Постанова № 24230789, 08.05.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1041/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Остапюка С.П.,

представника відповідача Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області Харка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Євродім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Євродім» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0002612302 від 30.12.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 331690 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 331690 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Відповідно до Акту №10320/23-3/30220130 від 30.12.2011 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем було встановлено порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Порушення виникло внаслідок того, що до бюджетного відшкодування вересня 2011 року позивачем було включено суми попередньої оплати за надані товари/послуги по яких відсутні акти виконаних робіт за надані послуги в періодах, коли виникло від'ємне значення (травень, липень, серпень 2011 року).

Відповідно до абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Позивач сплатив податок на додану вартість у попередніх податкових періодах, що підтверджується відповідними платіжними документами та заявив відповідні суми до відшкодування. Положення Податкового кодексу України не ставлять відшкодування податку на додану вартість в залежність від наявності на момент перевірки актів виконаних робіт за надані послуги в періодах виникнення від'ємного значення.

Таким чином, в діях позивача відсутні порушення чинного законодавства.

Відповідачем Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (надалі - відповідач 1) надано заперечення, яке обґрунтовано тим, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість не підлягає до відшкодування, оскільки позивачем було включено суми попередньої оплати за надані товари/послуги по яких відсутні акти виконаних робіт за надані послуги в періодах, коли виникло від'ємне значення, що суперечить приписам абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідачем Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області (надалі - відповідач 2) надано заперечення, яке обґрунтовано тим, що станом на 19.04.2012 року Управлінням Державної казначейської служби України у місті Луцьку Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області за висновком Луцької об'єднаної державної податкової інспекції позивачу було відшкодовано за вересень місяць 2011 року податку на додану вартість у сумі 155385 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав викладених у запереченнях та просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. При цьому судом враховано наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» зареєстроване 14 червня 2002 року Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією за реєстровим номером № 10661070009001352, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10 листопада 1998 року за №8147. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28 січня 2008 року № 100093338, виданого Луцькою ОДПІ ДПС, індивідуальний податковий номер - 302201326529, зареєстроване платником ПДВ з 08 грудня 2008 року.

Луцькою ОДПІ ДПС України в період з 22.12.2011 року по 26.12.2011 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з вересень 2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 30.12.2011 року № 10320/23-3/30220130.

Вказаною перевіркою було встановлено, що товариством порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року на суму 331690,00 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ ДПС України 30.12.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення за №0002612302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 331690,00 грн.

Не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» подало до Державної податкової служби у Волинській області. Рішеннями ДПС у Волинській області від 16.01.2012 року за № 216/10/25-006 податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ ДПС від 30.12.2012 року залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 18 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені додатковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України).

Як вбачаться з системного аналізу вищевикладених норм законодавства, Податковий кодекс України визначає правові підстави для включення платником податків суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту, однак даними положеннями не визначено, що відсутність на момент перевірки податковим органом актів виконаних робіт за надані послуги є порушенням Податкового кодексу, а отже і підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість заявленого у вересні 2011 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002612302 від 30.12.2011 року винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак є нечинним.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4292 грн.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0002612302 від 30.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Євродім» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 331690 (триста тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Євродім» сплачений судовий збір в сумі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер