Вирок № 24255506, 24.05.2012, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1 - 60/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

з участю прокурора: Бебешка М.М.

потерпілий : ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

підсудний: ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Монастирище Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, одруженого, жителя АДРЕСА_1, визнаний таким, що немає судимості внаслідок її погашення про засудження його : 24.04.2000 року Монастирищенським районним судом за ч.2 ст. 141 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, ст.46-1, 44 КК України з відстрочкою вироку на 2 роки штраф 120 грн.; 01.12.2000 року Монастирищенським районним судом за ч.2 ст. 140 КК України на строк 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ст.43 КК України за сукупністю 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 18.08.2004 року по відбуттю покарання; раніше судимого 20.06.2011 року Монастирищенським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання постановою Монастирищенського районною суду від 30.08.2011 року на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»;

за ч.1, ч.2 ст.185, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Монастирище Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого: 01.03.2005 року Монастирищенським районним судом за ч.1 ст.309 КК України з призначенням покарання 3 роки позбавлення волі, ст.75-76 КК України з іспитовим строком 3 роки; 14.12.2005 року Монастирищенським районним судом за ч.2 ст.307 КК України, ст.71 КК України з призначенням покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою апеляційного суду Черкаської області засуджено ч.2 ст.307, ст.69 КК України, ст.71 КК України з призначенням покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі; звільненого постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29.02.2008 року умовно-достроково на підставі ст.81 КК України, невідбутий строк 8 місяців 27 днів;

за ч. 2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 28 травня 2011 року в 01 годині, знаходячись біля ресторану «Україна», що по вул.Леніна, 123, м.Монастирище Черкаської області, з корисливою метою викрадення чужого майна, таємно, умисно викрав мопед UNI», який належить ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 збитки на суму 3 587 гривень.

ОСОБА_6 повторно, 31 травня 2011 року о 23 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні гуртожитку, що по вул.Леніна, 109, в м.Монастирище Черкаської області, з корисливою метою викрадення чужого майна, таємно, умисно викрав мопед «Хонда Діо», який належить ОСОБА_3, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 збитки на суму 3 500 гривень.

ОСОБА_6 повторно, 11 вересня 2011 року о 16 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_5, з корисливою метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, зайшли на територію подвір'я ОСОБА_1, що по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали побутовий металобрухт загальною масою 357 кг, вартістю 2 грн. за 1 кг металобрухту, на суму 714 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальні збитки на вище вказану суму.

ОСОБА_6 на початку липня 2011 року в парку «Подоського», що в м.Монастирище Черкаської області, знайшов, чим незаконно придбав, сто патронів, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5.6-мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання, заводського виробництва СРСР, які переніс в підсобне приміщення свого домоволодіння, що по АДРЕСА_1, де без відповідного на те дозволу умисно та незаконно зберігав до 12 березня 2012 року, доки дані патрони не були виявлені та вилучені працівниками міліції під час проведення обшуку.

Підсудний ОСОБА_6 по епізоду викрадення мопеда марки UNI»на стадії досудового та судового слідства свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що 28 травня 2011 року, приблизно о 01 годині, він перебував біля ресторану «Україна»і помітив мопеда, якого вирішив викрасти. Припіднявши переднє колесо, він відвів мопед в парк, де зламав замок керма, після чого повів його в руках і пішов в напрямку с.Аврамівка. По дорозі він думав, кому саме можна було б його продати, і вирішив сховати мопед в лісосмузі поблизу смт.Цибулів. Так в руках він довів його до лісосмуги і почав чекати світанку. Зранку, приблизно о 8 годині, він вирішив зателефонувати до ОСОБА_7 і запропонувати йому придбати мопед. Останній виявив бажання подивитися на даний мопед і тому він вирішив запустити двигун мопеда, щоб на ньому поїхати до ОСОБА_7 Він поїхав додому до ОСОБА_7 і запропонував придбати його за 1000 грн. ОСОБА_7 запитав про наявність в нього на нього документів. Він відповів, що документів на даного мопеда в нього не має і тому ОСОБА_7 йому запропонував лише 500 грн. Він погодився і продав за таку суму викрадений ним мопед. Отримані гроші він витратив на власні потреби.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_6 під час судового слідства по епізоду крадіжки ним скутера «»в ОСОБА_2, що мав місце 28.05.2011 року, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який показав, що 28.05.2011 року, близько 24 години, він своїм скутером марки UNI», приїхав до ресторану Україна, який знаходиться в м.Монастирище Черкаської області, щоб зустрітись зі своїми друзями. Свій скутер він припаркував біля сходів, які ведуть до головного входу в ресторан, після чого пішов в середину даного ресторану. В середині приміщення він зустрівся з друзями та вони почали розпивати спиртні напої. В ресторані вони сиділи за столиком на балконі. Він декілька разів виглядав, щоб переконатись, що його скутер стоїть на тому місці, де він його залишив. В даному ресторані він знаходився десь 1,5 години. Коли він виглянув у черговий раз, щоб переконатись, що його скутер знаходиться на тому місці, де його залишив, виявив, що його на даному місці не має. Він швидко вийшов з ресторану, але скутера там не було. Потім він пішов в центральний парк міста біля якого розташований ресторан, але там він свого скутера не знайшов. В подальшому почав його розшукувати навколо ресторану, проте також його не виявив. Даний скутер він придбав в 2008 році в м.Одеса, заплативши за нього 5 000 тисяч гривень. Скутер був чорного кольору, але в ході експлуатації в 2009 році він перефарбував скутер в жовтий колір, потім через деякий час він знову перефарбував його в чорний колір. Претензій до підсудного не має, так як мопед йому повернуто. Щодо міри покарання, яку необхідно обрати підсудному, покладається на думку суду;

- показаннями свідка ОСОБА_7, даними під час досудового слідства від 03.11.2011 року та дослідженими під час судового слідства за його заявою, згідно яких він показав, що приблизно два місяці тому, до його домоволодіння на скутері чорного кольору марки UNI», приїхав його знайомий ОСОБА_6, який запропонував купити у нього даний скутер. Коли він запитав навіщо ОСОБА_6 продає скутер, то він відповів, що йому потрібні гроші. Він оглянув даний скутер і виявив, що він був в справному стані, після чого вирішив його придбати. Коли ОСОБА_6 приїхав на даному скутері, він відразу запитав чи не крадений даний скутер, на що ОСОБА_6 відповів, що даний скутер належить йому так, як йому придбала його магір. Він запитав його чи існують якісь документи на даний скутер, на що ОСОБА_6 відповів, що документи знаходяться в нього вдома, і що він через декілька днів привезе їх. За даний скутер ОСОБА_6 захотів 1000 гривень, він дав йому 500 гривень, а інші 500 гривень пообіцяв йому віддати тоді, коли він привезе документи. Потім ОСОБА_6 вийшов з його домоволодіння та пішов на автозупинку. Після того він його більше і не бачив. Даним скутером він не користувався, так як не було потреби. Скутер знаходився в його гаражі (т.2 а.с. 89);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 96 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 (т.2 а.с. 112-115 );

- протоколом добровільної видачі (т.2 а.с. 7);

- протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання їх до матеріалів справи (т.2 а.с.80-81 );

- висновком товарознавчої експертизи, згідно якого варість мопеда марки UNI»станом на 28.05.2011 року становить 3 587 грн 00 коп (т.2 а.с. 85).

Підсудний ОСОБА_6 по епізоду викрадення мопеда марки «Хонда Діо»на стадії досудового та судового слідства свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, та показав, що 31 травня 2011 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, він вирішив зайти до ОСОБА_9, який проживає в гуртожитку по АДРЕСА_4. Коли зайшов в гуртожиток, на першому поверсі помітив мопеда, чорного кольору, якого відразу й вирішив викрасти. Він вивів його надвір, припіднящи переднє колесо, так як кермо мопеда було замкнене. Вийшовши надвір, він відразу зламав замок керма і потім повів даного мопеда в напрямку с.Аврамівка, а звідти до Цибулівського лісу. В лісі він дочекався світанку та зателефонував до ОСОБА_7 і повідомив йому про те, що може продати йому мопед за 500 гривень, на що ОСОБА_7 погодився. Він повідомив йому, де саме буде його чекати. Приблизно через годину, ОСОБА_7 під'їхав на своєму мікроавтобусі марки Фольсваген Т-4 червоного кольору, до лісу і ОСОБА_7 подивився на даний моторолер та сказав, якщо є документи на даний мопед, він купить його за 800 гривень. Але так як документів не було, ОСОБА_7 заплатив йому 500 гривень. Він разом з ОСОБА_7 завантажили викрадений мопед до салону його автомобіля і він відразу поїхав. Потім він вийшов на зупинку, де дочекався автобуса та поїхав у м.Монастирище. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнає повністю.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_6 під час судового слідства по епізоду крадіжки ним скутера «Хонда Діо»в ОСОБА_3, що мав місце 31.05.2011 року, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства в зв»язку з неможливістю встановити його місцезнаходження на час розгляду справи, який показав, що в його приватній власності перебував мопед «Хонда Діо»чорного кольору. Даний мопед він постійно зберігав на автомобільній стоянці, що в центрі м.Монастирище. Проте 31 травня 2011 року приблизно о 23 годині він даним мопедом приїхав до гуртожитку, де проживає, а саме по АДРЕСА_4 і вирішив його залишити в приміщенні гуртожитку на першому поверсі. Він його завів до лівої стіни першого поверху в самий край і при цьому замкнув кермо, після чого, піднявся до своєї кімнати, що на п'ятому поверсі гуртожитку і ліг відпочивати. Наступною дня виявив відсутність його мопеда, після чого із заявою звернувся до міліції. Просить стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 3 500 гривень (т.2 а.с. 34-35 );

- показаннями свідка ОСОБА_7, даними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства за його заявою, згідно яких він показав, що на початку літа 2011 року, точної дати не пам'ятає, близько 9 години, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що він їхав на моторолері до нього додому, а саме в смт.Цибулів Монастирищенського району та у нього біля Цибулівського лісу закінчився бензин. Він попросив привезти йому пару літрів бензину, на що він погодився. Він своїм автомобілем підвіз до лісу, де знаходився ОСОБА_6, пальне. Приїхавши до ОСОБА_6, він побачив, що останній сидів за кермом моторолера чорного кольору марки «Хонда-ДІО». В той час, коли ОСОБА_6 заливав бензин, то запропонував йому придбати даний моторолер. Він оглянув його та запитав, хто власник даного моторолера, на що ОСОБА_6 відповів, що власником являється він. Після чого він запропонував йому 800 гривень, якщо на даний моторолер є документи, то купить в нього його. ОСОБА_6 відповів, що на даний моторолер документи знаходяться у нього вдома. Коли ОСОБА_6 залив бензин, то він сказав, щоб він їхав до його домоволодіння в смт. Цибулів, щоб там краще роздивитися даний моторолер, на що він погодився. Він сів у свій автомобіль та поїхав до свого будинку, а ОСОБА_6 їхав позаду нього на вказаному моторолері. Приїхавши до його домоволодіння, він оглянув даний моторолер і запропонував за нього 800 грн., при наявності на нього відповідних документів. ОСОБА_6 повідомив, що документи на вказаний моторолер він привезе йому через декілька днів, на що він відповів, що заплатить лише 500 гривень, а коли він привезе документи то -іншу суму 300 грн. Згодом він даний моторолер продав за 700 гривень, невідомим йому людям, так як ОСОБА_6 не привіз на нього відповідних документів (т.2 а.с. 60 );

- протоколом огляду місця події (т.2 а.с. 24-27 );

- протоколом явки з повинною ОСОБА_6 (т.2 а.с. 49);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 (т.2 а.с. 56-59 );

- довідкою про вартість мопеда «Хонда Діо -3 500 грн (т.2 а.с. 38 ).

Підсудний ОСОБА_6 по епізоду викрадення металобрухту в ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, та показав, що у вересні 2011 року, точної дати він не пам'ятає, його знайомий ОСОБА_5, житель м.Монастирище запропонував йому здійснити крадіжку побутового металобрухту, в одному з приватних будинків в м.Монастирище, щоб викрадений металобрухт в подальшому здати на пункт прийому металобрухту та отримати за це гроші. На дану пропозицію він погодився. Цього ж дня, він та ОСОБА_5 прийшли до будинку, що розташований по АДРЕСА_5. Підійшовши до даного будинку, він пересвідчився, що в ньому ніхто не проживає. Вони зайшли на подвір'я даного домоволодіння та почали збирати металобрухт, а саме : металеві листи, бачки, прути, ємкість від автоклава. Даний металобрухт знаходився на території даного домоволодіння. Коли вони з ОСОБА_5 збирали металобрухт, вони його виносили з території вказаною домоволодіння та складали біля металевої сітки. Зібравши металобрухт, ОСОБА_5 викликав свого знайомого таксиста та попросив його, щоб той взяв причіп, так як необхідно перевезти металобрухт. Через деякий час під'їхав таксист на автомобілі марки ВАЗ -21099 зеленого кольору. Вони завантажили даний металобрухт в причіп та відвезли до ОСОБА_10, який проживає по АДРЕСА_6. Вказаний металобрухт вони з ОСОБА_5 розвантажили з автомобіля на вагу, який заважив приблизно 350-360 кілограм. ОСОБА_10 за металобрухт заплатив їм приблизно 680 гривень. З даної суми він разом з ОСОБА_5 заплатили 50 гривень таксисту за його послуги, а решту грошей поділили між собою. Після того, як вони здали металобрухт, вони на цьому таксі поїхали. ОСОБА_5 вийшов біля автовокзалу, куди саме він пішов він не знає. Він доїхав до центра міста, де також вийшов з автомобіля. Отримані гроші за викрадений металобрухт він в подальшому витратив на продукти харчування. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнає повністю.

Підсудний ОСОБА_5 на стадії досудового та судового слідства свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що приблизно 08.09.2011 року, він проходив по АДРЕСА_5. На території одного з домоволодінь помітив металобрухт, який вирішив викрасти, так як вважав, що він нікому не належить, так як в даному домоволодінні ніхто не проживав. Після чого, він зустрів свого товариша ОСОБА_6 та запропонував йому викрасти даний металобрухт, на що він погодився. 11.09.2011 року, близько 11 годин 30 хвилин, до його домоволодіння прийшов його знайомий ОСОБА_6. Близько 13 години вони прийшли на АДРЕСА_5 до нежилого домоволодіння, яке як йому пізніше стало відомо належить чоловіку на ім'я Алік. Прийшовши до будинку, вони вирішили викрасти даний металобрухт, який він бачив, проходячи повз будинок за день до крадіжки. Про те, що в даному домоволодінні знаходиться металобрухт, він повідомив ОСОБА_6, з яким вони вирішили його викрасти. Коли вони зайшли на подвір'я нежилого домоволодіння, вони почали збирати металобрухт, який був розкиданий по всьому подвір'ї, а саме : лист металу зварений з двох частин; 3 металевих листа; ємкість від автоклава; металевий бачок; металевий бачок з підставкою; металевий возик з 2 колесами; 2 металевих обода; металевий прут, довжиною приблизно 3 метра; шматок металевої рейси; відрізок металевої труби, приблизно 75 см довжиною; металевий багор чотирикутної форми, довжиною приблизно 120 см; відрізок металевого кутника; металевий виріб, який складається з кутника та зварений біля одного кінця з металевих пластин; металевий виріб, що схожий на стовпчик для огорожі, довжиною приблизно 150 см; металева труба, довжиною приблизно 150 см; металева труба, довжиною приблизно 250 см. Даний металобрухт він разом з ОСОБА_6 винесли за межі даного домоволодіння, після чого, він зателефонував водієві «таксі», прізвище якого ОСОБА_11, повідомивши йому, щоб він прибув на вищевказану адресу. Через декілька хвилин ОСОБА_11 приїхав на своєму автомобілі марки ВАЗ 21099, зеленого кольору, до місця, де знаходився він та ОСОБА_6 Під'їхавши до домоволодіння, він відкрив ворота даного домоволодіння, щоб водій поставив там автомобіль та причіп, на який вони завантажували даний металобрухт. Завантаживши металобрухт, він сказав ОСОБА_11, що вказаний металобрухт потрібно перевезти на АДРЕСА_6 до домоволодіння ОСОБА_10, якому вони хотіли здати даний металобрухт. Після приїзду він та ОСОБА_6 почали розвантажувати металобрухт з причепа автомобіля на вагу, де ОСОБА_10 почав зважувати даний металобрухт, загальна вага якого була 357 кг. Після чого, ОСОБА_10 заплатив йому та ОСОБА_6 гроші в сумі 680 гривень. Розділивши між собою гроші, вони підійшли до ОСОБА_11 та дали йому 50 гривень за його послугу «таксі». Потім вони сіли до автомобіля та поїхали з домоволодіння ОСОБА_10. По дорозі він сказав ОСОБА_11, щоб він зупинив йому біля автостанції, що розташована в м.Монастирище. Куди поїхав ОСОБА_6, він не знав. В подальшому він витратив виручені кошти на святкування народження його доньки ОСОБА_15, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2. Він та ОСОБА_6 не говорили ОСОБА_11 про те, що металобрухт, який він перевозив, був викрадений, а також і ОСОБА_10, коли він телефонував. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнає повністю. Просить не позбавляти його волі.

Крім визнання вини підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час судового слідства по епізоду крадіжки ними металобрухту в ОСОБА_1, що мав місце 11.09.2011 року, їх вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що по сусідству з ним за адресою АДРЕСА_5 знаходиться будинок його покійних батьків. На даний час будинок перебуває у занедбаному стані, але біля будинку знаходиться багато металевих виробів, які вже втратили свою матеріальну цінність, та на даний час представляють цінність як металобрухт. До даного будинку він часто навідувався, щоб там ніхто нічого не викрав, але з 12.09.2011 року до 18.10.2011 року він до даного будинку не навідувався, так як гостював у свого сина в с.Тарнава. 18.10.2011 року, приблизно о 17 годині, він приїхав додому та пішов до даного будинку. Коли він прийшов до будинку, виявив крадіжку металобрухту, а саме: автоклава ємкістю 100 л; компресорного ресивера з автомобіля Камаз, залізних листів розміром 120х70 см, 3мм товщиною; п'яти труб в діаметрі 51мм, довжиною близько чотирьох метрів; електричного гусака, звареного з двох кутників, близько 4 метрів довжиною; круглого баку з хімічного оприскувача, ємкістю 20 літрів; лому квадратного, довжиною 1,5 метра; гідравлічного тракторного баку від трактора ЮМЗ; двох металевих круги; підставка під компресор; паливного баку від автомобіля ГАЗ-53, наповненого 50 літрами дизельного палива; двох труб квадратних 50x50мм, довжиною 3 метра; металевого листа, тобто «жаро-стійкий»розмірами 140x70 см, товщиною 2 мм. Також він виявив крадіжку інших речей, які не проходять по даній справі. Просить у відшкодування матеріальної шкоди повернути йому викрадений у нього металобрухт. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн підримує повністю. Вважає, що стягнення даної суми буде наукою для підсудних, а також вона завдана йому тим, що він особисто займався пошуками викраденого та злочинців. Недосипав. Був змушений затрачати свій особистий час, щоб повернути викрадене майно. Підтримує позицію прокурора щодо запропонованого ним виду та розміру покарання для призначення підсудним;

- показаннями свідка ОСОБА_10, даними під час досудового слідства та підтриманими ним під час судового слідства, який показав, що він в своєму домоволодінні займається заготівлею металобрухту чорних та кольорових металів. 11.09.2011 року, приблизно о 20 годині, коли він знаходився у своєму домоволодінні, він помітив, що до його домоволодіння під'їхав автомобіль «Таксі». Який саме був автомобіль, він сказати не може, так-як не звернув уваги. Коли він вийшов з будинку, один із хлопців, вийшовши з автомобіля, назвав його на ім'я та запитав, чи він приймає металобрухт, на що він відповів, що так. Після чого, з автомобіля вийшов ще один невідомий йому хлопець та вони розпочали розвантажувати металобрухт на вагу. Даний металобрухт заважив 357 кг. Він заплатив їм 680 гривень різними купюрами. Після чого, невідомі йому особи, сіли назад в автомобіль «Таксі»та поїхали з його домоволодіння. Хто були ці хлопці, він не знає, та де вони взяли цей металобрухт, також;

- показаннями свідка ОСОБА_11, даними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства в зв»язку з неможливістю встановити його місцезнаходження на час розгляду справи, який показав, що він є приватним підприємцем та працює на автомобілі «Таксі». 11.09.2011 року, приблизно о 16 годині, до нього на мобільний телефон зателефонував невідомий йому номер та замовив автомобіль з причепом на АДРЕСА_5. Коли він приїхав на дану вулицю, проїхавши приблизно до середини вулиці, його зустріли двоє невідомих йому чоловіків, приблизно 25-30 років, та запропонували йому завантажити в причіп металобрухт та завезти туди, куди йому скажуть, на що він погодився. Вони відчепили причіп від фаркопу та заштовхнули його в подвір'я невідомого йому домоволодіння, після чого завантажили даним металобрухтом. Він повіз даний металобрухт, разом з незнайомими йому хлопцями, до домоволодіння ОСОБА_10. Там даний металобрухт розвантажили та, після того як дані хлопці здали металобрухт, вони сіли в його автомобіль, та він повіз їх в центр м.Монастирище. За дане замовлення незнайомі йому хлопці заплатили йому 50 гривень. Дані хлопці йому невідомі (т.1 а.с. 17-18 );

- довідкою про вартість 1 кг металобрухту станом на 11.09.2011 року -2 грн за 1 кг (т.1 а.с 12 );

- протоколом виїмки від 03.11.2011 року (т.1 а.с 21 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 (т.1 а.с 48 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 (т.2 а.с 48 );

- протоколами огляду речових доказів та постановами про приєднання їх до матеріалів справи (т.1 а.с. 22-25, 27-31);

- протоколом добровільної видачі (т.1 а.с.9 );

- протоколом зважування (т.1 а.с. 10 ).

Підсудний ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по епізоду незаконного поводження з бойовими припсами визнав повністю та показав, що в липні 2011 року, одного з днів, коли він знаходився в парку «Подоського», в м.Монастирище, біля однієї з лавок, помітив дві паперові коробки синього кольору. Він вирішив підняти одну коробку та подивитись, що в ній знаходиться. Піднявши дану коробку, він помітив, що на даній коробці був надпис «патроны калібру 5.6 мм спортивно-охотничьи». Коли він відкрив коробку, побачив, що вона повністю заповнена патронами. З даної коробки він вирішив витягнути одного патрона та подивитись на нього. Коли він дістав патрона, помітив, що він складається з кулі та гільзи, сірого кольору. Потім він підняв іншу коробку, відкрив її та побачив, що вона також повністю заповнена патронами. Піднявши дві дані коробки, він перерахував, скільки в них патронів. В двох коробках було по 50 патронів. Він вирішив привласнити дані патрони. Посидівши на даній лавочці приблизно 15 хвилин, він піднявся та пішов додому. Прийшовши до свого домоволодіння, що розташовано по АДРЕСА_1, він вирішив дані патрони заховати на горищі підсобного приміщення - курника. Дані патрони він зберігав для того, щоб колись заради спортивного інтересу, постріляти, якщо трапиться нагода мати зброю. З тих пір ці патрони і зберігались там і він їх жодного разу не діставав. Про те, що ці патрони там зберігались, він своїм батькам не розповідав. 13.03.2012 року в його домоволодінні працівниками міліції був проведений обшук, в результаті якого на горищі вище вказаного підсобного приміщення були виявлені та вилучені дані паперові коробки з патронами в кількості 100 штук. В його присутності та присутності двох понятих обидві пачки з патронами були поміщені в поліетиленовий пакет, після чого пакет прошито, скріплено паперовою биркою, на якій розписались усі учасники слідчої дії. Просить суд суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім визнання вини підсудними ОСОБА_6 під час судового слідства по епізоду незаконного поводження з бойовими припасами, що мав місце до 13.03.2012 року, чи 12 як в обвинувальному висновуку. його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_13, даними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства за її заявою, згідно яких вона показала, що вона є матір'ю ОСОБА_6 і проживає по АДРЕСА_1 протягом 16 років. На території її домоволодіння знаходяться підсобні приміщення. 13 березня 2012 року до її домоволодіння приїхали працівники міліції, разом із її сином ОСОБА_6 та показали їй постанову суду про проведення обшуку, в її домоволодінні. Коли працівники міліції здійснювали обшук, в одному з підсобних приміщень, а саме: на горищі курника, знайшли дві паперові коробки синього кольору, але що знаходилось в даних коробках, вона не знає, так як раніше їх ніколи не бачила. Коли працівники міліції запитали, кому саме належать дані паперові коробки та що в них знаходиться, ОСОБА_6 відповів, що дані коробки належать йому і в них знаходяться патрони. Він також розповів працівникам міліції, що в липні 2011 року він знайшов їх у Подоському парку та приніс їх до їх будинку та сховав на горищі курника (т.2 а.с. 173);

- протоколом обшуку (т.2 а.с. 154);

- протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання їх до матеріалів справи (т.2 а.с. 169-170);

- висновком експерта № 1/348 від 21.03.2012 року, згідно якого сто патронів, вилучених 13.03.2012 року під час проведення обуку в домоволодінні ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5.6-мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання, заводського виробництва СРСР, які придатні до стрільби (т.2 а.с. 164-166 ).

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 по факту викрадення майна в ОСОБА_2 28.05.2011 року органами досудового слідства кваліфіковано невірно, оскільки, він раніше судимий за ч.1 ст.185 КК України та судимість не погашена, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, але, оскільки, ні прокурор, ні потерпілий, ні інші учасники судового розгляду, не заявили клопотання про збільшення обсягу обвинувачення в цій частині, суд, у відповідності до ст.275 КПК України позбавлений такої можливості і тому розглядає справу у межах пред"явленого обвинувачення.

Суд вважає, що з пред»явленого обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_6 необхідно виключити період часу з початку травня 2011 року до кінця червня 2011 року, оскільки, пред»явлене органом досудового слідства обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

А тому, оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним частково.

Дії підсудного ОСОБА_6 за фактом викрадення майна в ОСОБА_2 28.05.2011 року суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії підсудного ОСОБА_6 за фактом викрадення майна в ОСОБА_14 31.05.2011 року суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії підсудного ОСОБА_6 за фактом викрадення майна разом з ОСОБА_5 11.09.2011 року суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_6 за фактом незаконного поводження з бойовими припасами в період з початку липня 2011 року до 13.03.2011 року суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дії підсудного ОСОБА_5 за фактом викрадення чужого майна з ОСОБА_6 11.09.2011 року суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи підсудним покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчинених злочинів, характеристики підсудних, яка за місцем проживання є позитивною.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає з"явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Суд вважає, що в підсудного ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є обставина, що обтяжує призначення покарання -«рецидив злочинів», але, оскільки, ні прокурор, ні потерпілі, ні інші учасники судового розгляду, не заявили клопотання про збільшення обсягу обвинувачення в цій частині, суд, у відповідності до ст.275 КПК України позбавлений такої можливості і тому розглядає справу у межах пред"явленого обвинувачення.

Тому обставин, що обтяжують призначення покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5, судом не встановлено.

Судом встановлено, що підсудного ОСОБА_6 було звільнено від відбування покарання постановою Монастирищенського районного суду від 30.08.2011 року на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»згідно вироку Монастирищенського районного суду від 20.06.2011 року, оскільки, були відсутні дані про вчинення ним інших злочинів. На час розгляду справи та постановлення рішення дана постанова ніким не оспорювалась і не оспорюється, є чинною, а тому суд підстав для призначення покарання з врахуванням покарання, призначеного за вироком Монастирищенського районного суду від 20.06.2011 року не вбачає.

Враховуючи те, що підсудним ОСОБА_6 вчинено три злочини середньої тяжкості, кількість епізодів, він раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі. З врахуванням позитивної характеристики, наявності обставин, що пом»якшують призначення покарання, наявності на утриманні малолітньої дитини, суд вважає за можливе призначити покарання в межах, наближених до мінімальної межі санкцій статтей. Суд підстав для призначення іншого виду покарання, передбаченого санкціями ч.1 та ч.2 ст.185 КК України не вбачає.

Враховуючи те, що підсудним ОСОБА_5 вчинено злочин середньої тяжкості, але він раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді арешту. З врахуванням позитивної характеристики, наявності обставин, що пом»якшують призначення покарання, суд вважає за можливе призначити покарання в межі, наближеній до мінімальної межі санкції ч.2 статті 185 КК України. Суд підстав для призначення іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України не вбачає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 3 500 грн 00 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволити частково : у відшкодування матеріальної шкоди повернути металобрухт вагою 357 кг, який знаходиться на зберіганні в Монастирищенському РВ УМВС, у відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно 500 грн 00 коп. Суд ввважає, що розмір такого відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості, глибині душевних страждань потетрпілого. Суд вважає, що в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 в іншій частині необхідно відмовити, оскільки, суду не надано доказів заподіяння моральної шкоди в більшому розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_6 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його затримання, тобто з 03 березня 2012 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 3 500 (три тисячі п»ятсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 ( п»ятсот) гривень 00 коп солідарно.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Речові докази : металобрухт вагою 357 кг, який знаходиться на зберіганні в Монастирищенському РВ УМВС, : повернути у власність у відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009, р/р 31254272210063, банк одержувача ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, призначення платежу : за експертні роботи витрати за проведення дослідження № 1/197 від 15.03.2012 року в сумі 235,20 грн та за проведення експертизи № 1/348 від 21.03.2012 року в сумі 352,8 грн, а всього 588 (п»ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 коп.

Речовий доказ -автомобіль ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2, який передано ОСОБА_11, залишити у його користуванні, звільнивши від схоронної розписки.

Речовий доказ -талон на мопед марки Хонда Діо, який приєднано до матеріалів кримінальної справи, залишити при справі.

Речові докази : 50 патронів та 50 гільз від патронів 5.6-мм спортивно-мисливські, кільцевого запалювання, заводського виробництва СРСР, які передані на зберігання в дозвільну систему Монастирищенського РВ, передати на зберігання НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 залишити попередню -тримання під вартою, ОСОБА_5 -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя: Д. С. Ротаєнко