Рішення № 24256612, 21.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 8/5014/634/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро", с. Бересток, Константинівського району Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агроукрптаха" м. Луганськ, -

про стягнення 216219 грн. 02 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -представник, - довіреність № б/н від 12.04.12 року;

від відповідача -ОСОБА_2 -представник, - довіреність №130 від 30.03.12 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 200010,10 грн., пені за період з 20.11.11 року по 01.03.12 року у сумі 14825,24 грн., 3% річних за період з 01.01.12 року по 01.03.12 року у сумі 983,66 грн. та інфляційних нарахувань за січень 2012 року у сумі 400,02 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції (комбікорму) №11/28, укладеного між сторонами 13.04.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 29.03.12 року до 17.04.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами додаткових доказів; з 17.04.12 року до 07.05.12 року та з 07.05.12 року по 21.05.12 року -з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази та здійснити взаємозвірку.

07.05.12 року відповідач подав заяву про продовження терміну розгляду справи на 15 днів (вих. №б/н від 07.05.12 року (том 2, а.с.136), яку суд, розглянувши та керуючись ч.3 ст. 69 ГПК України, задовольнив, продовживши термін розгляду справи на 15 днів, - тобто до 29.05.12 року.

До початку судового засідання 21.05.12 року від сторін надійшло клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву від 17.04.2012 за вих. №б/н позов не визнав, пославшись на те, що через поставку позивачем продукції неналежної якості йому завдано збитків (загибель поголів'я птиці), що робить неможливим підписання актів звірення.

У судовому засіданні 21.05.12 року він надав до справи акт взаємозвірки розрахунків між сторонами у справі станом на 19.04.12 року, згідно якому відповідач визнав факт наявності у нього перед позивачем основного боргу у сумі 200010,10 грн.; у цьому ж судовому засіданні представник відповідача усно заявив про повне визнання позову.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

13.04.11 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір №11/28 поставки продукції (комбікорму), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність повнораціонний комбікорм (далі -продукція) в асортименті, а змовник зобов'язується його прийняти та оплатити згідно з умовами цього договору та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

Ціна за 1 т продукції обумовлюється у кожній специфікації до договору, вона залишається незмінною на увесь період, узгоджений у специфікації (п.2.2).

Датою поставки вважається дата отримання комбікорму замовником згідно підписаній видатковій накладній (п.2.11).

Замовник здійснює оплату продукції на рахунок постачальника згідно умовам, оговореним у специфікаціях (п.3.1).

Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за комбікорм відповідно до умов п.3.1 цього договору та специфікацій (4.3.1).

У випадку порушення термінів оплати вартості поставленої продукції замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати. Пеня нараховується та сплачується до моменту фактичної оплати комбікорму (п.5.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.11 року (п.7.2) (том 1, а.с.10-13).

До договору додано специфікації: №1 від 13.04.11 року; №2 від 29.04.11 року; №3 від 10.05.11 року; №4 від 10.05.11 року; №5 від 10.07.11 року; №6 від 01.08.11 року; №7 від 19.08.11 року; №8 від 16.09.11 року; №9 від 28.09.11 року; №10 від 10.10.11 року та №11 від 31.10.11 року (том 1, а.с.14-25), у кожній з яких визначено період поставки продукції, її асортимент, вага, ціна, період оплати її вартості -через 5 банківських днів від дня поставки продукції.

Позивач на підтвердження факту виконання умов договору зі свого боку надав до справи наступні документальні докази за період з 18.04.11 року по 14.11.11 року на загальну суму 6.099.361,07 грн. (том 1, а.с.26-157; том 2, а.с.1-19), у тому числі:

1)довіреності: №363 від 15.04.11 року на ім'я ОСОБА_3; №398 від 27.04.11 року на ім'я ОСОБА_3; №428 від 05.05.11 року на ім'я ОСОБА_3; №461 від 16.05.11 року на ім'я ОСОБА_3; (том 1, а.с.26-29; та ін.);

2)видаткові накладні: №КАапр-0140 від 18.04.11 року на суму 98942,49 грн.; №КАапр-0261 від 29.04.11 року на суму 92590,08 грн.; №КАмай-0012 від 04.05.11 року на суму 90310,40 грн.; та ін. (том 1, а.с. 30;33;36;38;40;42;44;46;48;50;53;55;57 та ін.);

3)товарно-транспортні накладні (том 1, а.с.31-32;34-35;37;39;41;43;45;47;49:51-52; та ін.).

Як стверджує позивач, відповідач, отримавши продукцію на загальну суму 6.099.361,07 грн., лише частково - на суму 5.899.350,97 грн. - сплатив її вартість, що підтверджується наданими до справи документальними доказами (витягами з банківських рахунків) (том 2, а.с.20-98).

З наявних у справі доказів вбачається, що за усіма вищезгаданими фактами поставок продукції термін її оплати є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач має основний борг у сумі 200010,10 грн., позивач, керуючись чинним законодавством та умовами укладеного договору, нарахував на нього:

пеню за період з 20.11.11 року по 01.03.12 року у сумі 14825,24 грн.,

3% річних за період з 01.01.12 року по 01.03.12 року у сумі 983,66 грн.,

інфляційні нарахування за січень 2012 року у сумі 400,02 грн., - які, разом з основним боргом, просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі -ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Суд вважає, що позивач вірно визначив суму заявленої до стягнення пені.

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 43,22,32-34,36,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агроукрптаха"", ідентифікаційний код 25360337, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 4, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро", ідентифікаційний код 30947526, яке знаходиться за адресою: юридична: село Бересток, вул. Докучаєва, 1 Константинівського району Донецької області; поштова: місто Донецьк, вул. Кобозєва, 12, - основний борг за поставлений товар у сумі 200010 (двісті тисяч десять) грн. 10 коп., пеню у сумі 14825 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 24 коп., 3% річних у сумі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 66 коп., інфляційні нарахування у сумі 400 (чотириста) грн. 02 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4324 (чотири тисячі триста двадцять чотири) грн. 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.05.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -24 травня 2012 року.

Суддя А.П.Середа