Постанова № 24235150, 07.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2012 р. № 2-а- 3814/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача -Шматько Т.М., відповідача -Гавриленко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" до Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412330 від 12.03.2012 року.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 26.04.2012 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова припинено, утворено Основ'янську державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що є підставою для заміни відповідача, залучення до участі у справі в якості процесуального правонаступника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова - Основ'янську державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

На підставі викладеного, протокольною ухвалою суду від 26.04.2012 року в порядку ст. 55 КАС України здійснено заміну відповідача, залучено до участі у справі Основ'янську державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками податкового органу про неможливість здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами та нікчемність укладених правочинів. Позивач вважає, що господарські операції відбулися в повному обсязі, а, отже, позивач правомірно відобразив у податковому обліку господарські операції та в нього виникло право на формування податкового кредиту.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" Шматько Т.М. - в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві.

Представник відповідача - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Гавриленко М.Ю.- в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, встановлених в акті перевірки.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрпостач" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425596 (т.1 а.с.165).

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрпостач" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП «Хармарт», код ЄДРПОУ 34018183, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, ТОВ фірма «Ліон», код ЄДРПОУ 30590155, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень, квітень 2011 року; ПП «ОВД-Трейд», код ЄДРПОУ 37091177, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року; ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», код ЄДРПОУ 33010817, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, липень, серпень, вересень 2011; ТОВ «Трубопласт Україна», код ЄДРПОУ 37189531, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт № 593/233/32867008 від 27.02.2012 р.(т.1 а.с.29-115), в якому податковим органом встановлені наступні порушення:

1) ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Укрпостач» (код ЄДРПОУ 32867008) з постачальниками: ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155), ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531).

2) Перевіркою ТОВ «Укрпостач» (код ЄДРПОУ 32867008) не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155), ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531) на загальну суму сформованого податкового кредиту 211121 грн., та на загальну суму сформованих податкових зобов'язань 291010 грн., які виникли при реалізації ТМЦ покупцям, від постачальників: ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155), ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 3401818), ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531).

3) Перевіркою встановлено порушення п. 14.1.27. п.п. 14.1.36 п. 14.1.56 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) за перевіряємий період по взаємовідносинам з покупцями при реалізації ТМЦ від постачальників: ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155), ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531), що призвело до завищення доходу на загальну суму 1455050 грн. та витрат - на загальну суму 1055605 грн. ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155), ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531).

4) ТОВ «Укрпостач» (код ЄДРПОУ 32867008) не правомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155) за лютий, березень, квітень 2011, ПП «Овд-Трейд» (код ЄДРПОУ 37091177) за липень 2011, ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817) за червень, липень, серпень, вересень 2011 року, ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183) за серпень 2011 року, ТОВ «Трубопласт Україна» (код ЄДРПОУ 37189531) за травень, червень 2011 року.

5) В порушення п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ «Укрпостач» завищено податковий кредит та занижено ПДВ на загальну суму 17982 грн., в т.ч. по ТОВ фірма «Ліон» (код ЄДРПОУ 30590155) всього в сумі 8126 грн., в т. числі: лютий 2011 в сумі 1831 грн., березень 2011 в сумі 5299 грн., квітень 2011 в сумі 996 грн.; по ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817) на загальну суму 9856 грн., в т. числі: серпень 2011 в сумі 4962 грн., вересень 2011 в сумі 4894 грн.

На підставі акту перевірки № 593/233/32867008 від 27.02.2012 р. Державною податковою інспекцією у Червоногзаводському районі м. Харкові було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000412330 від 13.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20449,00 грн., в тому числі за основним платежем - 17982,00.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивача, за результатами чого встановлено наступне.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Укрпостач» з ТОВ фірма «Ліон» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укрпостач» та ТОВ фірма «Ліон» було укладено договір №02/11 від 01.02.2011 р. (т. 1 а.с.187).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ТОВ фірма «Ліон», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Укрпостач», прийняти та оплатити товар згідно наданим накладним, а також прийняти та оплатити послуги згідно наданих актів виконаних робіт.

На підтвердження фактичного надання послуг представником позивача надані акти приймання-здачі робіт від 29.04.2011р. на загальну суму - 5976,00 грн., від 31.03.11 р. на загальну суму - 11300,00грн., від 31.03.11 року на загальну суму -12000,00грн., від 31.03.11 року на загальну суму - 8493,00 грн, від 28.02.11 року на загальну суму - 10985,00грн.(т.1 а.с.194, 204, 206, 208, 218), які підтверджують отримання позивачем від ТОВ фірма «Ліон» робіт.

На підтвердження фактичного постачання товарів представником позивача надані виписані контрагентом позивача видаткові накладні № 010448 від 01.04.11 року, №020402 від 02.04.11 року, №020401 від 02.04.11 року, № РН-310734 від 01.03.11 року, № РН- 310735 від 01.03.11 року, РН-310736 від 02.03.11 року, №РН-310373 від 02.03.11 року( т.1 а.с. 188, 190, 192, 196, 198, 200, 202).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №02/11 від 01.02.2011 р., актів приймання-здачі робіт, видаткових накладних, ТОВ фірма «Ліон» були виписані податкові накладні №47 від 01.04.11 року, №53 від 02.04.11 року, № 52 від 02.04.11 року, №270 від 29.05.11 року, № 106 від 01.03.11 року, № 107 від 01.03.11 року, № 108 від 02.03.11 року, №109 від 02.03.11 року, №559 від 31.03.11 року, № 501 від 30.03.11 року, №502 від 30.03.11 року, № 1 від 01.02.11 року, №54 від 01.02.11 року, №114 від 02.02.11 року, №131 від 03.02.11 року, №415 від 25.02.11 року (т. 1, а.с.189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219).

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Укрпостач» з ТОВ «Трубопласт Україна» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укрпостач» та ТОВ «Трубопласт Україна» було укладено договір №05/11 від 31.03.2011 р. (т. 1 а.с.248).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ТОВ «Трубопласт Україна», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Укрпостач», прийняти та оплатити товар згідно наданим накладним, а також прийняти та оплатити послуги згідно наданих актів виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №05/11 від 31.03.2011 р.контрагентом позивача, ТОВ «Трубопласт Україна», були виписані видаткові накладні № РН-040532 від 04.05.11 року, №РН-040531 від 04.05.11 року, №РН-050524 від 05.05.11 року, № РН-050523 від 05.05.11 року, № РН- 010617 від 01.06.11 року, РН-020615 від 02.06.11 року (т.1 а.с. 249, т.2 а.с.1, 3, 5, 7, 9) та податкові накладні №50 від 04.05.11 року, №49 від 04.05.11 року, № 83 від 05.05.11 року, №82 від 05.05.11 року, № 18 від 01.06.11 року, № 37 від 02.06.11 року (т. 1, а.с.250, т. 2 а.с. 2, 4, 6, 8 ,10).

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Укрпостач» з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укрпостач» з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» було укладено договір №09/11 від 08.06.2011 р. (т. 1 а.с.220).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Укрпостач», прийняти та оплатити товар згідно наданим накладним, а також прийняти та оплатити послуги згідно наданих актів виконаних робіт.

На підтвердження фактичного надання послуг представником позивача надано акт приймання-здачі робіт № ОУ-0000166 від 31.08.2011р. на загальну суму - 29772,00 грн. (т.1 а.с.239), який підтверджує отримання позивачем від ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №09/11 від 08.06.2011 р.контрагентом позивача, ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», були виписані видаткові накладні № РН-010629 від 01.06.11 року, №РН-010628 від 01.06.11 року, №РН-020609 від 02.06.11 року, № РН-020610 від 02.06.11 року, № РН- 010737 від 01.07.11 року, РН-020701 від 02.07.11 року, № РН-270703 від 27.07.11 року, №РН-010831 від 01.08.11 року, №РН-010830 від 01.08.11 року (т.1 а.с. 221,223,225,227,229,231, 233,235,237) та податкові накладні №30 від 01.06.11 року, №29 від 01.06.11 року, № 41 від 02.06.11 року, №42 від 02.06.11 року, № 41 від 01.07.11 року, № 52 від 02.07.11 року, № 266 від 27.07.11 року, № 29 від 01.08.11 року, № 28 від 01.08.11 року, №362 від 31.08.11 року, № (т. 1 а.с.222,224,226,228,230,232,234,236,238,239а).

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Укрпостач» з ПП «Хармарт» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укрпостач» та ПП «Хармарт» було укладено договір №12/11 від 04.08.2011 р. (т. 1 а.с.168).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ПП «Хармарт», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Укрпостач», прийняти та оплатити товар згідно доданим накладним, а також прийняти та оплатити послуги згідно наданих актів виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №12/11 від 04.08.2011 р.контрагентом позивача, ПП «Хармарт», були виписані видаткові накладні № РН-010818 від 01.08.11 року, №РН-010817 від 01.08.11 року, №РН-020807 від 02.08.11 року (т.1 а.с. 169, 171, 173) та податкові накладні №21 від 01.08.11 року, №20 від 01.08.11 року, № 28 від 02.08.11 року (т. 1, а.с.170, 172, 171).

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Укрпостач» з ПП «ОВД-ТРЕЙД», судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укрпостач» та ПП «ОВД-ТРЕЙД» було укладено договір №10/11 від 29.06.2011 р. (т. 1 а.с.176).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ПП «ОВД-ТРЕЙД», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Укрпостач», прийняти та оплатити товар згідно наданим накладним, а також прийняти та оплатити послуги згідно наданих актів виконаних робіт.

На підтвердження фактичного надання послуг представником позивача наданий акт приймання-здачі робіт № ОУ-310604 від 30.06.2011р. на загальну суму - 17681,00 грн. (т.1 а.с.186), який підтверджує отримання позивачем від ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №10/11 від 29.06.2011 р.контрагентом позивача, ПП «ОВД-ТРЕЙД», були виписані видаткові накладні № РН-010705 від 01.07.11 року, №РН-010706 від 01.07.11 року, №РН-010704 від 01.07.11 року, №РН-010701 від 02.07.11 року, №РН-270705 від 27.07.11 року (т.1 а.с. 177, 179, 181, 182, 184) та податкові накладні №7 від 01.07.11 року, №8 від 01.07.11 року, № 6 від 01.07.11 року, №20 від 02.07.11 року, № 216 від 27.07.11 року (т. 1, а.с.178, 180, 181а, 183, 185).

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок, які підтверджують перерахування на користь ТОВ фірма «Ліон», ПП «Овд-Трейд», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж, ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна» грошових коштів (т. 2 а.с.41-62).

Зазначені копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ фірма «Ліон», ПП «Овд-Трейд», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж, ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна» (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Також судом встановлено, що відповідно до Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПП «Хармарт», ТОВ фірма «Ліон», ПП «ОВД-Трейд», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» ТОВ «Трубопласт Україна» знаходилися за їх юридичними адресами в періодах, в яких здійснювалися господарські операції зазначених контрагентів з позивачем (т.2 а.с.21-40).

З акту перевірки № 593/233/32867008 від 27.02.2012 р. вбачається, що висновки податкового органу ґрунтуються на фактах, встановлених, зокрема, в акті перевірки №1678/234/33010817 від 19.08.11 року відносно контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж».

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.11 року по справі № 12304/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування скасування наказу та визнання дій протиправними, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.12 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж» задоволено.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж» при відсутності підстав для її проведення.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, на час проведення перевірки та складання акту у відповідача були відсутні підстави для врахування висновків акту перевірки №1678/234/33010817 від 19.08.11 року щодо неможливості здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж» з позивачем.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що висновок податкового органу є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

З приводу викладеного в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, належать до виключної компетенції судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та на час розгляду справи не має.

Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті № 593/233/32867008 від 27.02.2012 р.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки № 593/233/32867008 від 27.02.2012 р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, ТОВ фірма «Ліон», ПП «Овд-Трейд», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж, ПП «Хармарт», ТОВ «Трубопласт Україна» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Платник податку на додану вартість - покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, яке виникає за першою із законодавчо визначеної події, у даному випадку на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Хармарт», за період лютий, березень, квітень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Ліон», за липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «ОВД-Трейд», за період червень, липень, серпень, вересень 2011року по взаємовідносинам з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», за період травень, червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Трубопласт Україна».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000412330 від 12.03.2012 року прийняте всупереч нормам ч.3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160- 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач" до Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000412330 від 12.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2012 року.

Суддя Білова О.В.