Ухвала суду № 24256099, 21.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.12р. Справа № 30/5005/4297/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" (49038 м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд.27/31, ЄДРПОУ 37730819)

до до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" (03050 м. Київ, Солом'янський район, вул. Борщагівська, буд. 128, код ЄДРПОУ 32103858)

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Медпак" (49082 м. Дніпропетровськ, вул. Передова, б.775д, код ЄДРПОУ 37539142)

про стягнення 4 513 224,66 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр", відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Медпак" про:

стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Медпак" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" 1 000,00грн.;

стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" на свою користь суми основного боргу 4 512 224,66грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором поставки № 13 від 21.06.2011р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості поставленого позивачем відповідачу-1 товару у період з липня 2011р. по лютий 2012р., наявністю боргу відповідача-1 за поставлений товар в сумі 3 878 027,77грн. Вимоги про стягнення з відповідачів процентів у розмірі 30%, суми від інфляції ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору. Вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заявленої до стягнення суми ґрунтуються на обставинах укладення позивачем з відповідачем-2 договору поруки від 15.03.2012р.

При зверненні з позовом до позовної заяви позивач додав заяву про забезпечення позову. Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр". У межах заявлених позовних вимог накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" і знаходяться у нього на всіх рахунках у банківських установах, в тому числі, на поточному рахунку №26005210123952 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ, МФО 320984 та на поточному рахунку №26007000032131 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що після направлення відповідачу-1 претензії про погашення заборгованості, останнім було вчинено ряд дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Зокрема, позивачу стало відомо про витрачання відповідачем-1 коштів, які останній отримав від продажу поставленого товару не для здійснення розрахунків з позивачем, в тому числі шляхом перерахування коштів третім особам. З листа учасника ТОВ "Мікролайф-СЕРВІС", що володіє 50% статутного капіталу, ОСОБА_1, і його звернень до правоохоронних органів стало відомо, що відбулася незаконна зміна керівництва ТОВ "Мікролайф-Центр", єдиним учасником якого є ТОВ "Мікролайф-СЕРВІС". Новим керівництвом відповідача-1 вчиняються протизаконні дії, направлені на реалізацію майна відповідача-1 та списання грошових коштів з його рахунків. В свою чергу, відчуження відповідачем-1 активів підприємства, враховуючи досить значну суму заборгованості у відповідача-1 перед позивачем, призведе до утруднення або до неможливості виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення судом вимог позивача.

21.05.2012р. позивач надав доповнення до заяви про забезпечення позову. Додатково в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач з посиланням на додані до клопотання докази зазначає, що відповідачем-1 вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання. Після подання позову та заяви про його забезпечення позивач отримав нові докази ухилення відповідача-1 від виконання зобов'язання. Так, позивачем отримано від відповідача-1 відповідь №1 на претензію б/н від 28.03.2012р. у якій повідомляється, що 04.04.2012р. слідчим Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві зареєстровано заяву за фактом привласнення громадянином ОСОБА_2 (колишнім директором ТОВ "Мікролайф-Центр") товарно-матеріальних цінностей, автотранспортних засобів, комп'ютерного обладнання та іншого майна, що належить ТОВ "Мікролайф-Центр". Внаслідок протиправних дій громадянином ОСОБА_2 було знищено регістри бухгалтерського обліку та викрадено установчі документи, фінансову та іншу документацію. Відповідач-1 повідомив, що не має наміру проводити взаєморозрахунки з позивачем до моменту винесення відповідної постанови органів внутрішніх справ або прийняття рішення судом, а також відновлення документів.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Господарський суд має право вжити, передбачені ст. 67 ГПК України, заходи до забезпечення позову, у тому числі, за заявою сторони, яка подала позов.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як зазначено у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Також, згідно пункту 1 цієї постанови у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови пленуму).

Звернення позивача з вимогами про стягнення суми у 4 513 224,66грн., яка обумовлена невиконанням відповідачем-1 зобов'язань щодо своєчасного повернення грошових коштів, стягнення суми у великому розмірі, наявність у відповідача-1 можливості вільно розпоряджатися своїми грошовими коштами на рахунках у банках або фінансових установах, використовувати їх на власний розсуд дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що у разі задоволення позову кошти, які належать відповідачу-1, можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що, в свою чергу, може утруднити виконання рішення, та вказує на обґрунтованість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" і знаходяться у нього на всіх рахунках у банківських установах, на суму 4 513 224,66грн.

Вжиття у такий спосіб заходів забезпечення позову не призведе до обмеження поточної господарської діяльності відповідача-1, забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, є адекватним заявленим вимогам.

Заявлене позивачем клопотання підлягає задоволенню частково.

У зв'язку з тим, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно товариства не допускається, оскільки цими заходами може бути порушено права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, може спричинити блокування господарської діяльності відповідача-1, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про задоволення решти вимог позивача, наведених у заяві про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27/31, код ЄДРПОУ 37730819) про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти на суму 4 513 224 (чотири мільйони п'ятсот тринадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 66коп., що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" (03050 м. Київ, Солом'янський район, вул. Борщагівська, буд. 128, код ЄДРПОУ 32103858) і знаходяться у нього на всіх рахунках у банківських установах, в тому числі, на поточному рахунку №26005210123952 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ, МФО 320984 та на поточному рахунку №26007000032131 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023.

В решті вимог щодо забезпечення позову - відмовити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Ухвала як виконавчий документ може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її прийняття.

Суддя Н.М. Євстигнеєва