Постанова № 24256998, 16.05.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 5023/9790/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора -Василець Ю.О. (посвідчення № 26 від 23.02.2009 р.)

позивача -ОСОБА_1 (довіреність № 67/12 від 11.04.2012 р.)

відповідача - не з'явився

1-ої третьої особи -не з'явився

2-ої третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. № 1096 Х/1-38) в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.11 у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненафтобаза", с. Нова Любомирка Рівненської області,

до Харківської міської ради, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області, м.Харків,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ,

про відшкодування збитків та визнання права

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Рівненафтобаза" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Харківської міської Ради про відшкодування збитків та визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 203,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б.

Ухвалою суду від 05.12.2011 р. відповідача у справі було замінено на Харківську міську раду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2011 року позов задоволено частково, визнано за Приватним акціонерним товариством "Рівненафтобаза" право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 203,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б. Решта позовних вимог залишена без розгляду.

Заступник прокурора Харківської області із вказаним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Рівненафтобаза" в частині визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 203,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б, відмовити.

Позивач, ПАТ "Рівненафтобаза", у відзиві на апеляційну скаргу прокурора зазначає, що вважає рішення суду законним, обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 13.12.11 у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2012 р. заявив клопотання в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії договору купівлі -продажу № 527 від 06.02.2007 р. з актом приймання передачі та витягом з реєстру прав власності.

Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач та треті особи вимоги ухвали суду від 11.04.2012 р. та від 25.04.2012 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу прокурора не надали, втретє явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи що сторони належним чином повідомленні про час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі їх представників за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданні прокурора та представника позивача, третьої особи перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 23.03.2010 р. ВАТ "Рівненафтобаза" (покупець) придбало у власність на підставі договору купівлі - продажу від ТОВ «Спіка - К»(продавець) нежитлову будівлю літ. «А-1»загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б (т. 1 а.с. 23).

Об'єкт продажу (автозаправна станція) розташований на земельній ділянці площею 0,1287 га кадастровий № 6310137500:02:043:0502 за адресою : м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б (п. 1.1. договору купівлі - продажу від 23.03.2009 р.)

Згідно п. 1.2 договору купівлі - продажу від 23.03.2009 р. вказана нежитлова будівля належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі -продажу АЗС (нерухоме майно) посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 06.02.2007 р. за реєстровим № 572 зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № 1900840 на підставі Витягу з Державного реєстру правочинів за № 3534319

Нежитлова будівля літ. «А-1»загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б була передана ТОВ «Спіка -К»у власність ВАТ "Рівненафтобаза", про що свідчить відповідний акт приймання -передачі майна (т. 1 а.с. 27).

Право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1»загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б також підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 29).

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач в своїх поясненнях ТОВ "Рівненафтобаза" здійснив реконструкцію нежитлового приміщення № 8 площею 62,2 кв.м. та будівництво нежитлових приміщень № 13-15, ІІ площею 56,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-1», що знаходиться в м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б.

КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»проведено інвентаризацію вказаного вище реконструйованого, добудованого нежитлового приміщення та видано технічний паспорт, згідно якого загальна площа нежитлової будівлі літ. «А-1»яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б становить 203,1 кв.м.

Відповідно до технічного висновку ТОВ «НТК ЕНЕРГО -ТАЙМ»(державна ліцензія АВ № 458970 від 31.03.2009 р.) загальний технічний стан основних будівельних конструкцій реконструйованого нежитлового приміщення № 8 площею 62,2 кв.м. та побудованих нежитлових приміщень № 13-15, ІІ площею 56,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-1», що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б -задовільний та придатний для подальшої експлуатації.

Зважаючи на наведені обставини, позивач просить суд визнати за ним право власності на підставі положень статті 331 Цивільного кодексу України, згідно з якими право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість визнання за рішенням суду права власності на самочинно збудоване майно за особою, яка здійснила таке будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку цій особі під вже збудоване нерухоме майно та ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України яка встановлює, що на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Господарський суд Харківської області задовольняючи позов позивача та визнаючи право власності на нежитлову будівлю загальною площею 203,1 кв.м. літ. «А-1»яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б, погодився з доводами позивача викладеними в позові.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку доказам у справі в їх сукупності з урахуванням підстав та предмету позовних вимог, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. «А-1»загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 29) та технічною документацією (1 а.с. 88-91).

В процесі своєї господарської діяльності позивачем було здійснено будівництво нежитлових приміщень № 13-15, ІІ площею 56,6 кв.м., а також реконструкцію нежитлового приміщення № 8 площею 62,2 кв.м., тобто відбулося збільшення площі нерухомого майна, яке знаходилось у позивача.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вищевикладених положень чинного законодавства вбачається, що визнання права власності на самочинно збудоване (реконструйоване) нерухоме майно за рішенням суду можливе за наявності певних умов, а саме: наявність земельної ділянки у власності або у користуванні або надання забудовнику земельної ділянки у встановленому порядку під збудоване нерухоме майно, відсутність порушень будівельних норм і правил, заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

В матеріалах справи відсутній затверджений у встановленому порядку проект на будівництво та реконструкцію спірного нерухомого майна та дозвіл на його будівництво, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, позивачем на час будівництва спірного майна не було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване, а посилання позивача на те, що земельна ділянка під спірною будівлею, яка належала попередньому власнику -ТОВ «Спіка - К»за договором купівлі - продажу знаходилась у останнього в користуванні та після продажу спірної будівлі земельна ділянка перейшла до позивача відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, а тому судом можна застосувати ст. 376 Цивільного кодексу України є безпідставними, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, нежитлова будівля літ. «А-1»автозаправної станції загальною площею 146,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б, належала ТОВ «Восток»на підставі договору купівлі - продажу АЗС від 23.06.2003 р.

В подальшому ТОВ «Восток», як законний власник вказаної будівлі, уклав з Харківською міською радою 05.04.2004 р. договір оренди землі загальною площею 0,1287 га, про що свідчить відповідний договір оренди землі (т. 1 а.с. 12-15).

06.02.2007 р. ТОВ «Восток»продало ТОВ «Спіка - К»нежитлову будівлю літ. «А-1»автозаправної станції загальною площею 146,3 кв.м., про що свідчить відповідний договір купівлі -продажу.

ТОВ «Спіка - К»не було переукладено (переоформлено) договір оренди земельної ділянки з Харківською міською радою для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1»автозаправочної станції загальною площею 146,3 кв.м. Тобто договірні відносини позивачем з Харківською міською радою не врегульовані.

Позивач також не врегулював свої правовідносини із власником землі, договір оренди для експлуатації та обслуговування нерухомого майна площею 146,3 кв.м. не укладався.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладання позивачем договору купівлі- продажу) право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Тобто позивач не мав права здійснювати будівництво та реконструкцію придбаного ним нерухомого майна до укладання договору оренди з власником землі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу у встановленому порядку було надано земельну ділянку під уже збудоване спірне нерухоме майно, площею 203,1 кв.м. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив цей факт.

Згідно частин 1,2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладання позивачем договору купівлі- продажу) у разі набуття права на нерухомість до набувача переходить право користування земельною ділянкою на тих самих умовах.

Згідно договору від 05.04.2004 р. земельна ділянка надавалася для експлуатації та обслуговування цього майна до нерухомого майна площею 146,3 кв.м.,

Згідно ч. 1 ст. 377 (в редакції, що діяла на час укладання позивачем договору купівлі- продажу) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Попередній землевласник не одержував земельну ділянку для будівництва та реконструкції нерухомого майна.

Отже, будівництво спірного нерухомого майна здійснено позивачем на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Земельна ділянка не була надана позивачу під вже збудоване і реконструйоване майно.

Виходячи з наведеного, обставини даної справи свідчать про відсутність передбачених ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України підстав для визнання права власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивачем не доведено наявності підстав для визнання за ним права власності на спірне самочинно побудоване (реконструйоване) нерухоме майно.

При цьому колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував до правовідносин, що стосуються предмету спору у даній справі положення статті 331 Цивільного кодексу України, а позивач необґрунтовано посилається в позові одночасно на положення зазначеної статті та статті 376 Цивільного кодексу України.

Стаття 331 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для застосування спеціальної норми -ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Крім того, як вже зазначалось вище ВАТ "Рівненафтобаза" належить на праві власності нежитлова будівля літ. «А-1»автозаправочна станція загальною площею 146,3 кв.м., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Докази того, що дане право власності було скасовано відсутні, а тому неможливо визнати право власності повторно на 146,3 кв.м.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13.12.11 у справі № 5023/9790/11 про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 203,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 32-Б прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.12.11 у справі № 5023/9790/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови підписано 21.05.2012 року