Постанова № 24231865, 14.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 року Справа № 2а-1818/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1022

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Кравчук О.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 квітня 2012 року № 0000252304.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 4 квітня 2012 року № 0000252304 є протиправним, оскільки прийняте на основі помилкових висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)»вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України. Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, господарські відносини між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договором про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, заявками на організацію перевезення, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, податковими накладними. Необхідність та економічна обгрунтованість укладення договору транспортного експедирування обумовлена наявністю у ТОВ «Кен-Пак (Україна)»зобов'язань із забезпечення доставки товару за договорами із ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич».

Позивач також стверджує, що перевіряючими не досліджувались фактичні обставини конкретних правочинів між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та його контрагентами, а використано лише інформацію, яка не мітить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами щодо недійсності правочину про який йдеться в акті перевірки. Тому, згідно з позицією позивача, висновки викладені в акті від 20 березня 2012 року № 233/23-1/32201166 не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені виключно на основі припущень, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 4 квітня 2012 року № 0000252304 повинно бути скасоване.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при проведення перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено, що згідно постанови про порушення кримінальної справи від 27 вересня 2011 року в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс»ОСОБА_4 У зазначеній постанові вказано, що від оперативних працівників ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшли матеріали відповідно до яких причетні до ОСОБА_4 невстановлені слідством особи у 2008-2010 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, до яких відноситься і ТОВ «Дормашавто».

Наявність постанови про порушення кримінальної справи, на думку представника відповідача, є достатньою підставою для позбавлення ТОВ «Кен-Пак (Україна)»права на формування показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Дормашавто».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)»зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 27 листопада 2002 року.

На податковому обліку ТОВ «Кен-Пак (Україна)»перебуває у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200009086 (т. 1 а.с. 62).

Відповідно до матеріалів справи, у період з 5 по 13 березня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, підпунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 5 березня 2012 року № 5 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кен-Пак (Україна)»щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дормашавто»за період червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, квітнень 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 20 березня 2012 року № 233/23-1/32201166 (далі -Акт перевірки) (т. 1 а.с. 19-57).

Листом від 24 лютого 2012 року № 78 позивачем надано до органу державної податкової служби копії первинних документів по господарським операціям з ТОВ «Дормашавто», а саме: копії договору, копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії актів виконаних робіт, копії рахунків-фактур, копії платіжних доручень, копії обороно-сальдових відомостей, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копію довідки статистики, копію довідки за формою № 4 -ОПП, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, реєстр товарно-транспортних накладних, відомості формування валових витрат (т. 1 а.с. 59-61).

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано постанову про порушення кримінальної справи від 27 вересня 2011 року, згідно якої в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 71-00217, яка порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс»ОСОБА_4 У постанові про порушення кримінальної справи вказано, що від оперативних працівників ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшли матеріали відповідно до яких причетні до ОСОБА_4 невстановлені слідством особи у 2008-2010 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, до яких відноситься ТОВ «Дормашавто». ТОВ «Дормашавто»за адресою реєстрації ніколи не знаходилось та не знаходиться, у нього відсутні основні фонди та працівники. У зв'язку з цим у постанові про порушення кримінальної справи стверджується, що невстановлені особи вчинили фіктивне підприємництво.

Використавши інформацію з постанови про порушення кримінальної справи відповідач дійшов висновку, що правочин між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»укладений без мети настання реальних наслідків та є нікчемним відповідно до частин 1, 2 статті 215, частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України.

У свою чергу, формування показників податкового кредиту за відсутності факту надання послуг є порушенням вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про завищення ТОВ «Кен-Пак (Україна)»податкового кредиту на загальну суму 144003,32 грн., у тому числі за червень 2010 року -14816,67 грн., за липень 2010 року -34758,33 грн., за серпень 2010 року -28816,66 грн., за вересень 2010 року -27025,00 грн., за жовтень 2010 року - 12255,00 грн., за листопад 2010 року -8123,33 грн., за грудень 2010 року -18208,33 грн.

На основі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 квітня 2012 року № 0000252304, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додатну вартість ТОВ «Кен-Пак (Україна)»за червень 2010 року на суму 14816,67 грн. та за вересень 2010 року на суму 27025,00 грн., а також застосовано фінансову санкцію у розмірі 10460,42 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16.01.2003 року № 436-IV, Законом України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 року № 168/97-ВР, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 19.08.1999 року № 996-XIV, Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 року № 1955-IV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»при укладанні та виконанні договору, який на переконання відповідача є нікчемним, суд зазначає наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 364629, видами діяльності ТОВ «Кен-Пак (Україна)»є виробництво пакувань з легких металів, виробництво бочок та аналогічних металевих ємностей, оброблення металевих відходів та брухту, інші види оптової торгівлі (т. 1 а.с. 58).

Судом встановлено, що ТОВ «Кен-Пак (Україна)»укладено договори з ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич», предметом яких є купівля-продаж алюмінієвих банок для напоїв із вмістом алкоголю не більше 9 %, ємністю 0,5 літра (договір від 27.10.2009 року № К-921 (т. 1 а.с. 86-98), договір від 01.07.2010 року № К-1298 (т. 1 а.с. 116-125), договір від 12.11.2007 року № К-522 (т. 1 а.с. 129-143). Згідно умов вказаних договорів, Продавець (ТОВ «Кен-Пак (Україна)») зобов'язується доставити товар за адресами Покупців (ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич») на умовах DDP (INCOTERMS 2000).

Підпунктом 9.4 пункту 9 Інкотермс - офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) передбачено, що відповідно до "D" - термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту).

Оскільки у ТОВ «Кен-Пак (Україна)»відсутні власні транспортні засоби для транспортування товару за договорами купівлі-продажу з ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич», позивач був змушений укласти договір транспортного експедирування із спеціалізованим підприємством - перевізником.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 217915, основними видами діяльності ТОВ «Дормашавто»є, зокрема, організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, надання інших комерційних послуг (т. 1 а.с. 205). Відповідно до ліцензії серії АВ № 530858, що видана Міністерством транспорту та зв'язку України 06.04.2010 року, ТОВ «Дормашавто»надано право на здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії не обмежений (т. 1 а.с. 204).

01.06.2010 року між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні № К -1305 (далі -Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № К - 1305) (т. 1 а.с. 195-201).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин -принцип свободи договору.

Згідно із частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

У відповідності до приписів частини 3 вказаної статті, умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами

Умовами Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № К -1305 встановлено, що Експедитор (ТОВ «Дормашавто») надає послуги з перевезення вантажів Замовника (ТОВ «Кен-Пак (Україна)») власними або найманими вантажними транспортними засобами у відповідності з діючим законодавством України, а саме: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та інших країн на підставі відповідних заявок, здійснює розсилку транспортної документації, проводить розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу.

Факт надання транспортно-експедиційних послуг може бути доказаний документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 19.08.1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до частини 1 статті 933 Цивільного кодексу України, клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Пунктом 2.2 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № К -1305 передбачено, що конкретні умови по кожному замовленню визначаються в заявці.

З метою забезпечення перевезення товару, проданого ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич», позивач надавав ТОВ «Дормашавто»заявки на організацію перевезення, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. т. 1 а.с. 215-238). Заявки містять інформацію про вантаж, відправника, місце завантаження, кількість автомобілів, найменування вантажоотримувача, адреси розвантаження, вимоги до транспортного засобу, вартість фрахту транспортного засобу.

При наданні транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу ТОВ «Дормашавто»оформлено товарно-транспортні, що містять відмітки про отримання товару ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич»(т. 1 а.с. 242 -250, т. 2 а.с. 4-87, 91-105, 109-120, 124-222).

Відповідно до пункту 3.1.10 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № К -1305, Експедитор (ТОВ «Дормашавто») зобов'язується надати Замовнику (ТОВ «Кен-Пак (Україна)») повний пакет оригіналів по виконаним роботам, зокрема, рахунки, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

Після виконання перевезення ТОВ «Дормашавто»надало позивачу: рахунки-фактури від 29.06.2010 року № 290607 (т. 1 а.с. 239), від 29.06.2010 року № 290608 (т. 2 а.с. 1), від 22.09.2010 року № 220901 (т. 2 а.с. 88), від 23.09.2010 року № 230906 (т. 2 а.с. 106), від 30.09.2010 року № 300908 (т. 2 а.с. 121); акти виконаних робіт від 29.06.2010 року № 290607 (т. 1 а.с. 240), від 29.06.2010 року № 290608 (т. 2 а.с. 2), від 22.09.2010 року № 220901 (т. 2 а.с. 89), від 23.09.2010 року № 230906 (т. 2 а.с. 107), від 30.09.2010 року № 300908 (т. 2 а.с. 122); податкові накладні від 29.06.2010 року № 290607 на загальну суму 16650,00 грн. в т. ч. ПДВ 2775,00 грн. (т. 1 а.с. 241), від 29.06.2010 року № 290608 на загальну суму 72250,00 грн. в т. ч. ПДВ 12041,67 грн. (т. 2 а.с. 3), від 22.09.2010 року № 220901 на загальну суму 55800,00 грн. в т. ч. ПДВ 9300,00 грн. (т. 2 а.с. 90), від 23.09.2010 року № 230906 на загальну суму 22200,00 грн. в т. ч. ПДВ 3700,00 грн. (т. 2 а.с. 108), від 30.09.2010 року № 300908 на загальну суму 84150,00 грн. в т. ч. ПДВ 14025,00 грн. (т. 2 а.с. 123).

Факт виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг № К -1305 також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків з ВАТ «Нові напої»(т. 1 а.с. 99-115), ВАТ «Комерц - Торг»(т. 1 а.с. 127-128), ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич»(т. 1 а.с. 143-194).

Згідно із частиною 1 статті 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

У силу положень статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 року № 1955-IV, платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Взаєморозрахунки між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»проведені через банківські установи, що підтверджується банківськими виписками (т. 3 а.с. 135-181).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладений ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Щодо твердження відповідача про недійсність Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № К -1305, суд зазначає наступне.

Згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочинами, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Надаючи оцінку діям податкового органу, що полягали у визначенні в акті перевірки нікчемними правочинів, суд повинен перевірити обґрунтованість тверджень орану державної податкової служби про наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод нікчемними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який посилається на нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом договору, повинно бути надано належні докази на обґрунтування нікчемності укладеного правочину.

Крім того, для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину суд розуміє те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Суд вважає необгрунтованим твердження відповідача про те, що правочин, укладений між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто»є нікчемним з тієї підстави, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс», виходячи з наступного.

В постанові про порушення кримінально справи, на яку посилається відповідач, указано, що від оперативних працівників ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшли матеріали відповідно до яких причетні до ОСОБА_4 невстановлені слідством особи у 2008-2010 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, до яких відноситься ТОВ «Дормашавто». У зв'язку із цим у постанові про порушення кримінальної справи стверджується, що невстановлені особи вчинили фіктивне підприємництво.

Відповідно до статті 65 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

В той же час, згідно із частинами 1 та 2 статті 323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі постанова про порушення кримінальної справи не є доказом факту вчинення протиправного діяння та не встановлює відповідні юридичні факти. Інформація, що вказана у постанові про порушення кримінальної справи, у тому числі отримана від оперативних працівників, підлягає перевірці у ході судового розгляду кримінальної справи та оцінюється з урахуванням всіх обставин у їх сукупності.

Крім того, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гранд Сервіс»не досліджувалися господарські відносини між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто». Тому, постанова про порушення кримінальної справи не є доказом нікчемності Договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, факт створення підприємств з метою ухилення від оподаткування, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для визнання укладеного позивачем договору недійсним є відсутність у ТОВ «Дормашавто»основних фондів та найманих працівників, як це зазначено у постанові про порушення кримінальної справи, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано необхідності використання таких засобів при виконанні договору про надання транспортно-експедиційних послуг. Оскільки при виконанні договору транспортного експедирування експедитор може використовувати орендовані транспортні засоби, а також укладати договори з іншими перевізниками, суд вважає, що відсутність основних фондів у підприємства чи невідображення їх у податковому обліку не є беззаперечним доказом нікчемності договору.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки ТОВ «Кен-Пак (Україна)», податковим органом факт виконання договору, укладено між ТОВ «Кен-Пак (Україна)»та ТОВ «Дормашавто», взагалі не досліджувався. Єдиною підставою для висновку про нікчемність договору про надання транспортно-експедиційних послуг є інформація, що взята з постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гранд Сервіс»ОСОБА_4 яких не має відношення до господарської діяльності позивача.

Не бере суд до уваги посилання позивача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дормашавто»від 25.02.2012 року № 54/3-23-20, оскільки предметом перевірки ТОВ «Дормашавто»була фінансово-господарська діяльність за квітень, серпень, жовтень 2011 року (т. 3 а.с. 182-190). Господарські відносини між ТОВ «Дормашавто»та ТОВ «Кен-Пак (Україна)»за червень та вересень 2010 року у вказаному акті не досліджувалися. Відомості про кількість працюючих та вартість основних засобів наведені станом на день складення акту, а саме 25.02.2012 року, тому вони не можуть бути використані при оцінці господарських операцій за 2010 рік.

Ураховуючи вищезазначене, суд звертає увагу на те, що відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) посадових осіб ТОВ «Кен-Пак (Україна)»або ТОВ «Дормашавто» у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Спростовуючи твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»суд враховує ту обставину, що жодних доказів відсутності поставок товару до ВАТ «Нові напої», ВАТ «Комерц - Торг», ВАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич»відповідач не надав.

Натомість, первинними документами з поставки товару, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення операцій з надання транспортно-експедиторських послуг, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність вчиненого правочину.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 4 квітня 2012 року № 0000252304 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів неправомірного формування позивачем показників податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «Дормашавто»у червні та вересні 2010 року.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено нікчемності укладеного позивачем правочину та наявності порушень, що позбавляють ТОВ «Кен-Пак (Україна)»права на податковий кредит, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 4 квітня 2012 року № 0000252304.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2012 року.