ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2012 р.Справа № 5016/393/2012(6/29) Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лашина В.В.
Суддів: Єрмілова Г.А.,
Воронюка О.Л.
При секретарі: Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
Від ПАТ "Перший український міжнародний банк" -ОСОБА_2; довіреність №531 від 01.03.2011р.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 12.04.2012р.
по справі №5016/393/2012(6/29)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заграва",
до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк",
за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача:
1)Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,
2)Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3,
та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ"
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
ВСТАНОВИЛА:
02 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Заграва»(далі -ТОВ «Заграва») звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»(в подальшому -ПАТ «ПУМБ») про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 6701, вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, 27 грудня 2011 року на іпотечному договорі № 7.6-88/І-4 від 30.10.2009 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час вчинення спірного виконавчого напису були допущені порушення ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо визначення безспірності заборгованості як обов'язкової умови для вчинення виконавчого напису. Також позивачем зазначено про порушення нотаріусом вимог ч. 3 ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат»щодо здійснення нотаріальної діяльності за межами Донецького нотаріального округу, так як майно, на яке запропоновано звернути стягнення, знаходиться на території Миколаївської області.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.04.2012 р. (суддя Ткаченко О.В.) позовні вимоги задоволені. Визнаний таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27.12.2011 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 6701. З ПАТ «ПУМБ»на користь ТОВ «Заграва»стягнуто 1073 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1609,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись з цим рішенням, ПАТ «ПУМБ» в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки подані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису цілком обґрунтовували наявність та безспірність заборгованості. Також ПАТ «ПУМБ»зазначає, що нотаріусом вчинено нотаріальну дію у межах свого нотаріального округу й Законом України «Про нотаріат»не передбачено того, що виконавчий напис має вчинятись виключно за місцем розташування майна, що стягується.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ПАТ "Перший український міжнародний банк", дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 564 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 вказаного Закону).
У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня року між ПАТ «ПУМБ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ківіт»був укладений кредитний договір № 7.6-88, за умовами якого ПАТ «ПУМБ»надало ТОВ «Ківіт»кредит у сумі 20 600 000 грн. зі строком повернення грошових коштів не пізніше 30.11.2010 року.
В забезпечення виконання цього договору між ПАТ «ПУМБ»та ТОВ «Заграва»30 жовтня 2009 року укладений іпотечний договір № 7.6-88/І-4, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 9723.
Предметом іпотеки сторонами визначене нерухоме майно, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поздовжня дванадцята, 84.
Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що у разі порушення ТОВ «Ківіт»обов'язків, встановлених цим договором, ПАТ «ПУМБ»має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором № 7.6-88 від 30.10.2009 р. у встановлені строки не виконав та доказів зворотного матеріали справи не містять.
17.01.2011 р. ПАТ «ПУМБ»звернувся до майнового поручителя -ТОВ «Заграва»з вимогою № 109/63/119 про невиконання кредитного зобов'язання та попереджання про звернення стягнення на іпотечне майно у разі непогашення кредитної заборгованості. Зазначена вимога була отримана ТОВ «Заграва»21 січня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 53/.
26.10.2011 р. ПАТ «ПУМБ»направив позивальнику -ТОВ «Ківіт»вимогу про необхідність виконання кредитного договору та попереджання про звернення стягнення на іпотечне майно у разі непогашення кредитної заборгованості в сумі 37 596 017,60 грн. станом на 29.09.2011 р. Вказана вимога була отримана ТОВ «Ківіт»07.11.2011 р. /а.с. 56/.
У зв'язку з невиконанням зазначених вимог та неповерненням кредитних коштів, ПАТ «ПУМБ»звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про вчинення виконавчого напису, до якої окрім оригіналу кредитного договору і договору іпотеки також було надано розрахунок заборгованості ТОВ «Ківіт»на суму 37 596 017,60 грн. станом на 29.09.2011 р.; виписка по операцій та оборотів за поточним рахунком ТОВ «Ківіт»за кредитним договором; платіжне доручення № 1 від 30.10.2009 р.; вимога за вих. № 109/63/119 від 17.01.2011 р. про усунення порушення кредитного зобов'язання з доказом її вручення ТОВ «Заграва»; вимога за вих. № 109/1469/119 від 26.10.2011 р. про усунення порушення кредитного зобов'язання з доказами її відправлення на адресу ТОВ «Ківіт», а також документи, що підтверджують правовий статус ПАТ «ПУМБ».
27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, що зареєстрований у реєстрі за № 6701, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за відповідним договором від 30.10.2009 р., в розмірі кредитної заборгованості на суму 33 596 838,37 грн., що утворилася за період з 25.11.2009 р. по 29.09.2011 р.
20 лютого 2012 року постановою держвиконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Заграва», місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ «ПУМБ»не були додані до заяви про вчинення виконавчого напису первинні документи, в тому числі з боку ТОВ «Ківіт»(акт звірки взаєморозрахунків), а також з того, що при вчиненні спірного напису нотаріус діяв у порушення частин 1,3 статті 13-1 Закону України «Про нотаріат», так як здійснював нотаріальну діяльність за межами Донецького міського нотаріального округу, тоді як іпотечне майно, на яке запропоновано звернути стягнення, знаходиться на території Миколаївської області.
З цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду таке.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло на більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
В силу пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за № 283/8882, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, із контекстного аналізу наведених норм можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними.
Відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог було подано нотаріусу первинні документи щодо видачі кредиту, докази відсутності його погашення, тоді як ТОВ «Заграва»не надано нотаріусу документів, що змогли би спростовувати саме такий розмір заборгованості, незважаючи на повідомлення нотаріуса про звернення банку щодо вчинення напису, а відтак у нотаріуса були належні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та відсотків, безспірні.
Посилання ТОВ «Заграва»на наявність спору між ТОВ «Ківіт»та ПАТ «ПУМБ»на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису не підтверджується будь-якими доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Не містять матеріали справи й доказів здійснення погашення кредитної заборгованості з боку ТОВ «Ківіт».
Твердження ТОВ «Заграва»про порушення нотаріусом вимог ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», судова колегія вважає безпідставними, оскільки ПАТ «ПУМБ», як стягувач і сторона договору іпотеки, знаходиться у м. Донецьку, та Законом України «Про нотаріат»не передбачено того, що виконавчий напис має вчинятись виключно за місцем розташування майна, що стягується.
У відповідності до п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за № 283/8882 (чинної на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису), виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ «Заграва»є безпідставними та не підлягаючими задоволенню.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, за яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Заграва» слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44,49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»задовольнити, а рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.2012 р. по справі № 5016/393/2012(6/29) -скасувати, у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»(54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська,9, ідентифікаційний код 30125749) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ідентифікаційний код 14282829) судовий збір в сумі 536,50 грн.
Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.
Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2012р.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Судове рішення № 24256958, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 22.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/393/2012(6/29). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: