Постанова № 24231642, 14.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5026/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-09

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Очкасова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції

м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним рішення

за участю:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд» звернулося до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним рішення № 934/10/15-113 від 27 січня 2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним відповідно до вимог законодавства було подано відповідачу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування протягом 2012 року. Листом 934/10/15-113 від 27 січня 2011 року позивача повідомлено про відмову у видачі йому свідоцтва платника єдиного податку, вмотивоване неможливістю оподаткування зазначеного позивачем в заяві виду діяльності «Посередництво в торгівлі автомобілями» на умовах спрощеної системи оподаткування. Посилаючись на те, що відмова відповідача у видачі свідоцтва не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України, яким стосовно визначеного позивачем виду діяльності не встановлено обмежень перебування на спрощеній системі оподаткування, позивач просив суд визнати недійсним зазначене рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14 травня 2012 року відповідача Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя замінено на його правонаступника - Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що отримані позивачем доходи від здійснюваного виду діяльності «Посередництво в торгівлі автомобілями» не можуть оподатковуватися на умовах спрощеної системи оподаткування за вказівкою підпункту 291.5.1. статті 291 Податкового кодексу України. Положеннями цієї норми встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів. Згідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів, окрім інших, віднесені автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли. З огляду на зазначене, на думку відповідача, позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 37303332 (арк. справи 40-41,42). Згідно наявної в матеріалах справи довідки Управління статистики у м. Маріуполі позивачем здійснюються наступні види діяльності: 50.10.2 Роздрібна торгівля автомобілями; 50.10.1 Оптова торгівля автомобілями, 50.10.3 посередництво в торгівлі автомобілями, 50.30.1 Оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, 50.3.2. Роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, 50.30.3 посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям. Позивач перебуває на обліку як платник податків в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області державної податкової служби.

У січні 2012 року позивач подав до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій зазначив, що просить перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 1 січня 2012 року. У наданій заяві здійснюваними видами діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 позивач обрав: 50.10.3 «Посередництво в торгівлі автомобілями» (арк. справи 11-12).

Листом від 27 січня 2012 року № 934/10/15-113 Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя повідомила позивача про прийняття інспекцією рішення про відмову у видачі свідоцтва платнику єдиного податку з обраним ним видом діяльності згідно КВЕД ДК 009:2005 - 50.10.3 «Посередництво в торгівлі автомобілями» на підставі пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (арк. справи 39).

Правомірність прийнятого рішення та можливість оподаткування позивачем обраних ним видів діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування є спірним питанням у межах цієї справи.

З 1 січня 2011 року основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначені порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, компетенція контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Таким чином, відповідач є контролюючим органом по відношенню до платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд».

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 299.1 цієї статті, свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви (пункт 299.5. статті 299 Податкового кодексу України).

Як передбачено пунктом 299.8 цієї ж статті, у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку. Норми пункту 299.8 статті 299 Податкового кодексу України кореспондують з пунктом 5 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1536/20274. При цьому форму рішення про відмову у видачі свідоцтва платника податків не встановлено.

Отже, за наслідками розгляду органом державної податкової служби наданої платником податку заяви про перехід чи обрання спрощеної системи спадкування, у встановлений строк - 10 календарних днів податковою інспекцією або 1) видається такому платнику свідоцтво платника єдиного податку або 2) приймається рішення про відмову у видачі такого свідоцтва.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що наданий позивачу лист податкової інспекції від 27 січня 2012 року № 934/10/15-113 є формою оформлення рішення податкового органу про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку у розумінні пункту 299.8 статті 299 Податкового кодексу України та пункту 5 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1536/20274.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України оскарженням рішень контролюючих органів є оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

У даному випадку, спрямований відповідачем на адресу позивача лист № 934/10/15-113 від 27 січня 2012 року має для позивача правові наслідки у вигляді не видачі свідоцтва платника єдиного податку та неможливості застосування у своїй діяльності спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого створює відповідний обов'язок позивача у вигляді застосування загальної системи оподаткування.

За прямою вказівкою пункту 299.8. статті 299 Податкового кодексу України, відмова органу державної податкової служби у видачі свідоцтва платника єдиного податку може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Стосовно обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 299.9 статті 299 Податкового кодексу України встановлений виключний перелік підстав для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку, зокрема:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

В листі № 934/10/15-113 від 27 січня 2012 року відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідач мотивував невідповідністю суб'єкта господарювання (позивача) вимогам статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 3) підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.

На думку відповідача, посередницька діяльність в торгівлі автомобілями не може оподатковуватися на умовах спрощеної системи оподаткування, оскільки перелік товарів, що обкладаються акцизним збором наведений в статті 215 Податкового кодексу України включає в себе автомобілі.

При вирішенні питання про правомірність наведених посилань відповідача суд виходить з того, що згідно пункту 1 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1536/20274, в свідоцтві платника єдиного податку, серед іншого, зазначаються, обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються. За таких обставин, види діяльності, що визначені пунктом 3 підпункту 291.5.1.статті 291 Податкового кодексу України мають відповідати розподілу видів діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005. Тобто, Податковий кодекс України в питаннях визначення видів діяльності для визначення права застосування спрощеної системи оподаткування спирається саме на КВЕД ДК 009:2005.

З положень пункту 4 підпункту 291.5.1.статті 291 Податкового кодексу України слідує, що здійснення виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів, є окремими і достатніми обставинами, які визначені законодавцем як підстави, що унеможливлюють перебування суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Згідно підпункту 14.1.145.статті 14 Податкового кодексу України підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування позивач зазначив вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 50.10.3 «Посередництво в торгівлі автомобілями».

Втім, діяльність з продажу автомобілів віднесено до підкласів 50.10.1 Оптова торгівля автомобілями, 50.10.2 Рознічна торгівля автомобілями класу 50 Торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт; діяльність з виробництва автомобілів віднесено до підкласу 34.10.0 КВЕД ДК 009:2005.

Згідно частини 3 статті 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Торгівлею є будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари ( ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»). Посередництвом (агентською діяльністю) є діяльність, що полягає в наданні агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. У відносинах посередництва стороною правовідносин є не посередник, а особа, яку він представляє.

Отже, виходячи з наведеного, обраний позивачем вид діяльності за КВЕД ДК 009:2005 - 50.10.3 «Посередництво в торгівлі» є окремим видом діяльності, що не входить до діяльності з виробництва, продажу, експорту та імпорту підакцизних товарів (у т.ч. автомобілів), як на тому наполягає відповідач.

Тобто, у даному випадку відсутні підстави розповсюджувати на позивача дію підпункту 3) підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, що обумовлює відсутність підстав для прийняття податковою інспекцією рішення про відмову позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про неможливість оподаткування здійснюваного позивачем виду діяльності «Посередництво в торгівлі автомобілями» на умовах спрощеної системи оподаткування, через що відмова в наданні свідоцтва платника єдиного податку з таких підстав є протиправною, а вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету), якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, положень Податкового кодексу України, Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1536/20274, та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним рішення про відмову в видачі свідоцтво платника єдиного податку, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про відмову в видачі Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-авто-Трейд» свідоцтва про сплату єдиного податку, оформлене листом № 934/10/15-113 від 27 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Авто-Трейд» (код ЄДРПОУ 137303332, адреса: 87517, м. Маріуполь, вул. Чорноморська, буд. 25/, кв. 59) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова у повному обсязі складена та підписана 18 травня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.