Вирок № 24251343, 22.05.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1073/12

Номер провадження 1/1810/57/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

з участю секретаря Вєчканова С. В.,

за участю: прокурора Радковського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Лебедин, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого:

-24.04.2009 року, Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 900 гривень;

-04.11.2009 року, Лебединським районним судом Сумської області по ч. 2 ст.309 , ч. 1 ст. 389, ч. 1 ст. 70, ч.1 ст. 71, ст. 75, ч.1 п.3 ст. 76 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання був звільнений з випробувальним терміном 2 роки, штраф 900 гривень. (перегляд вироку Лебединським районним судом 26.05.2010 року, постанова: відмінити звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном і направити відбувати покарання на 2 роки позбавлення волі), звільнений умовно-достроково 28 жовтня 2011 року на 6 місяців 28 днів.

по ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м, Лебедина, Сумської області, громадянина України, освіта не повна середня, не працюючого, розлученого, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше судимого:

-09.08.2005 року, Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 122, ст.ст. 75, 76 КК України до обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання був звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

-12.10.2005 року, Липоводолинським районним судом Сумської області по ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень;

-16.05.2006 року, Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до обмеження волі строком 1 рік. Згідно ст. 71 КК України приєднана не відбута частина покарання по вироку від 09.08.2005 року до відбуття 1 року 1 місяця обмеження волі;

-10.06.2011 року, Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 164, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грив'ень.

по ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2012 року о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 проходячи поблизу будинку №6 по вулиці Пушкіна в м. Лебедині Сумської області, зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який проходив у тому ж напрямку та розмовляв по мобільному телефону тримаючи його у лівій руці. З метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном вирішив відкрито викрасти мобільний телефон, марки «МТС 547»у ОСОБА_3 Негайно реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення та відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_4 умисно, не приховуючи наміру протиправного заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, діючи відкрито для власника мобільного телефону, не застосовуючи до ОСОБА_3 насильства або погрози його застосування, несподівано для потерпілого своєю правою рукою схопив мобільний телефон марки «МТС 547»та ривком, вихопив з лівої руки ОСОБА_3 телефон, вартість якого становить - 300 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того 23 березня 2012 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи погоджено та разом, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, домовилися вчинити шахрайство відносно ОСОБА_5. В подальшому, під час телефонної розмови, ОСОБА_2 шляхом обману, повідомивши неправдиві відомості, запропонував ОСОБА_5 купити в його знайомого сенсорний мобільний телефон за 300 грн., на що останній погодився. Після розмови ОСОБА_5, взяв зазначені кошти та прбув додому до ОСОБА_2, де останній, продовжуючи свої злочинні наміри, умисно, повідомив ОСОБА_5, що запропонований телефон знаходиться у іншого чоловіка, який проживає на АДРЕСА_3. Після цього, будучи введеним в оману, ОСОБА_5 разом з ним направилися до одного з будинків на АДРЕСА_3. Прибувши на місце, до них вийшов ОСОБА_1, який умисно, повторно, шляхом обману, повідомив ОСОБА_5, що потрібний мобільний телефон знаходиться у його знайомого, що проживає по АДРЕСА_4, а саме біля магазину «Жар-птиця». Потім, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, направилися до одного з будинків, що розташований біля магазину «Жар-птиця», де ОСОБА_4, шляхом зловживання довірою, сказав ОСОБА_5, щоб той віддав йому 300 грн., при цьому пообіцявши, що він зараз сам забере телефон у свого знайомого і потім передасть його ОСОБА_5 Будучи введеним в оману, ОСОБА_5 погодився та передав зазначені кошти ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_4 пішов у під'їзд вказаного будинку. Повернувшись через деякий час, ОСОБА_4 повідомив, що потрібного чоловіка вдома не має, оскільки він зараз на роботі. Після чого, ОСОБА_5 сказав підсудним, щоб вони віддали йому його гроші, але ОСОБА_1 вказані гроші віддав ОСОБА_2 В свою чергу він продовжуючи свої злочинні наміри і взявши дані гроші, пообіцяв ОСОБА_5, що телефон буде у нього вже сьогодні, тобто 23.03.2012 року. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_5, запропонували останньому піти до ОСОБА_2 додому, щоб там дочекатися «вигаданого»ними чоловіка. Прочекавши вдома у нього певний період часу та не дочекавшись «вигаданого»чоловіка, він та ОСОБА_4 пообіцяли та запевнили ОСОБА_5, що телефон йому буде принесений цього ж дня на роботу о 22 годині. Але ні телефон, а ні гроші ОСОБА_5 не повернули, тим самим розпорядилися вказаними грошима на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав повністю, суду пояснив що 11 лютого 2012 року о 17.00 год. він пішов до свого знайомого, що мешкає на вул. Безимівка, але його не було вдома. Повертаючись додому, по вул. Пушкіна він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який розмовляв в той час по телефону. Він підійшов до нього, привітався, потім вихватив телефон та побіг. Наздогнавши його через 10-15 м, ОСОБА_3 підчепив його та збив з ніг в результаті чого він впав на землю. З руки випав телефон і окремо від нього упала кришка. Він швидко підвівся, схопив телефон та побіг далі в сторону гаражів по вул. К.Маркса. По дорозі він викинув сім-карту телефону. Коли обернувся, то побачив, що ОСОБА_3 не видно і пішов додому. Через деякий час, повернувся назад шукати кришку з телефону та був затриманий працівниками міліції. На момент вчинення злочину був тверезий. Потерпілого не бив. Міліція вилучила у нього телефон. У скоєному кається.

Крім того підсудний пояснив, що 23 березня 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що у нього є один чоловік якому потрібен мобільний телефон і він повинен йому сказати, що у нього є на продаж мобільний телефон. На пропозицію ОСОБА_2 він погодився, хоча мобільного телефону у нього не було. Через деякий час зателефонував ОСОБА_2 і попросив, щоб він вийшов до під'їзду. ОСОБА_2 прийшов до нього з потерпілим, якому він сказав, що мобільний телефон знаходиться у іншої людину і він має піти та забрати його. Потерпілий віддав йому 300 грн., і вони пішли всі разом до іншої п'ятиповерхівки по мобільний телефон. Він сам підійшов до під'їзду, смикнув двері, які виявилися закритими та повернувся назад до них. При потерпілому він трішки відійшов в сторону та зробив вигляд, що телефонує до тієї людини, в якої знаходиться мобільний телефон. Порозмовлявши по телефону, він повідомив потерпілого, що дана людина знаходиться на роботі та повернеться тільки ввечері. Потерпілий сказав, щоб вони повернули йому гроші. Він віддав гроші ОСОБА_2 і вони всі разом пішли до ОСОБА_2 додому. Через деякий час, він знову зробив вигляд, що телефонує до людини, яка має продати мобільний телефон і сказав потерпілому, що мобільний телефон буде наступного дня. Потерпілий його попередив, що звернеться до міліції, якщо він не поверне назад грошей. Він пообіцяв потерпілому, що до 22.00 год. принесе гроші, але цього не зробив. Він говорив, що мобільний телефон Nokia - сенсорний. Раніше він знав потерпілого, вони разом працювали на Лебединському ЗПК. Гроші він повернув.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю, суду пояснив, що 23 березня 2012 року він зателефонував до ОСОБА_1 і сказав йому, що вони разом з потерпілим прийдуть до нього додому, а він вийде до них та скаже, що є на продаж мобільний телефон. ОСОБА_1 погодився і через деякий час він разом з потерпілим прийшли до нього додому. ОСОБА_1 вийшов до під'їзду, взяв з потерпілого гроші у сумі 300 грн. і сказав, що мобільний телефон знаходиться у в іншому будинку, а саме п'ятиповерхівці. Вони всі разом пішли до п'ятиповерхівки. ОСОБА_1 підійшов до під'їзду, смикнув двері та повернувся до них і сказав, що на вхідних дверях стоїть код і даний чоловік, у якого знаходиться мобільний телефон, перебуває на роботі і їм потрібно зачекати. Гроші в сумі 300 грн., ОСОБА_1 віддав йому. Дані гроші він використав на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 11 лютого 2012 року він ходив до своєї знайомої в гості, яка проживає по АДРЕСА_5 Повертаючись додому близько 17.00 год., він зателефонував до своєї співмешканки та почав з нею розмовляти. Його наздогнав підсудний ОСОБА_1 та сказав, щоб він віддав йому телефон, бо він йому не потрібний. Він не встиг відреагувати, як підсудний вихопив у нього мобільний телефон та побіг. Наздогнавши підсудного, він його повалив на землю та хотів забрати у нього телефон, але той вдарив його в обличчя і втік в сторону гаражів. Він відразу звернувся з заявою до відділу міліції. Наздогнавши підсудного, вони з ним разом впали на землю. Кришка з мобільного телефону залишалася у нього. Підсудний втік за гаражі. Коли підсудний його бив, він його не тримав. Мобільний телефон йому повернуто. Претензій до підсудного він не має.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що покази підсудних відповідають дійсності. Гроші підсудні йому повернули, претензій він до них не має, просить суворо не карати підсудних.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 11 лютого 2012 року близько 21.00 год. він був запрошений працівниками міліції у якості свідка до приміщення Лебединського МВ. Він був присутнім при особистому огляді підсудного та вилученні мобільного телефону. Працівники міліції вилучили у ОСОБА_1 мобільний телефон. Мобільний телефон був окремо від кришки задньої панелі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 11 лютого 2012 року він був запрошений працівниками міліції у якості свідка та був присутнім при вилученні мобільного телефону у підсудного ОСОБА_1. Вилучений телефон був білого кольору та без кришки задньої панелі. Мобільний телефон у підсудного вилучали при ньому, працівники міліції.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події (а.с. 40-41 т.1 ), вбачається, що підсудний ОСОБА_1 добровільно без примусу показав місце де він зустрів ОСОБА_3, а також показав в якому напрямку він побіг після того як відкрито заволодів телефоном ОСОБА_3, а також вказав на місце де його збив з ніг потерпілий та показав напрямок куди він побіг тримаючи телефон після того як підвівся.

Заслухавши пояснення підсудних, потерпілих, свідків, дослідивши докази у справі, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі та вважає за необхідне вчиненні ним дії кваліфікувати по ч. 1 ст. 186 КК України, так як він вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж),

Крім того суд вважає за необхідне вчинені ОСОБА_1 дії кваліфікувати по ч. 2 ст. 190 КК України, - (шахрайство) заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини, відшкодування шкоди в повному обсязі, думку потерпілих, також суд вважає за необхідне призначити покарання пов'язане з позбавленням волі оскільки його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.

Міру запобіжного заходу, обрану у відношенні ОСОБА_1, суд вважає за необхідне змінити на тримання під вартою.

Міру покарання, ОСОБА_1, суд вважає за необхідне, рахувати з 22 травня 2012 року.

Крім того, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст. 70 КК України і призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати підсудному ОСОБА_1 не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2009 року у вигляді позбавлення волі строком один місяць.

Заслухавши пояснення підсудних потерпілих, свідків, дослідивши докази у справі, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_2, доведена у повному обсязі та вважає за необхідне вчиненні ним дії кваліфікувати по по ч. 2 ст. 190 КК України, - (шахрайство) заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику підсудного з місця проживання, повне визнання ним своєї вини, відшкодування шкоди в повному обсязі.

Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, завдані збитки відшкодував у повному обсязі, стан його здоров'я, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням оскільки його можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Крім того суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_2, п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обов'язок, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Мiру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 суд вважає за необхідне залишити попередню - підписку про невиїзд.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 168,84 грн.

Суд вважає за необхідне речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «МТС 547», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - вважати повернутим власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання:

- по ч. 1 ст. 186 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі,

- по ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі, застосувавши ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2009 року у виді позбавлення волі строком один місяць, остотачно до відбуття визначити покарання строком один рік сім місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, змінити на взяття під варту з зали суду.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді одного року позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробуванням на один рік, а також застосувати п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «МТС 547», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - вважати повернутим власнику

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 168 грн. 84 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 дiб з моменту проголошення через Лебединський районний суд Сумської області, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: Р. В. Бакланов