Постанова № 24231621, 14.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4585/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області

в інтересах Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс», м. Маріуполь

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» податкового боргу у розмірі 241 165,61 грн. з рахунків платника податків у банках

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 20 квітня 2012 року

від відповідача: не з'явився

від прокурора: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області заявлено позов в інтересах Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» податкового боргу у розмірі 241 165,61 грн. з рахунків платника податків у банках.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає приписи ст. 67 Конституції України, ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 241 165,61 грн. у відповідача виник на підставі поданих податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість. Відповідачу була направлена податкова вимога, але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Представник відповідача та прокурор в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» належним чином про час і місце розгляду справи. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи. Оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення з відміткою про вручення прокурору судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення прокурора про час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 05.09.1994р., включене до ЄДРПОУ за номером 20392605, взято на податковий облік ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя 03.10.1994р. (арк. справи 11, 13).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Згідно з ст. 36-1 Закону України від 05.11.1991р. № 1789-XII «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, органи прокуратури в межах своїх повноважень наділені правом звертатись до суду в інтересах держави з позовами стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість: № 9012908700 від 20.12.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73 991,00 грн., № 9000584749 від 18.01.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 364,00 грн., № 900634212, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 284,00 грн., № 9000584749 від 18.01.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 364,00 грн., № 9014100886 від 20.01.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27 897,00 грн., № 9002735696, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 284,00 грн., № 9006670235 від 20.02.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 355,00 грн. (арк. справи 28 - 39).

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Кодексу, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкові повідомлення-рішення, якими донараховані податкові зобов'язання за платежем: податок на додану вартість: від 22.12.2011р. № 0003771500 на суму 1020,00 грн., від 25.01.2012р. № 0000121500 на суму 110 368,00 грн., від 01.02.2012р. № 0000151500 на суму 4 563,40 грн., від 13.02.2012р. № 0000261500 на суму 6 893,60 грн., які вручені відповідачу особисто, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень (арк. справи 40, 43, 46, 49,). В адміністративному або судовому порядку не оскаржено.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань за наведеними податковими повідомленнями-рішеннями утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 122 845,00 грн. Крім того, за підприємством рахувалась пеня в сумі 4 262,53 грн.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з ТОВ СП «Регалс» складає 99 670,40 грн., з них: основний платіж - 55 051,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39 237,82 грн., пеня - 5 381,58 грн. що підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків, довідкою про наявність податкового боргу. (арк. справи 8, 12 - 13).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 31.08.2011р. № 53, яка вручена відповідачу особисто, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 6).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» податкового боргу у розмірі 99 670,40 грн. з рахунків платника податків у банках - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство «Регалс» в сумі 99 670,40 грн.:

Стягнути заборгованість з податку на додану вартість у сумі 99 670,40 грн. на р/р 31117029700054, ОКПО 34686694, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, отримувач УДК у м. Маріуполі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та її повний текст проголошений у судовому засіданні 14 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.