Рішення № 24237948, 10.05.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/1566/2012

Провадження № 2/0518/151/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Бузанова П.М.

при секретарі: Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

ОСОБА_1 знаходиться в трудових відносинах з відповідачем, працюючи у відповідача горноробочим по ремонту гірничих виробіток.

12.12.2011 року в другу зміну при розробці породи на відбійний молоток під верхняк з правого боку забою перекріплювання, випав шматок породи і ударив його по пальцю лівої кисті. Він був направлений до Жданівської центральної міської лікарні де був встановлений діагноз -закритий оськольчатий перелом основної фаланги 1 пальця лівої кисті зі зміщенням. Больовий синдром. Порушення функції зхвату лівої кисті. В цілому на аркуші непрацездатності він знаходився більше 90 днів.

За результатами проведеного розслідування даного нещасного випадку, був складений акт по формі Н-1. Після виписки з лікарні він продовжував працювати на даному підприємстві, але стан здоров'я не покращувався. У зв'язку з цим був вимушений звернутися в МСЕК для встановлення відсотків втрати працездатності. Комісією з охорони праці йому було встановлено 5% вини в даному нещасному випадку.

Після обстеження 28.02.2012 років МСЕК йому було встановлено 20 % втрати працездатності.

З народження він був лівшею і після травми йому доводилось вчитись писати та робити домашню роботу правою рукою, що вкрай доставляло незручності, та вимусило змінити свій спосіб життя. З юності вів активний спосіб життя - займався спортом, кожен тиждень грав з друзями в волейбол, але в результаті травми вимушений відмовитись від цього. Спілкування з близькими та друзями майже припинилось. При фізичних навантаженнях та при зміні погоди ліва кисть дуже болить та ниє. Через травму він позбавлений всього цього, що приносить йому моральні страждання. Постійно мучить відчуття власної неповноцінності.

Внаслідок хвороби він не може працевлаштуватися, що також приносить йому моральні страждання.

До теперішнього часу ні в Фонд ні на підприємство з заявами про відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання він не звертався.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відгук на позов не надав.

Суд вивчивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, позивач ОСОБА_1 працював в якості горноробочого по ремонту гірничих виробіток на ПАТ ОП «Шахта Жданівська»з 07.09.1984 року(а. с. 8 ).

З акту № 115 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 16.12.2011 року (а. с. 6 ) вбачається, що в другу зміну 12.12.2011 року з 14.00-20:00 року ланці робітників у складі трьох чоловік (ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1.) було видано наряд заступником начальника ділянки ОСОБА_4 на розробку породи відбійним молотком, вантаження гірської маси на ПК-53 східного вентиляційного ствола пласта Л3. Прийшовши на робоче місце робітники провели обтягування стяжних скоб в замкових з'єднаннях двох рам арочної крепі попереду забою перекріплювання і трьох встановлених рам ззаду забою перекріплювання і встановили дерев'яні стійки підсилюючої крепі (ремонтіни) під останню встановлену раму крепі. Потім перейшли до розробки породи в забої перекріплювання під верхняк арочної крепі і сторони забою перекріплювання, випав шматок породи і ударив ОСОБА_1 по пальцю лівої кисті.

В зв'язку з погіршенням стану здоров'я, висновком МСЕК від 28.02.2012 року № 046989, ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 20 %.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до встановлених фактичних обставин, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності при виконанні трудових обов'язків в період роботи на підприємстві вугільної промисловості.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Факт заподіяння моральної шкоди, у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1, на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, актом про розслідування нещасного випадку, довідкою МСЕК, виписним епікризом (а.с. 5 ).

До того ж, на думку суду, втрата позивачем працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.

Суд бере до уваги характер немайнових витрат, які полягають у постійних переживаннях за свій стан здоров'я. Позивач був визнаний втратившим 20 % працездатності.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1. зазнав, в тому числі і у зв'язку з втратою працездатності 20 %, постійного відчуття болю лівої кисті руки, змушення змінити свій спосіб життя, що доставляє йому незручності, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, моральна шкода підлягає стягненню з відповідача, але заявлений розмір позивачем суд вважає значно збільшеним, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі -за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 153, ст. 173, ст. 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство «Шахта Жданівська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, МФО 834016, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ м. Жданівка код ЄДРПОУ (суду 23599672).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

позов задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області П.М. Бузанов