Постанова № 24238812, 14.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року справа №2а/0570/14407/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

14 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. в справі № 2а/0570/14407/2011 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. відмовлено у задоволенні позову Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011 р. № 0000242303/0/23805/10/23-3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 8741,36 коп., в тому числі за основним платежем - 6993,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1748,27 грн.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 14.06.2011р. № 724, направлень на перевірку від 14.06.2011р. №298 та №299, виданих ДПІ у м. Краматорську Донецької області, згідно з ст. 20, пп. 78.1.1. п.78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП „Гамма-Терра", за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. та з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт від 25.06.2011р. № 714/23-3-19382607, яким встановлені порушення позивачем пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", у зв`язку з чим завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 6993,09 грн., а саме за червень 2010 року у розмірі 1955,52 грн. та за вересень 2010 року 5037,57 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Краматорську прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011р. № 0000242303 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 8741,36 грн., з яких 6993,09 грн. - основний платіж, 1748,27 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначено судом першої інстанції, предметом доказування в цій справі є обставина реальності здійснення господарських операцій позивачем з ПП „Гамма-Терра", правильність відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку і правильність формування податкового кредиту.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що правочин, який укладений позивачем з ПП „Гамма-Терра" не був спрямований на реальне настання правових наслідків та має ознаки нікчемного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП „Гамма-Терра" укладено договір поставки від 03.05.2010р. № б/н, згідно з яким постачальник (ПП „Гамма-Терра") зобов'язується по заявкам покупця (позивач) та у строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. Згідно з пп. 1.2. п. 1 вказаного договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару, вартість товару зазначаються у накладних на кожну партію товару і виконують одночасно функцію специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 2 договору визначено, що товар постачається покупцю окремими партіями за його замовленням, в якому повинно бути зазначено найменування товару, його кількість, асортимент, бажані строки і місце поставки товару. Замовлення подається постачальнику покупцем за допомогою факсимільного зв`язку (за згодою з постачальником замовлення може бути подано в усній формі). На підставі замовлення покупця, після узгодження сторонами всіх суттєвих умов поставки, а також строку і місця поставки, постачальником складається і підписується в двох екземплярах відповідна накладна. Підпунктом 4.1. п. 4 договору передбачено, що товар поставляється на склад покупця, розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 12, за рахунок і силами постачальника. Відповідно до підпункту 8.1. договору, строк його дії встановлено до 31.12.2010р.

В матеріалах справи наявний договір поставки від 03.05.2010р. № б/н.

Виконання вищезазначеного договору поставки знайшло відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, виконання договору підтверджено належними первинними документами, а саме: видатковими накладними від 01.06.2010р. № ГА-0601.030, від 01.06.2010р. №ГА-0601.028, від 01.06.2010р. № ГА-0601.029, від 01.09.2010р. № ГА-0901.006, від 07.09.2010р. №ГА-0907.005, від 08.09.2010р. № ГА-0908.031, від 08.09.2010р. № ГА-0908.028, від 08.09.2010р. №ГА-0908.029, від 08.09.2010р. № ГА-0908.030, податковими накладними від 01.06.2010р. № 0601026, від 01.06.2010р. № 0601027, від 01.09.2010р. № 0901005, від 07.09.2010р. № 0907007, від 08.09.2010р. № 0908028, від 08.09.2010р. № 0908027, від 08.09.2010р. № 0908030, від 08.09.2010р. № 0908029, платіжними дорученнями від 25.06.2010р. № 79, від 27.09.2010р. № 1068, від 29.09.2010р. № 1092, від 05.10.2010р. № 1204, від 05.10.2010р. № 1203, від 05.10.2010р. №1202, від 05.10.2010р. № 1201, відповідно до яких здійснювалась оплата за придбаний товар.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи, якими позивач підтверджує здійснення господарських операцій, не є первинними документами в розумінні Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять жодних посилань на договір поставки від 03.05.2010р. № б/н як на підставу здійснення господарської операції та підставу складання і видачі цих документів, а також в них не зазначено місце складання, відсутній особистий підпис осіб, відповідальних за здійснення і правильне оформлення господарської операції, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тому вони не є належними доказами у справі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Видаткові накладні, податкові накладні, якими позивач підтверджує здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, місце складання (адреса постачальника), особистий підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції (директора).

Той факт, що зазначені документи, а також платіжні документи не містять посилання на реквізити договору, за якими здійснюються господарські операції, не є підставою для висновку про невідповідність первинних документів вимогам законодавства.

Колегією суддів встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, монтаж медичної техніки, будівництво будівель, оптова торгівля фармацевтичними товарами, інші види оптової торгівлі тощо.

З метою одержання прибутку позивачем була укладена угода з ПП „Гамма-Терра", за якою позивач придбав у цього підприємства товарно-матеріальні цінності, які були належним чином оприбутковані.

Так, належне оприбуткування придбаного товару підтверджено наявними в матеріалах справи накладними на внутрішне-складське переміщення товару, прибутковими накладними про отримання товару на головний склад, роздруківками із програми складського обліку. Також оприбуткування товару в бухгалтерському обліку позивача підтверджено оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631.

В подальшому позивачем придбані товари використані у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Так, позивачем укладались угоди на поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі КМУ „Станція переливання крові м. Краматорська" від 17.09.2010 р. № Г-335 та поточний ремонт будівлі КМУ „Стоматологічна поліклініка № 1" від 20.09.2010 р. № Г-333. В ході виконання робіт за цими договорами позивачем використані певні будівельні матеріали, придбані за договором з ПП „Гамма-Терра". Виконання будівельних робіт підтверджується актами приймання будівельних робіт. Крім того, товар придбаний позивачем за спірною угодою, частково був установлений в зазначених підприємствах. Виконання цих договорів підтверджено платіжними документами, податковими накладними та іншими первинними документами.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який діяв на час здійснення господарських операцій у 2010 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ПП „Гамма-Терра" позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання позивачем товарів у ПП „Гамма-Терра" були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження здійснення господарських операцій через відсутність документів, підтверджуючих транспортування товару.

Як випливає з п. п. 4.2, 5.1 договору поставки постачальник товару ПП „Гамма-Терра" зобов'язаний постачати товар на склад покупця власними силами. Відтак, відсутність у покупця товару - позивача документів з транспортування не є підставою для висновку про нездійснення господарських операцій.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування з у зв'язку з тим, що спірна угода є нікчемною. Відповідач при цьому вказує, що ПП „Гамма-Терра" не має трудових ресурсів, не має власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, що господарська угода, укладена позивачем з ПП „Гамма-Терра", не спричинила реального настання правових наслідків.

На час виконання договору поставки між ПП „Гамма-Терра" та позивачем постачальник товару ПП „Гамма-Терра" здійснювало господарську діяльність, не було визнане банкрутом, не було ліквідоване, було платником податку на додану вартість, про що свідчать, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відсутність відомостей про анулювання реєстрації цієї особи платником податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки ПП „Гамма-Терра", здійсненою Харківською ОДПІ, підприємством подавалась податкова звітність до податкового органу, проте, визнавалась такою, при цьому колегія суддів зазначає, що платником податків декларувались як податкові зобов'язання з податку на додану вартість, так й податковий кредит, що свідчить про ведення ПП „Гамма-Терра" господарської діяльності.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. в справі № 2а/0570/14407/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. в справі № 2а/0570/14407/2011 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити в справі № 2а/0570/14407/2011 нову постанову.

Позов Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000242303/0/23805/10/23-3, прийняте 03.08.2011 р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську, про збільшення Приватному науково-виробничому підприємству „Галіс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 8741,36 грн., в тому числі за основним платежем - 6993,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1748,27 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного науково-виробничого підприємства „Галіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 19.03.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.