Постанова № 24232043, 15.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. № 2а-1644/12/1370

о 14 год., 49 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство -14630», представник -ОСОБА_1 (довіреність від 30.03.2012 року)до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області, представник -не прибув про визнання протиправною і скасування постанови про застосування фінансових санкцій

Позивач -Відкрите акціонерне товариство «Львівське автотранспортне підприємство -14630»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області в якому просить визнати протиправними і скасувати постанову № 136222 від 07.02.2012 року про застосування фінансових санкцій.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що правові засади та порядок здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду підчас здійснення державного нагляду визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також Законом України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, позивача не було повідомлено про проведення перевірки, підстави її проведення, про документ який складено на підставі проведеної перевірки, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач вказує, що жодних перевірок 18.01.2012 року за своїм місцезнаходженням посадові особи відповідача не здійснювали, що свідчить про застосування відповідачем фінансових санкцій не підставі висновків перевірки. Вказане також підтверджується журналом перевірок у якому відсутні записи відповідача про проведення перевірки позивача. Крім цього, позивач вказує на правопорушення зазначеного у спірній постанові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові пояснення про те, що суть порушення встановленого відповідачем спростовується поданими доказами, просив позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні відмовити з підстав, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством. Позивачем, не надано доказів які б підтверджували виконання позивачем вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.01.2012 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу марки «Богдан»державний номерний знак НОМЕР_1, водій -ОСОБА_3 За результатами проведеної перевірки складено акт № 044443.

В акті перевірки зазначено:

Під час перевірки виявлено порушення, а саме при здійсненні регулярних пасажирських перевезень по маршруту № 1, м. Львів, про що свідчить передній трафарет, у водія відсутній розклад руху та схема маршруту. Встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема є відсутніми витяг з паспорта маршруту. У тому числі перевіркою встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема абз. 3 ч. 1 -надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня схема маршруту який виготовляється як фотокопія, засвідчена печаткою організатора перевезень.

З пояснень наданих водієм транспортного засобу про причини порушень вбачається, що схема та розклад не затверджені.

Згідно запрошення на розгляд від 24.01.2012 року за № 14/2-630, відповідача запрошено на розгляд справи, а саме на 07.02.2012 року. Вказане запрошення відповідачем отримано 27.01.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

07.02.2012 року заступником начальника -начальником ВДІ Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області винесено постанову № 136222 про застосування фінансових санкцій, згідно якої до Відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство -14630»застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн., за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів передбачених ст.ст. 39, 48 цього ж Закону.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 із змінами і доповненнями, Законом України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 року за № 2344-III із змінами і доповненнями, Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 року за № 278 із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 39 цього ж Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Згідно ч. 1 ст. 60 цього ж Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно п.п. 13, 14 цього ж Порядку, графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Згідно п. 21 цього ж Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою визначеною у цьому Порядку.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

Згідно п. 1.3. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень.

Згідно п. 1.4. цього ж Порядку, фотокопія з паспорта маршруту регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являється водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів, а відповідні примірники паспортів - автомобільним перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Головавтотрансінспекції під час здійснення ними державного контролю та представникам Державтоінспекції МВС України.

Згідно п. 2.11. цього ж Порядку, паспорт маршруту регулярних перевезень виготовляється у кількості, необхідній для забезпечення організації перевезень, у тому числі організатора перевезень, який зберігає його як контрольний примірник, та перевізника. Водії, які здійснюють перевезення пасажирів за даним маршрутом, забезпечуються витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються твердження позивача та його представника щодо протиправності прийняття спірної постанови про застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки згідно вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдові перевірки можуть проводитись не частіше одного разу на квартал. Проте, відповідачем 03.01.2012 року було проведено рейдову перевірку позивача, за результатами якої винесено припис № 093814.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_3 (водій підприємства позивача) зазначив, що 18.01.2012 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу на якому він здійснював пасажирські перевезення. На вимогу перевіряючих свідок надав документи, а саме схему маршруту та розклад руху, паспорт автобусного маршруту. Після пред'явлення вищевказаних документів перевіряючи вказали на відсутність печатки на одному з документів. На запитання суду, щодо якого саме документу, свідок відповіді не надав, вказавши, що не пам'ятає, однак наголосив, що всі документи перевіряючим були надані.

Позивачем також на підтвердження протиправності постановлення спірної постанови та на спростування висновків відповідача подав копії договору № 2А/т від 11.01.2012 року про перевезення пасажирів транспортом загального користування, укладеного між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (як замовник) та позивачем (як перевізник), відповідно до умов якого передбачено, що замовник надає перевізникові право тимчасового надання послуг з перевезення пасажирів на регулярному міському автобусному маршруті № 1 сполученням вул. Б. Хмельницького -пл. Різні, а перевізник зобов'язується надавати зазначені послуги населенню в порядку і на умовах, визначених цим договором в режимі «маршрутне таксі», згідно з затвердженою схемою маршруту (Додаток2) і розкладами руху (Додаток3) транспортними засобами і за тарифами, які відображені в Додатку 1. Додатки 1,2,3 є невід'ємними складовими цього ж договору; показники для характеристики маршруту, додаток 2 - схема маршруту, розклад руху автобусів на маршруті №1 «вул. Б.Хмельницького -пл. Різні»(як Додатків № 1, 2 до договору № 2А/Т від 11.01.2012 року).

Крім цього представник позивача в обґрунтування позовних вимог надав копії:

- характеристика маршруту;

- Розкладу руху автобусів на маршруті № 1 «вул. Б. Хмельницького -пл. Різні»;

- графіку режиму праці та відпочинку водіїв на маршруті № 1 «вул. Б. Хмельницького - пл. Різні»;

- таблиці вартості проїзду на маршруті № 1 «вул. Б. Хмельницького -пл. Різні»;

- схеми руху маршруту № 1 «вул. Б. Хмельницького -пл. Різні», умов здійснення перевезень на маршруті;

- паспорта автобусного маршруту регулярних перевезень на маршруті № 1 «вул. Б. Хмельницького -пл. Різні»;

- дорожнього листа № 112696 від 18.01.2012 року на маршрут «вул. Б. Хмельницького -пл. Різні».

Судом встановлено, що відповідачем при прийнятті спірної постанови про застосування до позивача фінансових санкцій не враховано, що станом на момент проведення перевірки, позивач оформив документи, що передбачені ст.ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема схему маршруту та розклад руху по маршруту №1, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами -додатками 1,2,3 до договору №2А/т від 11.01.2012 року, а також паспорта автобусного маршруту, затвердженого виконуючим обов'язки директора департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Судом не враховуються заперечення відповідача проти позовних вимог, оскільки посадові особи при проведенні перевірки зобов'язані, зокрема, за результатами проведення перевірки транспортного засобу робити відповідну відмітку у дорожньому листі (у разі його наявності). Однак, з копії дорожнього листа відмітки про проведення перевірки транспортного засобу відсутні.

Судом також враховуються пояснення представника позивача щодо протиправності застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки позивачем належними та допустимими доказами обґрунтовано протиправність прийняття спірної постанови. Враховуючи вищенаведене, відповідач не діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 162 КАС України, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство -14630»про визнання протиправною і скасування постанови № 136222 від 07.02.2012 року про застосування фінансових санкцій, оскільки судом встановлено відсутність порушень транспортного законодавства.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати постанову заступника начальника -начальника ВДК Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області № 136222 від 07.02.2012 року про застосування фінансових санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство -14630»(ЄДРПОУ 03114744, вул. Городницька, 47, м. Львів) 32,25 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 21.05.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.