Постанова № 24231663, 14.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/1778/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»

до Харківської обласної митниці

про визнання протиправними дій Харківської обласної митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.; скасування Карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807070003/1/00935 від 04.10.2011 р., № 807070003/1/01002 від 19.10.2011 р., № 807070003/1/01060 від 03.11.2011 р., № 807070003/1/01073 від 07.11.2011 р., № 807070003/1/01090 від 14.11.2011 р.; скасування Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості № 807000006/2011/200811/1 від 04.10.2011 р., № 807000006/2011/200853/1 від 19.10.2011 р., № 807000006/2011/200901/1 від 03.11.2011 р., № 807000006/2011/200913/1 від 07.11.2011 р., № 807000006/2011/200929/1 від 14.11.2011 р.; визнання такою, що підлягає застосуванню митна вартість, заявлена декларантом у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р., оформлених відповідно до Наказу ДМСУ № 230.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представ за дов. від 26.01.2012 року

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. від 13.03.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому з урахуванням наданих уточнень просило визнати протиправними дії Харківської обласної митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.; скасувати Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807070003/1/00935 від 04.10.2011 р., № 807070003/1/01002 від 19.10.2011 р., № 807070003/1/01060 від 03.11.2011 р., № 807070003/1/01073 від 07.11.2011 р., № 807070003/1/01090 від 14.11.2011 р.; скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості № 807000006/2011/200811/1 від 04.10.2011 р., № 807000006/2011/200853/1 від 19.10.2011 р., № 807000006/2011/200901/1 від 03.11.2011 р., № 807000006/2011/200913/1 від 07.11.2011 р., № 807000006/2011/200929/1 від 14.11.2011 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 414/9Л від 13 листопада 2010 року, укладеному між ЗАТ ЗТФ «Трансмашекспорт», м. Москва, РФ (Продавець) та ТОВ «Лемтранс» (Покупець), продавець зобов'язався продати, а покупець - купити на умовах DDU ІНКОТЕРМС 2000 (Попасна, Луганська обл., Україна) товар повітророзподільник, визначений додатками до контракту. В межах Контракту у жовтні - листопаді 2011 року позивачем на митну територію України в зоні діяльності Харківської обласної митниці ввезений товар «повітророзподільник 483А-03». Вартість товару визначена декларантом за першим методом (за ціною угоди) щодо імпортованого товару на підставі товаросупровідних документів до нього.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Харківської обласної митниці були подані вантажні митні декларації типу «ІМ 40»: № 807070003/2011/226182 від 04.10.11 р., № 807070003/2011/226536 від 19.10.11 р., № 807070003/2011/226928 від 03.11.11р., № 807070003/2011/226993 від 07.11.11 р., № 807070003/2011/227161 від 14.11.11р.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданих позивачем деклараціях митної вартості у всіх випадках посадовою особою Харківської обласної митниці були зроблені написи про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договори з третіми особами, що пов'язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 5) калькуляція фірми - виробника товару; 6) інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару; 7) рішення митних органів про визначення вартості товарів раніше ввезених ідентичних або подібних товарів, якщо вони прийняті по одному контракту.

Зважаючи на те, що на отримання, запитуваних митним органом документів був необхідний деякий час, з метою уникнення простою транспорту, декларант позивача зробив відповідний напис на деклараціях митної вартості про неможливість подання додаткових документів відразу та зазначив про їх подальше надання у порядку, визначеному законодавством, а саме, статті 264 МК України та наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р.

У зв'язку з цим, відповідач, Харківська обласна митниця, самостійно визначив вартість товарів за другим методом (за ціною угоди на ідентичні товари), на підставі інформації щодо фактів митного оформлення ідентичних або подібних товарів, що міститься в статистичній базі ДМСУ за попередніми оформленнями. Причиною, через яку було неможливо застосування першого методу, митним органом визначено - неподання додаткових документів або відмова в їх поданні. На підставі винесених рішень про визначення митної вартості відповідач склав відповідні картки відмови в подальшому митному оформленні.

Позивач здійснив митне оформлення товару відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Держмитслужби України № 230 від 17.03.08 р., під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною митним органом були оформлені вантажні митні декларації типу «ІМ 40»: №807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., №807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., №807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., №807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., №807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.

Після здійснення митного оформлення позивач звернувся до Харківської обласної митниці з листами про необхідність здійснення перевірки, визначеної митним органом митної вартості товару, та прийняття рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом з поверненням надміру сплаченої суми податків. В підтвердження правильності, заявленої ним митної вартості товару, позивачем подано митному органу копії запитуваних документів та додатково отриманих від контрагента документів. Проте, відповідач відмовив у застосуванні митної вартості, визначеної декларантом.

Позивач не згоден із рішенням митного органу. При цьому позивач вказує на те, що ним були виконані всі вимоги Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006р. № 1766, оскільки всі обов'язкові додаткові документи позивачем були надані митному органу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, надав до суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що Харківська обласна митниця діяла у відповідності з Митним кодексом України та підзаконними нормативно-правовими актами. Корегування митної вартості було здійснено у зв'язку з виявленням розбіжностей в рівнях митних вартостей ідентичних товарів за фактами митних оформлень по митній системі. В подальшому, протягом дії строку гарантійних зобов'язань, у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом було відмовлено у зв'язку з наданням не всіх додаткових документів, які митним органом було запропоновано надати для підтвердження заявленої митної вартості. Просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 15.10.1999 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом юридичної особи №30600592, здійснює господарську діяльність на підставі Статуту.

Відповідач - Харківська обласна митниця у відповідності до статті 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Як встановлено судом, 13 листопада 2010 року між ЗАТ ЗТФ «Трансмашекспорт», м.Москва, РФ (Продавець) та ТОВ «Лемтранс» (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 414/9Л, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався купити в 2011 році на умовах DDU ІНКОТЕРМС 2000 (Попасна, Луганська обл.) гальмове обладнання для залізничного транспорту, в кількості, асортименті та за цінами, указаними в додатках до контракту на умовах 100% передоплати. До даного контракту було укладено додаткові угоди від 11.03.11, від 07.06.11, від 13.11.2010 № 3, за якими було досягнуто згоди про умови розрахунків, кількість, асортимент та ціну товару.

04.10.2011 позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №807070003/2011/226182 та Декларацію митної вартості до цієї ВМД, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) повітророзподільник 483А-03 у кількості 85 штук, вагою нетто 5397 кг, вартістю за одиницю 26008,00 рос. рублів, на загальну суму 2 210 680,00, що станом на момент митного оформлення становило 540820,76 грн.

Декларантом при визначенні митної вартості товару був використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД були надані: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; рахунок-фактура № 697 від 29.09.11; пакувальний лист № 273 від 29.09.2011; сертифікат про походження товару форми СТ-1; CMR; експортна декларація країни відправлення №10130060/290911/0027425 від 02.09.2011, згідно якій товар був випущений на експорт з території РФ за ціною, яка визначена в контракті та рахунку-фактурі.

На декларації митної вартості товару посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

5) калькуляція фірми-виробника товару;

6) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Декларантом позивача було прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. через відсутність на момент декларування необхідних документів.

04.10.2011 Харківською обласною митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/200811/1 згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення повітророзподільника визначена за другим методом (за ціною щодо ідентичних товарів). Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначена ВМД №702020001/2011/3931 від 29.09.2011.

04.10.2011 відповідач видає Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807070003/1/00935, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

06.10.2011 Позивач випускає товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 807070003/2011/226233 (підстава лист-погодження № 04/2/02-12311 від 06.10.2011).

19.10.2011 позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №807070003/2011/226536 та Декларацію митної вартості до цієї ВМД, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) повітророзподільник 483А-03 у кількості 100 штук, вагою нетто 6348 кг, вартістю за одиницю 26008,00 рос. рублів, на загальну суму 2 600 800 рос. рублів, що станом на момент заявлення до митного оформлення становило 669784,02 грн.

Декларантом при визначенні митної вартості товару був використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД були надані: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; рахунок-фактура № 751 від 17.10.11; пакувальний лист № 298 від 17.10.2011; сертифікат про походження товару форми СТ-1; CMR; експортна декларація країни відправлення №10130060/171011/0029047 від 17.10.2011, згідно якій товар був випущений на експорт з території РФ за ціною, яка визначена в контракті та рахунку-фактурі.

На декларації митної вартості товару посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

5) калькуляція фірми-виробника товару;

6) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Декларантом позивача було прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. через відсутність на момент декларування необхідних документів.

19.10.2011 Харківською обласною митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/200853/1 згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення повітророзподільника визначена за другим методом (за ціною щодо ідентичних товарів). Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначена ВМД № 807070003/2011/226233 від 06.10.2011, тобто ВМД, яка була оформлена позивачем під гарантійні зобов'язання та зазначена вище.

19.10.2011 Відповідач видає Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807070003/1/01002, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

21.10.2011 Позивач випускає товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 807070003/2011/226605 (підстава лист-погодження № 04/2/02-12993 від 19.10.2011.

03.11.2011 позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №807070003/2011/226928 та Декларацію митної вартості до цієї ВМД, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) повітророзподільник 483А-03 у кількості 120 штук, вагою нетто 7618 кг, вартістю за одиницю 26008,00 рос. рублів, на загальну суму 3 120 960 рос. рублів, що станом на момент заявлення до митного оформлення становило 811636,86 грн.

Декларантом при визначенні митної вартості товару був використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД були надані: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; рахунок-фактура № 780 від 28.10.11; пакувальний лист № 313 від 28.10.2011; сертифікат про походження товару форми СТ-1; CMR; експортна декларація країни відправлення №10130060/281011/0030446 від 28.10.2011, згідно якій товар був випущений на експорт з території РФ за ціною, яка визначена в контракті та рахунку-фактурі.

На декларації митної вартості товару посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

5) калькуляція фірми-виробника товару;

6) інформацію зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;

7) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Декларантом позивача було прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. через відсутність на момент декларування необхідних документів.

03.11.2011 Харківською обласною митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/200901/1 згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення повітророзподільника визначена за другим методом (за ціною щодо ідентичних товарів). Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначена ВМД № 702020001/2011/4227 від 27.10.11.

03.11.2011 Відповідач видає Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807070003/1/01060, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

04.11.2011 Позивач випускає товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 807070003/2011/226967 (підстава лист-погодження № 04/2/02-13715 від 03.11.2011.

07.11.2011 позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №807070003/2011/226993 та Декларацію митної вартості до цієї ВМД, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) повітророзподільник 483А-03 у кількості 130 штук, вагою нетто 8253 кг, вартістю за одиницю 26008,00 рос. рублів, на загальну суму 3 381 040 рос. рублів, що станом на момент заявлення до митного оформлення становило 874844,10 грн.

Декларантом при визначенні митної вартості товару був використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД були надані: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; рахунок-фактура № 816 від 02.11.11; пакувальний лист № 317 від 02.11.2011; сертифікат про походження товару форми СТ-1; CMR; експортна декларація країни відправлення №10130060/021111/0030960 від 02.11.2011, згідно якій товар був випущений на експорт з території РФ за ціною, яка визначена в контракті та рахунку-фактурі.

На декларації митної вартості товару посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

5) калькуляція фірми-виробника товару;

6) відомості про якісні характеристики товару;

7) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Декларантом позивача було прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. через відсутність на момент декларування необхідних документів.

07.11.2011 Харківською обласною митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/200913/1 згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення повітророзподільника визначена за другим методом (за ціною щодо ідентичних товарів). Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначена ВМД № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011, тобто ВМД, яка була оформлена позивачем під гарантійні зобов'язання та зазначена вище.

07.11.2011 Відповідач видає Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807070003/1/01073, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

08.11.2011 Позивач випускає товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 807070003/2011/227026 (підстава лист-погодження № 04/2/02-13871 від 07.11.2011.

14.11.2011 позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №807070003/2011/227161 та Декларацію митної вартості до цієї ВМД, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ 40) повітророзподільник 483А-03 у кількості 135 штук, вагою нетто 8571 кг, вартістю за одиницю 26008,00 рос. рублів, на загальну суму 3 511 080 рос. рублів, що станом на момент заявлення до митного оформлення становило 918042,09 грн.

Декларантом при визначенні митної вартості товару був використаний перший основний метод за ціною договору (вартість операції). До ВМД були надані: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; рахунок-фактура № 827 від 09.11.11; пакувальний лист № 328 від 09.11.2011; сертифікат про походження товару форми СТ-1; CMR; експортна декларація країни відправлення №10130060/091111/0031538 від 09.11.2011, згідно якій товар був випущений на експорт з території РФ за ціною, яка визначена в контракті та рахунку-фактурі.

На декларації митної вартості товару посадовою особою Харківської обласної митниці у декларанта були запитані наступні документи:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

5) калькуляція фірми-виробника товару;

6) відомості про якісні характеристики товару;

7) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Декларантом позивача було прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до вимог наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. через відсутність на момент декларування необхідних документів.

14.11.2011 Харківською обласною митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №807000006/2011/200929/1 згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення повітророзподільника визначена за другим методом (за ціною щодо ідентичних товарів). Причиною відмови у застосуванні першого методу, заявленого декларантом, визначено неподання додаткових документів. Джерелом інформації зазначена ВМД № 702020001/2011/4429 від 04.11.2011.

14.11.2011 відповідач видає Картку відмови у митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України №807070003/1/01090, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

16.11.2011 позивач випускає товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми ПДВ відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 807070003/2011/227264 (підстава лист-погодження № 04/2/02-14351 від 16.11.2011.

Відповідно до статті 264 МКУ у разі потреби в підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки. Можливість подання додаткових документів в підтвердження визначеної митної вартості після здійснення митного оформлення також передбачена Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затверджених Наказом Держмитслужби України від 17.03.08 № 230. Строк дії гарантійних зобов'язань становить 90 календарних днів з дати випуску товару у вільний обіг.

В межах терміну дії гарантійних зобов'язань листами від 05.12.2011 № 36 та від 19.12.2011 № 43 декларант позивача надав до Харківської обласної митниці додаткові документи, а саме:

1) калькуляцію фірми - виробника товару ВАТ «МТЗ ТРАНСМАШ»;

2) акт (сертифікат) від 02.11.2011 р.;

3) рішення Київської регіональної митниці про визначення вартості раніше ввезеного товару «повітророзподільник 483А-03», що прийнято по одному зовнішньоекономічному контракту № 414/9Л, додаток 3, а саме, ВМД № 100190000/2011/369074 від 06.10.2011 р. з ДМВ № 100190000/2011/369074 від 06.10.2011 р.;

4) рішення Київської регіональної митниці про визначення вартості раніше ввезеного товару «повітророзподільник 483А-03», що прийнято по одному зовнішньоекономічному контракту № 414/9Л, додаток 3, а саме, ВМД № 100190000/2011/370102 від 27.10.2011 р. з ДМВ № 100190000/2011/370102 від 27.10.2011 р.;

5)висновок про оцінку вартості товару - повітророзподільник 483А-03 від 17.11.2011 р., який підтверджує вартість товару 26008,00 рос. руб. за одиницю;

6)бухгалтерську документацію про сплату рахунків за поставлений товар.

Стосовно витребування договору з третіми особами, що пов'язаний з договором поставки товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунків на користь третіх осіб, позивачем було зазначено, що продавець товару виступає в договірних відносинах від власного імені та не є чиїмось агентом, комісіонером або повіреним; грошові кошти в якості платежів третім особам на користь продавця, а також платежі з брокерських та комісійних послуг, пов'язаних з виконанням контракту, не сплачувались, тому що такі правовідносини відсутні та не передбачені контрактом.

Листами від 23.12.2011 р. № 20/02-16158 та від 28.12.2011 р. № 20/02-16362 відповідач відмовив у застосуванні митної вартості, визначеної декларантом, у зв'язку із недостатністю поданих відомостей для об'єктивної перевірки та обчислення митної вартості відповідно до вимог МК України, а також виявленими розбіжностями в поданих документів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України у статті 259, відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно до частини 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, і не повинна ґрунтуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості в порядку та умовах декларування митної вартості, визначеними постановою КМУ №1766.

Як встановлює стаття 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» визначає перелік обов'язкових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 11 ПКМУ № 1766 передбачає, що, окрім обов'язкових документів, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів також можуть бути подані й додаткові документи.

Відповідно до статті 266 МК основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод визначення митної вартості, зазначений у статті 266 МК України, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватись з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості з декларантом.

В матеріалах справи містяться декларації митної вартості до ВМД №807070003/2011/226182 від 04.10.11, №807070003/2011/226536 від 19.10.11, №807070003/2011/226928 від 03.11.11, № 807070003/2011/226993 від 07.11.11, №807070003/2011/227161 від 14.11.11, на яких відсутні відмітки митного органу та підписи декларанта про підтвердження факту проведення відповідної процедури консультацій, яка передує прийняттю рішення про визначення митної вартості товару.

У розумінні статті 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до наданої позивачем в межах строку дії гарантійних зобов'язань бухгалтерської документації (виписок з рахунків, платіжних доручень на купівлю іноземної валюти) поставлений товар був в повному обсязі оплачений продавцю.

Частина 4 статті 266 МК України наголошує на тому, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Судом встановлено, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, а визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення так і після, протягом строку дії гарантійних зобов'язань, як обов'язкові, так і можливі додатково витребувані, як то, контракт з додатками, рахунки-фактури, експортні декларації, транспортні документи, висновок спеціалізованої експертної організації, розрахунок ціни (калькуляція), відповідна бухгалтерська документація, ВМД, оформлені за тим же контрактом та за цією ж ціною, сертифікати погодження, пакувальні листи. Таким чином, позивач надав митниці всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди. Крім того, митним органом не обґрунтована неможливість застосування 1-го методу на підставі поданих декларантом обов'язкових та додаткових документів, які документально її підтверджують. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, у Митному кодексі не має.

Митні органи у відповідності до статті 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватись в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Так, відповідно до статті 268 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу (1й метод), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

З контекстного аналізу норми статті 268 МК України вбачається, що при застосуванні другого методу визначення митної вартості товару (ідентичні товару) за основу порівняння повинна братись саме ціна договору щодо ідентичних товарів (фактурна вартість), а не митна вартість, за якою товар був випущений у вільний обіг.

Разом з тим, у спірних ВМД за основу порівняння береться саме митна вартість товару, яка не співпадає з фактурною вартістю. Так, при винесенні Рішень про визначення митної вартості товару №807000006/2011/200853/1 від 19.10.11 та №807000006/2011/200913/1 від 07.11.11 за основу порівняння були взяті спірні ВМД позивача № 807070003/2011/226233 від 06.10.2011 та №807070003/2011/226967 від 04.11.2011, оформлені за другим методом визначення митної вартості. Здійснення корегування митної вартості на цій підставі не відповідає положенням статті 268 МК України. Копії ВМД № 702020001/2011/003931 від 29.09.11, № 702020001/2011/004227 від 27.10.11 та № 702020001/2011/004429 від 04.11.11 в якості обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачем надані не були, у зв'язку з чим не можливо встановити чи дійсно за основу корегування була взята фактурна вартість товару. З наданого відповідачем витягу з цінової бази ЄАІС ДМСУ таку обставину також не можливо встановити з огляду на те, що витяг не містить інформації про фактурну вартість оформленого у митному відношенні товару, методу визначення митної вартості товару, умов поставки.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, як вбачається із витягу з цінової бази ЄАІС ДМСУ у період здійснення спірних поставок була наявна інформація про здійснення митного оформлення за ціною, яка заявлена позивачем та нижче.

Проте відповідно до відомостей Єдиної автоматизованої системи ДМСУ, які містяться в матеріалах справи, в базі наявна інформація про розмитнення товару «повітророзподільник 483А-03», код УКТ ЗЕД -8607211000, за ВМД № 100190000/2011/369074 від 06.10.2011 р. за ціною 12,55 дол. США/ кг., за ВМД № 700100001/2011/12346 від 05.10.2011 р. за ціною 12,53 дол. США / кг. (в той час, як Позивачем митна вартість визначена на рівні 12,57 дол. США / кг. за ВМД № 807070003/2011/226182 від 04.10.2011 р.); за ВМД № 7000100001/2011/12548 від 10.10.2011 р. за ціною 12,72 дол. США / кг., за ВМД № 700100001/2011/12712 від 13.10.2011 р. за ціною 13,04 дол. США / кг., за ВМД № 700100001/2011/12850 від 17.10.2011 р. за ціною 13,22 дол. США / кг., за ВМД № 700100001/2011/12960 від 19.10.2011 р. за ціною 13,22 дол. США / кг., за ВМД № 700100001/2011/13090 від 24.10.2011 р. за ціною 13,07 дол. США / кг. (в той час, як Позивачем митна вартість визначена на рівні 13,23 дол. США / кг. за ВМД № 807070003/2011/226536 від 19.10.2011 р.); за ВМД № 700100001/2011/13682 від 07.11.2011 р. за ціною 13,28 дол. США / кг., ВМД № 700100001/2011/13682 від 07.11.2011 р. за ціною 13,28 дол. США / кг. (в той час, як Позивачем митна вартість визначена на рівні 13,28 дол. США / кг. за ВМД № 807070003/2011/226993 від 07.11.2011 р.); за ВМД № 700100001/2011/14030 від 14.11.2011 р. за ціною 13,41 дол. США / кг., за ВМД № 700100001/2011/14035 від 14.11.2011 р. за ціною 13,41 дол. США / кг. (в той час, як Позивачем митна вартість визначена на рівні 13,42 дол. США / кг. за ВМД № 807070003/2011/227161 від 14.11.2011 р.).

Тобто в базі ЄАІС ДМСУ наявна інформація щодо митних оформлень того ж самого товару за ціною, що є нижчою за ту ціну, яка була визначена позивачем.

Відповідно до частини 7 статті 268 МК України, у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

З огляду на вказану норму митного законодавства відповідачем задля оцінювання товару мала б братись за основу найменша вартість операції з ідентичними товарами, у зв'язку з чим відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.

Крім того, 06.10.2011 та 21.11.2011 позивачем було здійснено розмитнення того ж самого товару на підставі того самого контракту за ідентичною ціною в зоні діяльності Київської регіональної митниці та Луганської митниці за першим методом (за ціною контракту) за ВМД № 100190000/2011/369074 та № 100190000/2011/370102. Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідно до частини 3 ст. 264 МК України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом ДМСУ від 17.03.08 р. № 230, протягом дії гарантійних зобов'язань декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості, а митний орган такі відомості перевіряє та приймає рішення про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. Митний орган перевіряє надані декларантом відомості, а в разі необхідності вживає додаткових форм контролю, передбачених законодавством.

На виконання зазначених норм митного законодавства декларант позивача звернувся до Харківської обласної митниці із заявами про надання додаткових документів. Своїми відповідями відповідач відмовив у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом без наведення конкретних причин, через які таке застосування неможливе.

Так, судом встановлено, що зовнішньоекономічний контракт № 414/9Л від 13.11.2010 р. є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу, продавець виступає в даних правовідносинах від власного імені. Відповідно до листа ВАТ МТЗ «Трансмаш» від 21.11.2011 № 414/74/1 ЗАТ ВТФ «Трансмашекспорт» створено у 1992 році на базі зовнішньоторгового відділу ВАТ МТЗ «Трансмаш». Через ЗАТ ВТФ «Трансмашекспорт» останній здійснює поставку залізничного обладнання до країн СНД, Балтії та інших країн. У зв'язку з чим, продавець є пов'язаною особою з виробником товару, а не з позивачем, й відповідно до ч.2 ст. 267 МК України такі витрати не включаються до митної вартості товару.

З огляду на викладене, відповідач не обґрунтував вимогу щодо витребування договору з третіми особами, які є пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також відповідних рахунків на оплату послуг третіх осіб, зазначив яким чином наявність договору доручення між продавцем та виробником товару може вплинути на митну вартість оцінюваного товару.

Відповідно до Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджених Наказом ДМСУ № 1242 від 19.10.2010 р., інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини вимагається лише у випадках, коли ціна оцінюваного товару визначається за формулою та/або товар чи сировина, з якого товар виготовлено, реалізується в порядку біржової торгівлі.

Відповідно до умов контракту № 414/9Л від 13.11.2010 р. ціна на товар встановлюється продавцем у специфікації до зовнішньоекономічного контракту у фіксованому вигляді без використання формул, такий товар не реалізується в порядку біржової торгівлі. Тому витребування митним органом такого додаткового документа, як інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини не є виправданим.

Посилання відповідача на неприйнятність звіту про оцінку товару для підтвердження митної вартості не приймається судом до уваги, оскільки висновок про оцінку вартості товару «повітророзподільник 483А-03» від 17.11.2011 р., підготовлений суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідні повноваження відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що підтверджується Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ № 5305 від 08.09.2007 р., Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5888 від 02.10.2007 р., Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 9725/10 від 02.07.2010 р.

Крім того, запитуючи в якості додаткового документу висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, відповідач не зазначив, яку саме організацію він вважає прийнятною, тому очевидним є, що такою організацією є будь-яка організація, яка має для цього відповідні повноваження відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотриманні всі умови, встановлені законодавством.

Відповідно до пункту 14 наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. митний орган перевіряє надані декларантом відомості, а в разі необхідності вживає додаткових форм контролю, передбачених законодавством. На підставі результатів такої перевірки, але не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов'язань митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Отже, оскільки позивачем були надані митному органу всі можливі документи, які були запитані для підтвердження митної вартості, у відповідача були відсутні підстави для відмови у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом за ВМД №807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., №807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., №807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., №807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., №807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем відповідно до частини 2 статті 71 в судовому засіданні взагалі не надано доказів правомірності своїх дій щодо визначення митної вартості товарів, не доведена їх законність, обґрунтованість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товарів, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у прийнятті рішення.

Зазначені обставини дають суду підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в застосуванні першого методу визначення митної вартості (за ціною контракту), рішень митного органу про визначення митної вартості та карток відмови у митному оформленні товару.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Харківської обласної митниці про визнання протиправними дій Харківської обласної митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.; скасування Карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807070003/1/00935 від 04.10.2011 р., № 807070003/1/01002 від 19.10.2011 р., № 807070003/1/01060 від 03.11.2011 р., № 807070003/1/01073 від 07.11.2011 р., № 807070003/1/01090 від 14.11.2011 р.; скасування Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості № 807000006/2011/200811/1 від 04.10.2011 р., № 807000006/2011/200853/1 від 19.10.2011 р., № 807000006/2011/200901/1 від 03.11.2011 р., № 807000006/2011/200913/1 від 07.11.2011 р., № 807000006/2011/200929/1 від 14.11.2011 р.; визнання такою, що підлягає застосуванню митна вартість, заявлена декларантом у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р., оформлених відповідно до Наказу ДМСУ № 230 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Харківської обласної митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: № 807070003/2011/226233 від 04.10.2011 р., № 807070003/2011/226605 від 21.10.2011 р., № 807070003/2011/226967 від 04.11.2011 р., № 807070003/2011/227026 від 08.11.2011 р., № 807070003/2011/227264 від 16.11.2011 р.;

Скасувати Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807070003/1/00935 від 04.10.2011 р., № 807070003/1/01002 від 19.10.2011 р., № 807070003/1/01060 від 03.11.2011 р., № 807070003/1/01073 від 07.11.2011 р., № 807070003/1/01090 від 14.11.2011 р.;

Скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості № 807000006/2011/200811/1 від 04.10.2011 р., № 807000006/2011/200853/1 від 19.10.2011 р., № 807000006/2011/200901/1 від 03.11.2011 р., № 807000006/2011/200913/1 від 07.11.2011 р., № 807000006/2011/200929/1 від 14.11.2011 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 травня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 18 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.