ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2012 р. Справа № 5015/5977/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. ОСОБА_3за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі№ 5015/5977/11 господарського суду Львівської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доГородоцької районної державної адміністрації,треті особи:1.Добрянська сільська рада Городоцького району Львівської області, 2.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4,провизнання недійсним розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 21.05.2012 року, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі № 5015/5977/11 господарського суду Львівської області.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Городоцької районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження №516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ОСОБА_4 для ведення товарного рибного господарства".
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2011 року у справі №5015/5977/11 (суддя Шпакович О.Ф.) у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року (Гнатюк Г.М. -головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2011 року у справі №5015/5977/11 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації №516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ОСОБА_4 для ведення товарного рибного господарства".
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач, відповідач та Добрянська сільська рада надали відзиви на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 31.03.2003 року Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області прийнято Розпорядження № 202, відповідно до якого надано згоду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на розроблення проекту відведення земель державного запасу, що знаходяться на території Добрянської сільської ради за межами населених пунктів, - для передачі в оренду (на 49 років) для ведення товарного рибного господарства. При цьому, загальна площа земельної ділянки -21,6 га, з яких 21,4 га -під ставом, 0,2 га - під дамбою.
Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації Львівської області № 516 від 12.08.2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 20,04 га та вирішено передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 ділянку у користування (на умовах оренди) на 49 років, - для ведення рибного господарства.
23.08.2007 року Городоцькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №546 від 23.08.2007 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Городоцької РДА № 516 від 12.08.2003 року", та розпорядження № 749 від 23.11.2007 року "Про внесення змін до розпорядження № 546 від 13.08.2007 року".
27.11.2007 року Городоцькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 757 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення товарного рибного господарства", яким спірну земельну ділянку передано позивачу в довгострокову оренду.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року, залишеним у відповідній частині без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 року визнано недійсними розпорядження Городоцької РДА Львівської області №546 від 23.08.2007 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови, Городоцької райдержадміністрації №516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ПП ОСОБА_4 для ведення товарного рибного господарства" та розпорядження Городоцької РДА №749 від 23.11.2007 року "Про внесення змін до розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №546 від 23.08.2007 року".
Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, місцевий господарський суд зазначив, що права позивача не порушені та не могли бути порушені прийняттям спірного розпорядження у 2003 році.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що між позивачем та Городоцькою РДА і Добрянською сільською радою виникли правовідносини спрямовані на реалізацію суб'єктивних прав, пов'язаних із укладенням договору оренди земельної ділянки, а отже наявність чинного розпорядження про передачу спірної земельної ділянки в оренду іншій особі, порушує права позивача.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа наділена правом на звернення до суду з вимогою визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Окрім цього, кожна особа може захистити своє право у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захистити свій інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Проте, ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій не надали оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права та характеру права, захист якого реалізується позивачем.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.
Однак, висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості реалізувати позивачем своє право на укладання договору оренди не підтверджується належними та допустимими доказами.
Крім того, зазначаючи про грубе порушення Городоцькою РДА статті 123 Земельного кодексу України при прийнятті спірного розпорядження, судом апеляційної інстанції застосовано норму права, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Невірне застосування судами вимог чинного законодавства, призвело до неповного з'ясування усіх обставин справи необхідних для правильного вирішення даного спору, що є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі № 5015/5977/11 господарського суду Львівської області та рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2011 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Капацин
Судді Ж.Бернацька
Д.Кривда
Судове рішення № 24255709, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5977/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: