Постанова № 24231828, 15.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4249/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.

при секретарі Бобирь Г.Г.

за участю:

представника позивача - Малушко Г.Ю.,

представника відповідача - Мартиненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними та скасування рішень від 31.01.2012 року №№ 104, 107,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Донуглепоставка» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, в якому просило визнати неправомірними та скасувати рішень відповідача від 31.01.2012 року №№ 104, 107.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення були направлені на адресу ТОВ «Донуглепоставка» із порушення передбаченого триденного терміну. Також, до вищезазначених рішень не було додано розрахунків штрафних санкцій та нарахованої пені. Крім того, позивач вказав, що тільки у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску, органи Пенсійного фонду мають права застосовувати штрафні санкції. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на п. 7 Прикінцевих Положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: 1) у разі ухилення страхувальників, зазначених у пунктах 1 - 5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в територіальних органах Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Так, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було прийнято рішення № 107 від 31.01.2012 року.

Вказував, що відповідно до ст. 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Також, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було прийнято рішення № 104 від 31.01.2012 року. З огляду на зазначене вважає, що позовні вимоги ТОВ «Донуглепоставка» не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» є юридичною особою (ЄДРПОУ 34500531) та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

31.01.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було прийнято рішення № 107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування, згідно з яким на підставі ч. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» застосовано штраф у розмірі 111843,35 грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 222772,24 грн. (а.с. 9). Рішення прийнято на підставі даних картки особового рахунку страхувальника.

З вищевказаного рішення вбачається, що сума штрафу та пені нарахована за період з 20.12.2010 до 21.11.2011 року.

Також, 31.01.2012 року відповідачем було прийнято рішення № 104 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, згідно з яким на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» застосовано штраф у розмірі 538704,82 грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 200301,01 грн. (а.с. 10). Рішення прийнято на підставі даних картки особового рахунку страхувальника.

З вищевказаного рішення вбачається, що сума штрафу та пені нарахована за період з 21.03.2011 до 23.01.2012 року.

Суд вважає рішення УПФ України в Київському районі м. Донецька № 104 від 31.01.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність (частини 1, 2 статті 2).

Згідно абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 ст. 6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 10, пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У ч. 13, 14 зазначеної статті Закону № 2464 визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску ТОВ «Донуглепоставка», у період з лютого 2011 по січень 2012 року має місце несвоєчасна сплата єдиного внеску за кожний базовий звітний період (а.с. 59-60).

Позивачем не надано суду жодного доказу у підтвердження того, що єдиний внесок за вищезазначений період сплачувався вчасно, тобто у відповідності до норм чинного законодавства.

З огляду на наведене, територіальним органом Пенсійного фонду України правомірно винесено оскаржуване рішення № 104 від 31.01.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка», як платника єдиного внеску.

Посилання позивача, як на ознаку протиправності рішення, на те, що відповідачем не додано до рішення розрахунків штрафних санкцій та пені, суд вважає необґрунтованими, оскільки такого обов'язку непередбачено жодним нормативно-правовим актом.

Також, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що рішення № 104 було надіслано на адресу позивача із порушенням триденного терміну, оскільки це спростовується реєстром вихідної кореспонденції УПФ в Київському районі м. Донецька. Згідно вказаного реєстру рішення від 31.01.2012 року було направлено на адресу ТОВ «Донуглепоставка» 01.02.2012 року, тобто у передбачені законом строки (а.с. 41).

Більш того, суд вважає необхідним зазначене те, що не надіслання розрахунків штрафних санкцій та пені, обож надіслання рішення з порушенням строку ніяк не свідчать про незаконність самого оскаржуваного рішення.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Донуглепоставка» до УПФ України в Київському районі м. Донецька в частині визнання неправомірним та скасування рішення № 104 від 31.01.2012 року є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення № 107 від 31.01.2012 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення № 107 від 31.01.2012 року відповідачем було прийнято на підставі пункту 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, що діяла до 01.01.2011 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Однак, вищезазначена норма Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. N 2464-VI, тобто, не діяла на дату прийняття УПФ України у Київському районі м. Донецька оскаржуваного рішення № 107 від 31.01.2012 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Отже, так як оскаржуване рішення відповідачем прийнято на час дії Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за порушення позивачем п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», приписи якої були виключені у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також з урахуванням того, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, суд вважає, що УПФ України в Київському районі м. Донецька приймаючи рішення № 107 від 31.01.2012 року діяло із перевищенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 09.11.2011 р. у справі за № К/9991/28551/11.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Донуглепоставка» до УПФ України в Київському районі м. Донецька в частині визнання неправомірним та скасування рішення № 107 від 31.01.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69, 70-72, 86, 94, 121, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними та скасування рішень від 31.01.2012 року №№ 104, 107, - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 107 від 31.01.2012 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на загальну суму у розмірі 334615,59 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (ЄДРПОУ 34500531) понесені судові витрати у вигляді судового збору відповідно до задоволених вимог у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15 травня 2012 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21 травня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.