Рішення № 24256496, 08.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2012 р. Справа № 18/026-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», с.Мазанка, АР Крим, Сімферопольський р-н

до Товариства з обмеженою вдповідальністю «Легенда», смт.Калинівка

про стягнення 30 968,09 грн.,

Суддя А.Кошик

Представники:

Від позивача: Хомяков С.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою вдповідальністю «Легенда» (далі - відповідач) про стягнення 30 968,09 грн.

Провадження у справі №18/026-12 порушено відповідно до ухвали суду від 22.03.2012 року та призначено справу до розгляду на 05.04.2012 року.

Позивач подав до суду заяву про виправлення технічної помилки в позовній заяві, зокрема, замість Договору № 0465-513 просить вважати Договір № ДТ-60-004360 від 24.11.2010 року, який і додавався до позовної заяви.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.04.2012 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали не виконав. Розгляд справи відкладався до 08.05.2012 року.

В судовому засіданні 08.05.2012 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.05.2012 року повторно без поважних причин не з'явився, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки № ДТ-60-004360 від 24.11.2010 року.

На виконання умов п.п. 2.1.-2.6. Договору позивач поставив відповідачу продукцію за наведеними в позові накладними за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року на загальну суму 43026,72 грн., з яких оплачено відповідачем продукція на суму 18482,76 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними представниками відповідача та скріпленими його печаткою, також опосередковано підтверджуються частковою оплатою отриманої продукції і в ході розгляду спору відповідачем не заперечено та не спростовано.

За вищевказаним Договором поставки (п.2.9.) відповідач зобов'язався оплатити придбану продукцію протягом 7-ми календарних днів з моменту постачання продукції (дати складання видаткової накладної).

Оскільки, відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриману продукцію, за ним утворився борг в сумі 24 543,96 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 58140 грн. заборгованості обґрунтована з огляду на встановлені судом обставини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. При цьому, ст. 229 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.

Умовами п. 4.1. Договору поставки передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції та за прострочення платежу понад 30 календарних днів, передбачено нарахування штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.10.2011року по 14.02.2012 року 1206,09 грн. пені та 4908,79 грн. штрафу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована за 117 днів фактичного прострочення оплати продукції, штраф нарахований на суму заборгованості, прострочення якої тривало понад 30 календарних днів, таким чином, вимога про стягнення пені та штрафу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 235,62 грн. 3% річних та 73,63 грн. інфляційних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних та інфляційних на прострочену суму, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Радянська, 6, код 33018732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(97530, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Мазанка, вул.Садова, 19, код 36499654) 24543,96 грн. боргу, 1206,09 грн. пені, 4908,79 грн. штрафу, 235,62 грн. річних, 73,63 грн. інфляційних та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.