Рішення № 24244878, 23.05.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/519/366/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23»травня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору №145 від 27.08.2007 року, договору поруки №145/2 від 27.08.2007 року, іпотечного договору №145/1 від 27.08.2007 року, та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №145 від 27.08.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

31.10.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними кредитного договору № 145 від 27.08.2007 року, договору поруки №145/2 від 27.08.2007 року, іпотечного договору №145/1 від 27.08.2007 року, в обґрунтування якого зазначив, що 27 серпня 2007 року між ним та ЗАТ „Донгорбанк" був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати кредитні кошти на строк до 22.08.2022 року в розмірі 38000 доларів США зі сплатою 12,9 % річних та 17,9 % річних за безпідставне користування кредитом по простроченої заборгованості. У забезпечення виконання боргових зобов'язань також були укладені: договір поруки №145/2 від 27.08.2007 року та іпотечний договір №145/1 від 27.08.2007 року, відповідно до умов якого іпотекодавець передав Банку в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з усіма належними до нього побудовами подвір'я АДРЕСА_1 Вважає, що данні договори підлягають визнанню недійсними, оскільки підписання кредитного договору стало наслідком численного порушення норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги. Зазначає, що перед укладенням договору банком не було надано йому в письмовій формі повну та вичерпну інформацію про умови кредитування, як це передбачено ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ № 168 від 10.05.2007 року. Невиконання цього обов'язку призвело до того, що під час укладення кредитного договору він не зрозумів зміст та обсяги його зобов'язань перед банком в повному обсязі. Крім того, позивача не було попереджено про валютні ризики, які несе споживач. Також банком було порушено принцип вільного волевиявлення споживача та ним встановлено умови, які є дискримінаційними по відношенню до позивача. Також вказав, що єдиним платіжним засобом на території України між резидентами є гривня, а не долари США, які вказані Банком як валюта зобов'язання по кредитному договору, а надання кредиту в іноземній валюті можливо лише при одержанні відповідної індивідуальної ліцензії. Просив визнати недійсними кредитний договір № 145 від 27.08.2007 року, договір поруки № 145/2 від 27.08.2007 року, іпотечний договір № 145/1 від 27.08.2007 року.

05.12.2011 року ПАТ "ПУМБ" звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яка була уточнена в ході судового розгляду, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 145 від 27.08.2007 року. В зустрічному позові ПАТ "ПУМБ" зазначив, що 27.08.2007р. між ЗАТ "Донгорбанк" правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 145. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 38 000 доларів США, а відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути кредит Банку в строки та у порядку, передбаченому Кредитним договором. Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передбачені Кредитним договором -своєчасно та в повному обсязі надав грошові кошти відповідачу шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку банку, у відповідності до п. 1.1 Кредитного договору. Забезпеченням виконання зобов'язання ОСОБА_2 за даним договором є іпотека нерухомого майна, згідно із укладеним 27.08.2007р. договором іпотеки № 145/1, а також порука дружини ОСОБА_2, згідно із укладеним 27.08.2007р. договором поруки № 145/2. Протягом тривалого часу свої зобов'язання за Кредитним договором відповідач ОСОБА_2 не здійснює, чим порушує порядок та строки повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором № 145 від 27.08.2007р., що утворилася станом на 26.02.2012 року, на загальну суму -31243,96 доларів США, яка складається з основної суми кредиту -30607,69 доларів США, відсотків за користування кредитом -310,43 доларів США, пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та погашення процентів за користування кредитом -325,84 доларів США, та судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в суд, в сумі 2805,26 грн.

Відповідно до ухвали суду первісний відповідач у справі за позовом ОСОБА_2 -Закрите акціонерне товариство „Донгорбанк" був замінений на належного (правонаступника) -Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «ПУМБ»не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає що будь-яких договірних відносин між ним та ПАТ «ПУМБ»не існує.

3-я особа за первісним позовом - ОСОБА_2, яка також є відповідачем за зустрічним позовом, підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, просила їх задовольнити в повному обсязі, при цьому заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ «ПУМБ»за їх безпідставністю.

Представник ПАТ «ПУМБ»Беззубченко О.Г. в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив суд відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні обставини.

27.08.2007р. між ЗАТ "Донгорбанк" правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 145. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 38 000 доларів США, а відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути кредит Банку в строки та у порядку, передбаченому Кредитним договором. Забезпеченням виконання зобов'язання ОСОБА_2 за даним договором є іпотека нерухомого майна, згідно із укладеним 27.08.2007р. договором іпотеки № 145/1, а також порука дружини ОСОБА_2, згідно із укладеним 27.08.2007р. договором поруки № 145/2.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

30 липня 2007 року ОСОБА_2 особисто заповнив заяву на отримання кредиту саме у іноземній валюті, а також анкету-заяву, в якій своїм підписом засвідчив, що він ознайомлений з кредитними умовами, а саме: наявними формами кредитування, відмінностями між ними, перевагами та недоліками запропонованих схем кредитування, форм забезпечення, строках та відсоткової ставки за кредитом, орієнтованої сукупної вартості кредиту та вартості послуг з оформлення договору про надання кредиту, валютними ризиками при отриманні кредиту в іноземній валюті та інше. 27 серпня 2007 року сторони підписали кредитний договір, договір іпотеки та поруки, чим виразили своє волевиявлення. При підписанні спірних договорів сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору: мети, суми та строків кредиту, умов та порядку його видачі та погашення, видів забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Спірний договір було укладено у письмовій формі, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. До підписання кредитного договору ніщо не заважало позивачу звернутися за правовою допомогою до фахівця в галузі права для роз'яснення йому умов договору, весь час до січня 2012 року ОСОБА_2 сплачував платежі за кредитним договором у строки та в розмірі, визначеному у договорі, тобто він визнавав умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, своїм підписом ОСОБА_2 засвідчив, що йому відомі та зрозумілі усі умови кредитного договору.

До укладення кредитного договору Позивач ознайомився з усіма наявними формами кредитування, умовами отримання та користування кредитом, тарифами банку і проінформований про переваги та недоліки запропонованих схем кредитування, про що свідчить його особистий підпис на заяві-анкеті на видачу кредиту, додатковій угоді № 1 до кредитного договору від 27.08.2007 року, інформаційному листі.

Одночасно з підписанням Кредитного договору Позивач особисто підписав Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору від 27.08.2007 року, в якій його було проінформовано про умови та сукупну вартість кредиту.

Посилання ОСОБА_2 на те, що умови кредитного договору є незаконними та носять по відношенню до нього дискримінаційний характер нічим не підтверджені. Кредитування ОСОБА_2 здійснювалося банком на стандартних на той час умовах надання кредитів позичальникам.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Проте позивач, вважаючи умови кредитного договору, який він підписав, дискримінаційними, не скористався правом відкликати свою згоду на укладення такого договору.

Також не є підставою для визнання спірних договорів недійсними надання кредиту в іноземній валюті, оскільки Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»не містить такої заборони. На час укладення кредитної угоди, відповідач мав відповідну банківську ліцензію № 85, видану Національним Банком України на здійснення цих операцій, а тому доводи позивача про відсутність у Банку повноважень на здійснення валютних операцій не ґрунтуються на законі.

Крім того, ч. 2 ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Ст. 533 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом ч іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, обставини встановлені судом спростовують твердження позивача ОСОБА_2 про порушення його прав, якими він обґрунтовує свою позовну заяву. З боку відповідача відсутні порушення діючого законодавства України при укладанні спірних договорів, отже відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_2

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору №145 від 27.08.2007 року, договору поруки №145/2 від 27.08.2007 року, іпотечного договору №145/1 від 27.08.2007 року, у в зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України також не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позовної заяви до суду.

Зустрічний позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" суд задовольняє в повному обсязі виходячи з того, що до теперішнього часу ОСОБА_2 зобов'язання по поверненню боргу не виконав.

Судом встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит у розмірі 38 000 доларів США, що не заперечується сторонами.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та діючого законодавства. В порушення умов кредитного договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, позичальник ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання частково. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок позичальника повернути чергову суму кредиту, у разі невиконання ним вказаних зобов'язань, банк має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати, належних йому відсотків. В ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з п. 10 Положення про кредитування, затвердженою Постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 року, передбачає можливість надання банками резидентам України кредитів у іноземній валюті. Відповідно до Додатка № 1 (Графіку повернення кредиту та сплати відсотків) до Кредитного договору, позичальник повинен сплачувати заборгованість за кредитом саме у доларах США.

Крім того, при поверненні відповідачами заборгованості в національній валюті України, для погашення кредитного пакету, який надавався позичальнику в іноземній валюті, як це передбачено ч. 1 ст. 533 ЦК України, у позикодавця виникне курсова різниця валюти при придбанні банком іноземної валюти, відносно курсу долара США до гривні, у зв'язку з чим, на дату ухвалення рішення курсова різниця буде відрізнятися від курсу на день виконання рішення суду, внаслідок чого банк понесе додаткові витрати по сплаті збору до Пенсійного Фонду України, адже відшкодування боржником таких витрат договором не передбачено. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що при задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «ПУМБ», заборгованість з відповідачів слід стягувати в іноземній валюті.

Одночасно, зазначені та встановлені судом обставини по справі вказують на безпідставність посилань ОСОБА_2 щодо відсутності між ним та ПАТ «ПУМБ»договірних відносин, як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки 08.11.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 1 266 112 0019 002047 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПАТ «ДОНГОРБАНК»в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. 21.10.2011 року Загальними зборами акціонерів затверджено Статут ПАТ «ПУМБ» у новій редакції, згідно із положеннями пункту 1.1. якого ПАТ «ПУМБ»є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ «Донгорбанк» в результаті реорганізації ПАТ «Донгорбанк»шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ», згідно з рішенням загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 59 від 15.07.2011 року) та згідно з рішенням єдиного акціонера ПАТ «Донгорбанк»(рішення 2/2011 від 15.07.2011 року).

Суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 порушили майнові права банку, тому стягує з них в солідарному порядку на користь ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором № 145 від 27.08.2007р., суму заборгованості, що утворилася станом на 26.02.2012 року, в розмірі 31243,96 доларів США, що підтверджується наданим суду ПАТ «ПУМБ»розрахунком.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд стягує в дольовому порядку зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 2 805 гривень 26 копійок, по 1 402 гривні 63 копійки -з кожного.

На підставі ст.ст.192,525,526,530,533,554,610, 611, 639, 1045, 1048,1050,1054 ЦК України, Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про заставу», «Про іпотеку», керуючись ст.ст.10, 11, 37, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору №145 від 27.08.2007 року, договору поруки №145/2 від 27.08.2007 року, іпотечного договору №145/1 від 27.08.2007 року - відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №145 від 27.08.2007 року задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», що розташований за адресою: 83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2 А (код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором № 145 від 27.08.2007 року та договором поруки № 145/2 від 27.08.2007 року в розмірі 31 243, 96 доларів США.

Стягнути в дольовому порядку зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», що розташований за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А (код ЄДРПОУ: 14282829) судовий збір у розмірі 2 805 гривень 26 копійок, по 1 402 гривні 63 копійки -з кожного.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: П.І. Папаценко