Рішення № 24247955, 28.05.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-223/12 р. Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко Ю.В.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Подліянової Г.С.

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року ДПІ в м. Енергодар Запорізької області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування позову зазначала наступне, 27.10.2010 року у відношенні директора ТОВ «Променерготовари 2006»- ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ч.3 ст. 212 КК України, підставою порушення кримінальної справи був акт перевірки за № 321/23-2/34472227 від 30.09.2009 року у відношенні ТОВ «Променерготовари 2006».

29 березня 2010 року у відношенні ОСОБА_3, який був директором ще одного підприємства - ТОВ «Агросільгосппродукт», була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 212 КК України, підставою для порушення даної кримінальної справи став акт перевірки за № 388/23-2/34472253 від 24.12.2009 року.

В судовому засіданні Енергодарського міського суду Запорізької області вищезазначені кримінальні справи були об'єднані в одне провадження.

Вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 01.02.2011 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Даним вироком позовні вимоги ДПІ в м. Енергодар Запорізької області по ТОВ «Променерготовари 2006»на суму 11682 710,91 грн. та по ТОВ «Агросільгосппродукт»на суму 1 492 223,00 грн. задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м. Енергодар в рахунок відшкодування заподіяної шкоди суму в розмірі 8 863 437,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.05.2011 року вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 01.02.2011 року в частині цивільного позову ДПІ в м. Енергодар Запорізької області скасований у зв'язку з тим , що суд не вмотивував розмір цивільного позову та обґрунтованість стягнення саме з ОСОБА_3 Справу в цій частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

ТОВ «Променерготовари 2006»визнано банкрутом та на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року ліквідовано, але після завершення ліквідаційної процедури кошти в сумі 11 682 710,91 грн. до державного бюджету не надійшли, в зв'язку з відсутністю активів у вищезазначеного підприємства.

Висновком акту перевірки у відношенні ТОВ «Агросільгосппродукт» встановлено порушення, а саме укладання нікчемних угод без наслідків настання подій для виникнення податкових зобов'язань, яке призвело до несплати ПДВ в сумі 1 492 223 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду на користь державного бюджету України в розмірі 13 174 933, 91 грн.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ДПІ в м. Енергодар Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 01.02.2011 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно вироку суду доказано, що у результаті злочинних дій ОСОБА_3 до державного бюджету не надішли грошові кошти сум несплаченого податку на додану вартість - 2 312 726 грн., 5 058 495 грн., 1 492 216 грн. , а всього 8 863 437 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідати за шкоду, завдану ухиленням від сплати податку на додану вартість повинні платники цього податку, тобто ТОВ «Променерготовари 2006»та ТОВ «Агросільгосппродукт», а не відповідач як його керівник, відповідальність якого законом не передбачена.

Однак, з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 3 ст. 134 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 8 роз'яснив, що оскільки особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред'явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

Встановивши, що шкода завдана позивачу кримінально караними діями відповідача, суд разом з тим не взяв до уваги, що межі відповідальності ТОВ «Променерготовари 2006»та ТОВ «Агросільгосппродукт»перед позивачем та відповідача перед цими товариствами однакові, що дає право позивачу пред'явити вимогу про відшкодування шкоди, завданої йому злочином, безпосередньо до відповідача, а тому висновок суду про відсутність правових підстав для цього є помилковим.

Також суд не звернув уваги, що обидва товариства ліквідовані, про що свідчать довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , наданих позивачем.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення в позову саме на суму 8 863 437,00 грн., в межах доведеності вироком суду, та в іншій частині позову відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області задовольнити частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 листопада 2011 року по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України 8 863 437 грн. на р/р 31111029700015, МФО 813015, ОКПО 37942215, код бюджетної класифікації 14010100.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у сумі 3219 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: