Ухвала суду № 24256749, 14.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" травня 2012 р. Справа № Б-39/69-08

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя Кононова О.В.

суддя Міньковський С.В.

суддя Дзюба О.А.

За участю:

представник "Райффайзен Банк Аваль" - Тукман Ю.В.

представник ТОВ "Діксі" - Чепурін В.О.

представник АТ "Сбербанк Росії" - ОСОБА_5, довіреність № б/н від 10.10.2011р.,

представник ліквідатора - Матвеєва О.І,

ліквідатор - Долич О.В.

розглянувши скаргу на дії ліквідатора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вх. № 3366 від 16.09.2009 р.), клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс" (вх. № 1152 від 28.09.2011 р.) та клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про винесення окремої ухвали (вх. № 4087 від 15.02.2011 р.) по справі № Б-39/69-08 за заявою: ТОВ "Трейд-Джи", м. Сімферополь

до ТОВ "Консалтінг - Плюс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Розглядається справа № Б-39/69-08 про 24.10.2011 р. справа про банкрутство ТОВ "Консалтінг-Плюс".

Постановою господарського суду Харківської області від 12.08.2008 року по справі №Б-39/69-08 ТОВ "Консалтинг Плюс" (код ЄДРПОУ 33119429) було визнано банкрутом та призначено ліквідатором по справі арбітражного керуючого Долича О.В. якого було зобов'язано відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати всі дії, передбачені вказаною статтею.

16.09.2009 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" надав скаргу на дії ліквідатора Долича О.В., в який просив визнати неправомірними дії арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" Долича Олександра Володимировича щодо невизнання вимог АТ "СБЕРБАНК Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс". Усунути арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" Долича Олександра Володимировича від обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс". Визнати вимоги ПАТ "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ Росії" до ТОВ "Консалтинг Плюс" в сумі 19 963 570, 67 грн.

28.09.2009 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" надавав доповнення щодо підстав заявленої скарги на дії ліквідатора, які були залучені судом до матеріалів справи.

Крім того, 28.09.2009 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернувся до суду із клопотанням про припинення процедури ліквідації ТОВ "Консалтінг - Плюс" та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс".

Також 15.02.2011 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" надавав письмові пояснення, в яких просив усунути арбітражного керуючого Долича О.В. від виконання обов'язків ліквідатора по даній справі та винести й направити до прокуратури Харківської області окрему ухвалу щодо надання правової оцінки діянням ліквідатора в ліквідаційній процедурі боржника.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2012 р. було призначено до розгляду скаргу на дії ліквідатора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вх. № 3366 від 16.09.2009 р.), клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс" (вх. № 1152 від 28.09.2011 р.) та клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про винесення окремої ухвали (вх. № 4087 від 15.02.2011 р.) на "13" грудня 2011 р.

02.12.2011 р. до канцелярії суду надійшла апеляційна скарга ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2012 р. про відмову задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про повернення заяви ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2009 року за нововиявленими обставинами.

Справу було направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду скарги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р. ухвала господарського суду Харківської області від 17.11.2012 р. залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2012 р. ухвала господарського суду Харківської області від 17.11.2012 р. по справі № Б-39/69-08 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р. залишені без змін.

23.04.2012 р. справа надійшла до господарського суду Харківської області.

У зв'язку з чим, суд ухвалою від 25.04.2012 р. призначив до розгляду в судовому засіданні скаргу на дії ліквідатора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вх. № 3366 від 16.09.2009 р.), клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс" (вх. № 1152 від 28.09.2011 р.) та клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про винесення окремої ухвали (вх. № 4087 від 15.02.2011 р.) на 14.05.2012 р. на 14:30 год.

В судовому засіданні представник ПАТ "Сбербанк Росії" наполягав на задоволенні скарги на дії ліквідатора, просив суд визнати неправомірними дії арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" Долича Олександра Володимировича щодо невизнання вимог АТ "СБЕРБАНК Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс". Усунути арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" Долича Олександра Володимировича від обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс". Визнати вимоги ПАТ "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ Росії" до ТОВ "Консалтинг Плюс" в сумі 19 963 570, 67 грн.

Через канцелярію суду представник ПАТ "Сбербанк Росії" надав клопотання про залучення до матеріалів справи копій постанови Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р. по справі № 15/276-б та ухвали господарського суду м. Києва по справі № 14/25пн-36/3823.09.09. Зазначене клопотання було задоволено судом, надані документи залучені до матеріалів справи.

Ліквідатор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надав суду за вх. № 9811 письмові заперечення, які також були залучені судом до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін та інших учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в своїй скарзі від 09.09.2009 року посилається на порушення ліквідатором порядку виявлення кредиторів банкрута та розгляду їх вимог, невідповідність оголошення щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури нормам ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон), приховування інформації щодо виявлення майна банкрута, неподання суду клопотання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг Плюс» після виявлення майна банкрута.

У відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Доличем О.В. на виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону було повідомлено кредиторів ТОВ «Консалтинг Плюс» про визнання господарським судом ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом, шляхом публікації відповідного оголошення в газеті «Голос України №155(4505) від 16.08.2008 року.

08.12.2008 року ліквідатором було направлено ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» лист-повідомлення щодо визнання ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором Долича О.В. та пропозицією направити свої вимоги до банкрута.

10.08.2009 року ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», звернулось до ліквідатора з заявою вих. №262 про визнання кредиторських вимог банку.

За результатами розгляду заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що надійшла з пропущенням строку на їх подання, ліквідатор звернувся до суду з листом, в якому вказав, що заява ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» є такою, що відповідає нормам Закону, щодо вимог кредитора до банкрута, в той же час, заяви про визнання вимог надійшли з порушенням встановленого строку для їх подання, що є підставою для відмови у розгляді заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», оскільки, на думку ліквідатора, положення Закону не надають ліквідатору повноважень самостійно приймати рішення про відновлення пропущеного кредиторами строку на подання заяв з вимогами до банкрута. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2009 року по справі №Б-39/69-08 суд поновив ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» строк на звернення з вимогами до банкрута та визнав вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року по справі №Б-39/69-08 ухвалу господарського суду Харківської області від 02.10.2009 року про визнання вимог ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 19963570,67 грн. по справі №Б-39/69-08 скасовано, справу в частині визнання кредиторських вимог Банків направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2010 року по справі №Б-39/69-08 суд визнав вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі: основний борг: 13 934 553,57 грн.; відсотки: 6 029 017,10 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 року по справі №Б-39/69-08 ухвалу господарського суду Харківської області від 03.09.2010 року по справі №Б-39/69-08 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року по справі №Б-39/69-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 року по справі №Б-39/69-08 скасовано, справу №Б-39/69-08 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури, в іншому складі суду.

09.03.2011 року, під час нового розгляду справи, ліквідатором направлено на адресу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» лист-повідомлення про визнання вимог банку.

Ліквідатором встановлено, що 13.06.2005 року між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено договір про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05, із змінами та доповненнями. Відповідно до п.1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 1 900 000 доларів США. Заборгованість станом на 22.07.2009 року по вказаному кредитному договору, забезпеченому заставою, складає 2 569 380,25 дол. США

В забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору 13.06.2005 року між банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 за реєстровим №141, на підставі якого ВАТ «Агроекспорт» передав банку в іпотеку ЦМК Андрієво-Зоряний ХПП, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Бережанський район, сщ. Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Зі вказаного листа вбачається, що дослідивши та оцінивши іпотечний договір від 13.06.2005 року, ліквідатор встановив, що відповідно до п.2.2. іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки забезпечуються усі вищезазначені вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця, які випливають з кредитного договору і можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором, в розмірі не більше 2 000 000,00 (двох мільйонів) доларів США.

Станом на 10.08.2009 р. на момент звернення кредитора до боржника з заявою вих. №262 про визнання кредиторських вимог банку офіційний курс НБУ гривні до доларів США складав 100 доларів США = 770.38 грн. Таким чином, на момент звернення ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ТОВ «Консалтинг Плюс» з заявою про визнання кредиторських вимог, розмір забезпечення основного зобов'язання за рахунок іпотеки не повинен перевищувати 15 407 600,00 грн.

Як вбачається з заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та підтверджується матеріалами справи, іпотекодавцем за договором застави є ВАТ «Агроекспорт», договірних відносин між Банком та боржником ТОВ «Консалтинг Плюс» не існувало та не існує.

Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що забезпечені заставою майна боржника вимоги задовольняються в першу чергу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку ліквідатора, щодо порядку виявлення та розгляду вимог кредиторів до банкрута. Ліквідатором вчинено всі передбачені нормами Закону дії спрямовані на виявлення та розгляд вимог кредиторів. Вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до банкрута правомірно визнані ліквідатором в сумі 15 407 600,00 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника. У зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» щодо визнання його кредиторських вимог в сумі 15407600,00 грн. Щодо решти заявлених грошових вимог у розмірі 4555970,67 грн., то господарський суд погоджується з доводами ліквідатора щодо обмеження договором іпотеки від 13.06.2005 р. розміру зобов'язання, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для визнання грошових вимог в цій частині та задоволення відповідної заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

11.02.2009 року ліквідатор надав суду Проміжний звіт № 1 за період з 12.08.2008 року по 30.01.2009 року в якому вказав, зокрема, про виявлення нерухомого майна, що належить на праві власності банкруту, в тому числі: зерновий комплекс Андрієво-Зоринське ХПП, Миколаївська область, Березанський район, с. Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1. Окрім того, в матеріалах справи наявні акти інвентаризації майна банкрута, його оцінка, оголошення щодо його реалізації, договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі вказаного майна.

Вказане свідчить про безпідставність посилань банку на те, що ліквідатором була прихована від суду інформації про факт виявлення майна банкрута.

В своїй скарзі ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» також посилається на те, що ліквідатор, у випадку виявлення майна банкрута зобов'язаний заявити клопотання про припинення процедури ліквідації і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство

Згідно ч. 6 ст. 52 Закону за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Аналіз норм Закону про банкрутство свідчить про те, що перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство обумовлюються необхідністю формування повноцінного пасиву боржника, за наявності майна, шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Отже, застосування загальних процедур є доцільним за умови, коли не виявлено всіх кредиторів через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі та у разі виявлення майна відсутнього боржника, реалізаційна вартість якого дає можливість відновити платоспроможність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, визнані ліквідатором кредиторські вимоги до банкрута становлять 128854380,80 грн. (без урахування вимог ПАТ «ОТП Банк», який відмовився від своїх вимог до банкрута), а згідно наявних в матеріалах справи доказів сума коштів отриманих від реалізації майна банкрута складає - 10062609,30 грн., тобто вартість зобов'язань боржника майже у 13 разів перевищує його активи, внаслідок чого, навіть за умови застосування судом переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг-Плюс», у боржника відсутня можливість відновити свою платоспроможність.

Також суд вважає, що застосування переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство не спричинить виявлення нових кредиторів банкрута, оскільки, при порушенні справи про банкрутство вимоги щодо інформування всіх можливих кредиторів ТОВ «Консалтинг-Плюс» згідно загальної процедури вже були дотримані. Як встановлено судом, в газеті «Голос Україна» №155(4505) від 16 серпня 2008 року було опубліковано оголошення про визнання ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, згідно із ч. 6 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подання клопотання про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство відноситься до компетенції ліквідатора.

Тобто чинне законодавство не наділяє кредитора у справі про банкрутство - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» правом на звернення до суду із клопотанням про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство. Відповідно таке клопотання кредитора не підлягає задоволенню.

Як випливає із пояснень ліквідатора ТОВ «Консалтинг-Плюс» Долича О.В. та як підтверджується поданими до суду доказами, на момент розгляду заяви господарським судом про перехід до загальних процедур, в засіданні 14.05.2012 року, за боржником жодного рухомого чи нерухомого майна на праві власності не було зареєстровано, оскільки, все виявлене майно ТОВ «Консалтинг Плюс» було продане в процедурі ліквідації, у відповідності до положень ст. 30 Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, про недоцільність застосування переходу до загальних судових процедур для боржника ТОВ «Консалтинг-Плюс», оскільки, метою застосування такого переходу є відновлення платоспроможності боржники, а враховуючи, що зобов'язання боржника значно перевищують вартість відчужених активів, то відновлення платоспроможності боржника у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг-Плюс» не вбачається можливим.

Крім того, суд зазначає, що винесення ухвали про перехід до загальних процедур банкрутства є правом господарського суду, а не його обов'язком.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Питання розгляду клопотання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» щодо переходу до загальних судових процедур у даній справі досліджувалось Вищим господарським судом України в постанові від 14.12.2010 року у даній справі. У вказаній постанові Вищий господарський суд зазначає наступне: «Колегія суддів Вищого господарського суду згодна з висновками суду першої інстанції стосовно того, що, винесення ухвали про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону, і перехід до загальних процедур у справі про банкрутство є правом суду першої інстанції. Рішення про перехід до загальних процедур приймається на підставі встановлення усіх обставин справи. В даному випадку, за результатами нового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор з вказаним клопотанням до господарського суду не звертався, на момент розгляду заяви господарським судом про перехід до загальних процедур, в ухвалі від 03.09.2010, за банкрутом не було зареєстровано на праві власності рухомого та нерухомого майна, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в задоволенні клопотання про припинення процедури ліквідації ТОВ «Консалтинг-Плюс» та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ «Консалтинг Плюс» строком на 6 місяців».

Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень норм Закону через не звернення ліквідатора до суду з клопотанням про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг Плюс» та відмовляє в задоволенні клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс".

Щодо клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про винесення й направлення до прокуратури Харківської області окремої ухвали щодо надання правової оцінки діянням ліквідатора в ліквідаційній процедурі боржника, то суд не знаходить правових підстав для вчинення вказаних дій, оскільки дійшов висновку про відсутність порушення чинного законодавства в діях ліквідатора під час виконання ліквідаційної процедури боржника.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає доводи ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" викладені в скарзі на дії ліквідатора Долича О.В. безпідставними, у зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні, так само суд відмовляє в задоволенні заяви про визнання грошових вимог ПАТ "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ Росії" до ТОВ "Консалтинг Плюс" в сумі 19 963 570, 67 грн., в задоволенні клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про припинення процедури ліквідації ТОВ "Консалтінг - Плюс" та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс".

Керуючись ст.ст. 3-1, 22-34, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в задоволенні заяви про визнання грошових вимог до ТОВ «Консалтинг Плюс» у розмірі 19 963 570, 67 грн.

2. Відмовити ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» арбітражного керуючого Долича Олександра Володимировича (вх. № 3366 від 16.09.2009 р.).

3. Відмовити ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в задоволенні клопотання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ "Консалтінг - Плюс" (вх. № 1152 від 28.09.2011 р.).

4. Відмовити ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в задоволенні клопотання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про винесення окремої ухвали (вх. № 4087 від 15.02.2011 р.).

5. Ухвалу направити ліквідатору, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Головуючий суддя Кононова О.В.

суддя Дзюба О.А.

суддя Міньковський С.В.