Ухвала суду № 24249935, 08.05.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/346/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.121 ч.2 КК України Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Торопенко М. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТоропенка М.В. суддівТапала Г.К., Євтушенка В.Г., з участю прокурораЯкушиної О.В. засуджених ОСОБА_6,ОСОБА_7

з участю захисника ОСОБА_8

адвоката потерпілого ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, в інтересах засудженого ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13.02.2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено за

- ч.2 ст.121 КК України - до 7 (семи) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого обрано - тримання під вартою.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Макіївка Донецької області, мешканця с .Свидівок Черкаського району АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 11.05.2010р. Черкаським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 850грн. штрафу, штраф не сплачений,

засуджено за

- ч.2 ст.121 КК України - до 7 (семи) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого обрано - тримання під вартою.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь Черкаської центральної районної лікарні (Р/р35422008001553, код 02005484, МФО 854018 в ГУДКУ в Черкаській області) кошти в сумі 6268грн. 92коп. за лікування потерпілого.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 4332грн. 24коп. та моральну шкоду в сумі 25000грн., а всього стягнути 29332грн. 24 коп.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_6, ОСОБА_7 засуджені за те, що вони, 01 квітня 2011 року, близько 21-00 год., знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 Черкаської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, вдвох, нанесли ОСОБА_10 удари ногами в живіт та удари руками в обличчя, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, у вигляді закритої травми живота з розривом тонкого кишечника (початковий відділ тощої кишки), які, згідно висновку експерта №180 м/д від 29.06.2011р., відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисник ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_7, засуджений ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких:

- прокурор в зміненній апеляційній скарзі просить вирок суду змінити в частині стягнення судових витрат з засуджених із солідарного порядку на дольовий, відповідно до вимог ст. 93 ч,2 КПК України.

- - захисник ОСОБА_14 в поданій апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування. В обгрнунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_13 посилається на те, що ні орган досудового слідства ні суд не встановили злочину, тобто судом допущена неповнота та однобічність судового слідства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В заяві про скоєний злочин, та в подальших своїх показах потерпілий показав, що його побили біля 21 год. 1.04.2011 року, але будь хто із опитаних свідків, так і сам потерпілий не могли підтвердити, що злочин скоєно саме 1.04.2011 року. Допитані ж в суді свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 показами, що засуджені 1.04.2011 року були на дні народження, а свідок ОСОБА_17 показала, що останні 1.04.2011 року з її подвір'я не виходили.

- засуджений ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити застосувавши ст.ст. 69, 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

В обгрунтування своїх вимог, засуджений посилається на те, що суд при призначенні покарання не врахував наявність утримання неповнолітніх дітей, батьки хворіють, позитивні характеристики по місцю проживання, явку з повинною, те що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім того засуджений вказує, що він вимушено відмовився від допомоги захисника в період досудового слідства, також органом досудового слідства не було надано постанову про порушення кримінальної справи, а тому не було можливості оскаржити її в суді.

Також засуджений вказує на необхідність призначення судом додаткової судово - медичної експертизи стосовно потерпілого, для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, які заподіяв конкретно ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Додатково допитати всіх учасників події з метою усунення протиріч в показах свідків, потерпілого, а також витребувати довідку із швидкої допомоги про звернення потерпілого за медичною допомогою 2.04.2011 року.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора на підтримання доводів зміненої апеляційної скарги, пояснення адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та пояснення самого засудженого, які підтримали свої апеляційні вимоги щодо повернення справи на додаткове розслідування та заперечили проти апеляції прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_6, який не заперечив проти апеляції прокурора та підтримав свої апеляційні вимоги щодо пом?якшення покарання, пояснення захисника потерпілого ОСОБА_9 та самого потерпілого, які заперечили проти задоволення апеляцій засуджених та підтримали апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що змінена апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції засуджених не підлягають до задоволення з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у заподіянні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження в групі осіб, при обставинах наведених у вироку, відповідає фактичним матеріалам справи і грунтується на доказах досліджених в судовому засіданні, і наведені у вироку як такі, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.

Всі обставини справи були детально розглянуті судом першої інстанції, що підтверджуються наведеними у вироку доказами про вчинення злочину засудженими, показами самих засуджених - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 даними ним на досудовому слідстві, зокрема, що подія сталася 1.04.2011 року, показами потерпілого про спричинення йому умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 та ОСОБА_6, показами свідків - ОСОБА_18 про те, що він як очевидець бачив обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10, показами свідків - ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 яким стало відомо про побиття засудженими потерпілого 1.04.2011 року. Даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій з участю свідка ОСОБА_18 в ході якого останній показав, як саме ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наносили удари ОСОБА_10 Даними висновку експерта, згідно якого потерпілий отримав тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя у вигляді закритої травми живота з розривом тонкого кишечника. Ушкодження могло виникнути при обставинах на які вказав свідок ОСОБА_23 в протоколі відтворення обстановки і обставин подій. А можливість виникнення відміченого ушкодження при обставинах, на які вказали ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в протоколах відтворення обстановки та обставин подій є малоймовірною.

Крім того, суд дав оцінку показам свідків ОСОБА_17, ОСОБА_24, ОСОБА_25 і спростував їх покази, оскільки дані ними покази йдуть всупереч встановленим судом обставинам справи і не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, а тому суд правильно дійшов до висновку, що покази вказаних свідків такі, що дані друзями і родичами підсудних з метою вигородити останніх та уникнути відповідальності за вчинене.

Посилання адвоката ОСОБА_14 та засудженого ОСОБА_7, що не з'ясовані всі обставини справи так як злочину засуджений не вчиняв, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, кримінальна справи відносно останніх, розглянута об'єктивно, повно і всебічно, та судом досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення і суд вжив всіх заходів до перевірок всіх доказів по справі , та в межах своїх прав дав цим доказам оцінку, з урахуванням вимог ст. 67 КПК України.

А тому колегія суддів також вважає, що доводи апеляції захисника ОСОБА_13, щодо повернення справи прокурору на додаткове розслідування з підстав неповноти та однобічності досудового та судового слідства є безпідставними.

Доводи засудженого ОСОБА_6 про те, що він в період досудового слідства вимушено відмовився від послуг адвоката, а також, що йому не було надано постанову про порушення кримінально справи яку він не зміг оспорити в суді є безпідставними, так як відповідно до письмової заяви останнього, він відмовився від послуг адвоката. А що стосується невручення органом досудового слідства ОСОБА_6 копії постанови про порушення кримінальної справи, то в матеріалах вказаної справи наявна розписка останнього в отриманні вказаної постанови.

Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_6, що по справі необхідно провести додаткову судово - медичну експертизу для визначення тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому із зазначенням які конкретно тілесні ушкодження спричинені кожним засудженим є також безпідставними, так як судово - медична експертиза по справі проведена, відповідно до вимог кримінально - процесуального законодавства і відповідає вимогам ст. 200 КПК України.

Доводи засудженого ОСОБА_6 про призначення йому надмірно сурового покарання є безпідставними.

Призначаючи покарання засудженим, суд дотримався вимог ст.. 65 КК України і врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення засуджених до вчиненого, дані про особу кожного, характеризуючи дані на кожного, а також обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається засуджений ОСОБА_6, у своїй апеляційній скарзі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6, ОСОБА_7 покарання як за видом так і за розміром відповідає вимогам ст.65 КК України, і підстав вважати його несправедливим внаслідок м'якості або суворості, як про це йдеться у апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_6, - не має.

Разом з тим, доводи прокурора про неправильне покладення судом на засуджених судових витрат в солідарному порядку є слушними, так як відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, якщо винними визнаються декілька осіб, то суд постановляє у якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

А тому вирок суду в частині стягнення судових витрат з засуджених підлягає зміні із солідарного на дольовий порядок, стягнувши з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 3134 грн. 46 коп., з кожного, судових витрат за стаціонарне лікування потерпілого.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Змінену апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 залишити - без задоволення.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2012 року щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - змінити в його мотивувальній та резолютивній частинах, змінивши солідарне стягнення судових витрат на дольове і стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6,з кожного, по 3134 грн. 46 коп.

В решті цей вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни.

Головуючий :

Судді :