Ухвала суду № 24238409, 15.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року справа №2а/0570/18973/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

15 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д.

секретар Куліш А.М.

за участі представника позивача Колпахчьян Г.Й.

представника відповідача Кузьменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мар`їнському району Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 р. в справі № 2а/0570/18973/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райський сад" до Державної податкової інспекції у Мар`їнському району Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 р. задоволений позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Райський сад" до Державної податкової інспекції у Мар`їнському району Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у неправильному застосуванні п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши подоводь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ДПІ у Мар`їнському районі Донецької області була проведена камеральна перевірка декларації з податку на прибуток ТОВ „Райський сад" за 2 квартал 2011 р., за результатами якої відповідачем складений акт № 564/5-014-5/34335340 від 03.10.2011 р. Відповідно до акту, перевіркою встановлено, що позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 563 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 174145 грн. внаслідок порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення" Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки відповідачем 13.10.2011 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006611540/17575, яким ТОВ „Райський сад" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 563 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції вважає щодо неправомірності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

З декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 р. вбачається, що від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 р.) в розмірі 176594 грн. включено позивачем до складу валових витрат 1 кварталу 2011 р. (рядок 04.9 декларації) у відповідності до п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Як наслідок, розрахований позивачем об'єкт оподаткування за перший квартал 2011 р. має від'ємне значення та становить 211521 грн. (рядок 08 декларації).

За результатами господарської діяльності у другому кварталі 2011 р. позивачем в податковій декларації з податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування враховане від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду в розмірі 211521 грн. (рядок 06.6 декларації), відповідно, об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 р. має від'ємне значення та складає 174145 грн. (рядок 07 декларації).

Відповідач вважає, що позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 563 грн. внаслідок неправильного визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2 кварталі 2011 р.

Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 цього кодексу до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначений п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, а саме, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, до складу валових витрат другого кварталу 2011 р. повинно включатися від'ємне значення, отримане платником податку за підсумками першого кварталу 2011 р.

Оскільки позивачем за результатами господарської діяльності першого кварталу 2011 р. отримане від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 211521 грн., позивач у відповідності до зазначених вимог законодавства правомірно включив до складу валових витрат другого кварталу 2011 р. вказане від'ємне значення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. правильно розраховане від'ємне значення об'єкта оподаткування, а тому відсутні підстави для висновку про заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2 кварталі 2011 р.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги органу державної податкової служби в тій частині, що до складу валових витрат звітного податкового періоду (2 квартал 2011 р.) включається виключне від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р., без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу від'ємного значення першого кварталу 2011 р. з 2010 р., з наступних підстав.

Доводи відповідача ґрунтуються на положеннях другого абзацу п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зауважує, що приведена вище норма не містить приписів щодо розрахунку об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 р. з урахуванням у складі валових витрат від'ємного значення, отриманого виключно за перший квартал 2011 р. Також ця норма не містить обмежень щодо включення від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результатами 2010 р., до складу валових витрат 1 кварталу 2011 р. та, як в даному випадку, до від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 р.

Відтак, жодна норма податкового законодавства не містить обмежень щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 р. при визначенні об'єкта оподаткування другого кварталу 2011 р.

Разом з тим, враховуючи можливість неоднозначного трактування приведених вище норм Податкового кодексу України, колегія суддів з урахуванням приписів п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, приймає рішення на користь платника податку.

Оскільки позивачем правильно визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток в другому кварталі 2011 р., у податкового органу були відсутні підстави для висновку про заниження об'єкта оподаткування та збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мар`їнському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 р. в справі № 2а/0570/18973/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 р. в справі № 2а/0570/18973/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райський сад" до Державної податкової інспекції у Мар`їнському району Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Геращенко І.В.

Компанієць І.Д.