Постанова № 24255879, 22.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5013/465/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г.-головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В., за участю: представника ПАТ "Перший український міжнародний банк" -Міщенко С.Г.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012на ухвалугосподарського суду Кіровоградської області від 23.12.2011у справі№ 5013/465/11 за заявою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції м. КіровограддоТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія"пробанкрутство,

В С Т А Н О В И В :

Провадження у праві про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія" порушено господарським судом Кіровоградської області на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2011 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білугу І.В., яку зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою ліквідації, в томі числі не пізніше 26.11.2011 подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2011 (суддя: Деревінська Л.В.) затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Білуги І.В. та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу -банкрута ТОВ "УкрАгроОлія"; затверджено арбітражному керуючому Білугі І.В. розмір оплати послуг -дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення повноважень у справі про банкрутство ТОВ "УкрАгроОлія"; затверджено звіт про оплату послуг в сумі 9 650 грн., відшкодування витрат арбітражного керуючого Білуги І.В. в сумі 833, 51 грн.; провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 (судді: Джихур О.В., Лисенко О.М., Вечірко І.О.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Перший український міжнародний банк" просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу направити до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постанова господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2011 мотивована тим, що оскільки боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроОлія" має борг перед бюджетом, який підтверджується матеріалами справи, більше року не подавало звіту до податкового органу, документів бухгалтерської звітності, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності, то у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора по податковому боргу в загальній сумі 74459,50 грн., а також 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, заявлені в ході ліквідаційної процедури та визнані ліквідатором у сумі 3138,76 грн. та інших кредиторів: ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в сумі 2512856,61 грн., Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості в сумі 23,53 грн., Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від імені якого діє виконавча дирекція в сумі 23,69 грн., відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді в сумі 10,59 грн., ПАТ "Креатив" в сумі 164460,23 грн., фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 в сумі 31039,31 грн., а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства. З наведеним погодився і суд апеляційної інстанції.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі №5013/465/11 зазначеним вище вимогам не відповідають.

Стаття 52 Закону про банкрутство встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника. Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання - ТОВ "УкрАгроОлія" банкрутом.

Як свідчать матеріали справи та наголошує в касаційній скарзі ПАТ "Перший український міжнародний банк" ліквідатором не був закритий рахунок в ПАТ "ПУМБ", хоча він не є ліквідаційним рахунком.

Крім того, вимоги ПАТ "Перший український міжнародний банк" забезпечені заставою, зокрема товарами в обороті - насінням соняшниковим у кількості 860 тонн та транспортними засобами, але наведене майно не було включене до ліквідаційної маси.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців свідчить лише про те, що станом на 08.02.2011 було проведено запис про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, однак наведене не може бути підставою для визначення боржника відсутнім (а.с.8 т.1).

Крім того, ініціюючим кредитором у даній справі є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція м. Кіровоград.

Кредиторські вимоги Кіровоградської ОДПІ до боржника складаються із суми податку на прибуток лише в розмірі 25879,93 грн., а всі інші вимоги складаються із штрафних санкцій та пені в сумі 48579,57 грн.

Судом першої інстанції не було перевірено, чи здійснювала Кіровоградська ОДПІ всі, передбачені законом, заходи по стягненню заборгованості з ТОВ "УкрАгроОлія".

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність -є неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання -є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Задачею чинного законодавства України про банкротство є відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта, а не його банкротство і ліквідація.

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Відповідно до вимог чинного законодавства, законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2011, на зазначені вимоги закону уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За таких обставин постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 не можна визнати як таку, що відповідає вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду належить врахувати вище викладене та у відповідності до вимог закону і фактичним обставинам справи постановити законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 у справі №5013/465/11 скасувати.

Справу направити на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В