РАСОА-СК-09000, який укладений між сторонами 15.08.2008р. Як пояснили представники сторін під час апеляційного провадження у справі, відповідний контракт є єдиним контрактом, що укладений між сторонами. Інших контрактів, в тому числі за таким же номером чи за іншим номером, але укладеним 15.08.2009р. між сторонами не існує, а відтак, між сторонами існує лише один контракт №20091-РАСЮА-СЯ-090ОО, який укладений 15.08.2008р. та додаткова угода від 16.02.2009р. є додатковою угодою саме до цього контракту.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди від 16.02.2009р. до контракту на поставку товару №20091-PAGDA-CR-09000 від 15.08.2008р., всі спори та суперечності, які виникають у зв'язку з цим договором, підлягають вирішенню сторонами шляхом переговорів. Відносини між сторонами, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України. Якщо згоди не було досягнуто, спір передається на розгляд до постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест»у складі одного судді. Формування суду, який розглядатиме спір, здійснюється головою третейського суду в порядку встановленому регламентом третейського суду.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди»третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмові формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Дослідженням умов третейської угоди встановлено, що її умови повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства (ст. 12 Закону України «Про третейські суди»), що регламентують порядок укладення таких угод, а відтак, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача щодо того, що між сторонами відсутня третейська угода. Чинне законодавство не містить обмежень щодо можливості зазначити в третейській угоді положень про передачу всіх спорів, які можуть виникати в майбутньому в межах конкретних господарських взаємовідносин (конкретного договору) на вирішення третейського суду.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено факт наявності між сторонами третейської угоди, якою визначені також і порядок формування складу суду, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта щодо порушення порядку формування складу третейського суду.

Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про відсутність між сторонами спору, оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення третейського суду, позивач заборгував відповідачу певну суму грошових коштів за отриманий товар. Колегія суддів зазначає, що апелянт не спростовує сам факт наявності у нього заборгованості, а зважаючи на те, що даний борг виник ще з 2009р., на думку колегії суддів, спір між сторонами існує.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи №5023/1052/12 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ДП «Адідас -Україна»про визнання третейської угоди недійсною, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів зазначає, що пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Оскільки позивачем не доведено чим саме обумовлюється неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої пов'язаної зі справою №5023/1119/12 справи №5023/1052/12 про визнання недійсною третейської угоди (п. 3 додаткової угоди до контракту), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні даного клопотання. При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ст. 204 ЦК України третейська угода є правомірною доти, доки вона не визнана недійсною у судовому порядку. Подання позову про визнання такої угоди недійсною не зупиняє дію угоди.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 ч.3 статті 104, статтею 105, 106, 122-6 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.12р. у справі № 5023/1119/12 скасувати.

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження по справі до вирішення справи №5023/1052/12 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ДП «Адідас -Україна»про визнання недійсною третейської угоди - відмовити.

У задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест»від 25.10.2011 року у справі № 7/ПТС-11 відмовити.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови складено 21.05.2012р.