Ухвала суду № 24239453, 30.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року справа №2а/0570/22188/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

30 березня 2012 р. Донецький апеляційний адміністративний суд у склад колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Газарян А.В.

за участі представника позивача Дубніної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. в справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області до Державного підприємства „Сніжнеантрацит" про стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства „Сніжнеантрацит" про стягнення пені в розмірі 197235,89 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не виконує обов'язків перед Фондом, несвоєчасно та неповністю сплачує страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 8527669,85 грн., яка у повному обсязі була стягнута у судовому порядку. В зв'язку з несплатою суми недоїмки в розмірі 8527669,85 грн., позивачем нарахована пеня в розмірі 197235,89 грн., яку позивач просить суд стягнути з Державного підприємства „Сніжнеантрацит" в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неправильному застосуванні норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Позивач вказує, що порядок, строки нарахування та розмір пені за сплату не у встановлений строк страхових внесків до Фонду визначається вимогами Інструкції про порядок перерахування обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України та Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".

Також зазначає, що судом першої інстанції не було враховано у своєму рішенні положення Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким встановлено, що суми внесків, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 р. та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 р., строк сплати яких не настав станом на 1 січня 2011 р., не сплачені станом на 1 січня 2011 р., підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 р., а також той факт, що за фондами загальнообов'язкового державного страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство „Сніжнеантрацит" є юридичного особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31906124, є платником страхових внесків, перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Донецької області згідно страхового свідоцтва № 0559000061.

Згідно зі звітами ДП „Сніжнеантрацит" про сплату заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 півріччя 2011 року та за 3 квартал 2011 року сума недоїмки станом на 01.01.2011 року складала 8430350,88 грн., сума недоїмки станом на 01.07.2011 року складала 8429950,88 грн., а станом на кінець 3 кварталу 2011 року, а сааме, на 01.10.2011 року сума недоїмки складала 8406020,88 грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем зазначених сум недоїмки, позивачем за період з 01.07.2011 року по 31.09.2011 року нараховано пеню в розмірі 197235,89 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності закону, який регламентує порядок нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 46 зазначеного Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статтею 24-1 якого встановленого, що пункт 2 частини 2 статті 45 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено.

Як вказувалось раніше, пеня в розмірі 197235,89 грн. нарахована за прострочення сплати страховий внесків за період з 01.07.2011 р. по 31.09.2011 р. Пеня позивачем нарахована згідно із Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. № 867/14134.

Вимогами вказаного Закону умови, строк та порядок стягнення пені не визначався.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі ст. 52 цього Закону, страхувальник несе відповідальність, зокрема, за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків до Фонду. За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені передбачений пунктом 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134.

Так, п. 5.1-5.2 Інструкції встановлює, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

Разом з тим, відповідно до вимог частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, вимогами цього Закону виключені окремі статті Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відповідальності за несвоєчасне перерахування і сплату в установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а Інструкція взагалі втратила чинність, згідно з постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року N 31, а відтак, з цього часу не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені.

Разом з тим, абзацом 2 частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що у відповідності до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Постанови правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. № 867/14134, передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, а саме, за прострочення сплати страхового внесків до Фонду передбачено стягнення пені згідно із законом.

Питання стягнення пені регламентується саме законом, що не суперечить нормам ст. 92 Конституції України, при цьому безпосередньо порядок обчислення і сплати пені визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, зокрема частина друга даної статті в редакції Закону України № 435 від 12 грудня 2006 року, що діяла по 1 січня 2011 року, передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом.

Закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування, не існує.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Частиною четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

З огляду на вищевикладене, не може бути правовою підставою стягнення пені відповідно до Інструкції № 36 від 12.07.2007 р., затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12 липня 2007 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення пені не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. в справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області до Державного підприємства „Сніжнеантрацит" про стягнення пені залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.