Постанова № 24238312, 08.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року справа №2а-10136/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

8 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Василенко Л.А., Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. в справі № 2а-10136/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про нездійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Стелс-Груп-2010", оскільки реальність операцій підтверджується первинними документам, придбаний товар використаний у господарській діяльності позивача, а саме, реалізовано ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод". Крім того, позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на вироку Свердловського міського суду Луганської області відносно директора ТОВ „Стелс-Груп-2010".

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Стелс-Груп-2010" за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої був складений акт № 596/23-32325477 від 15.09.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток в розмірі 4455 грн. за 1 квартал 2011 р., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податку на додану вартість в розмірі 160 грн. за січень 2011 р. та заниження у лютому 2011 р. податку на додану вартість на 8960 грн.

На підставі даного акту 29.09.2011 р. податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий в розмірі 50204 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що директор ТОВ „Стелс-Груп-2010" ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а тому суд вважав, що, що первинні документи, видані ТОВ „Стелс-Груп-2010" не виписувались ОСОБА_2

Вказане рішення колегія суддів вважає протиправним з наступних підстав.

Колегією судді встановлено, що позивачем був укладений договір з ТОВ „Стел-Груп-2010" № 1 від 05.01.2011 р. на поставку товарів. На виконання договору у лютому 2011 р. ТОВ „Стелс-Груп-2010" були здійсненні поставки товару (втулки, пятник). Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими колегією суддів, а саме, договором, специфікаціями до нього, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до договору поставки № 0133-СН від 29.01.2010 р., позивач поставляє ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод" товар, зокрема, втулки. Виконання цього договору позивачем підтверджена первинними документами: договором, додатковими угодами, податковою накладною, видатковою накладною, довіреністю на отримання товару.

Крім того, відповідно до договору поставки № 430/09 від 02.09.2009 р. позивач поставляє ТОВ „Лемтранс" товар, зокрема, пятник (штамповка). Виконання цього договору позивачем підтверджена первинними документами: договором, специфікаціями до нього, податковою накладною, видатковою накладною, довіреністю на отримання товару.

Покупцями товар оплачений, про що свідчать банківські документи.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює податкові правовідносини, починаючи з 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Промислова компанія „Укртрансдеталь" є, зокрема, оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем були укладені угоди з ТОВ „Стелс-Груп-2010", за якими позивач придбав у цих підприємств товари, які в подальшому були використані у оподаткованих операціях в межах господарської діяльності, а саме, поставлені ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод", ТОВ „Лемтранс".

Враховуючи зазначені вище вимоги та Податкового кодексу України, витрати позивача з придбання товарів у контрагентів є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 цього кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, видані підприємством-контрагентом позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів позивачем були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо не підтвердження господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом, у зв'язку з тим, що податкові накладні не виписувалися директором ТОВ „Стелс-Груп-2010".

З вироку Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 р. в справі № 1-593/11 вбачається, що ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Судом у вироку встановлено, що ОСОБА_2 господарсько-фінансову діяльність не вела.

Проте, колегія суддів зауважує, що даний вирок не містить жодного висновку із посиланням не належні докази, що ОСОБА_2 як директором ТОВ „Стелс-Груп-2010" не виписувались на адресу позивача податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, що вона не укладала договір з позивачем.

Відтак, у зв'язку з документальним підтвердженням здійснення господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження господарських операції через відсутність оплати позивачем придбаного у ТОВ „Стелс-Груп-2010" товару з огляду на приписи п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України щодо встановлення дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту (дата події, що відбулася раніше - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною).

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про збільшення суми грошового зобов'язання було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р., діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, без урахування усіх обставин справи, що є підставою для скасування постанови та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити у податковому обліку право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204 грн., що виник на підставі господарських відносин з ТОВ „Стелс-Груп-2010" у лютому 2011 р., колегія суддів вважає, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податковий орган буде зобов'язаний вчинити такі дії.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Укртрансдеталь" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. в справі № 2а-10136/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. в справі № 2а-10136/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвали в справі № 2а-10136/11/1270 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податкової інспекції у м. Луганську 29.09.2011 р., про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. в розмірі 50204 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про зобов'язання поновити у податковому обліку право на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204 грн. відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Укртрансдеталь" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Василенко Л.А.

Компанієць І.Д.