Постанова № 24229625, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.04.12Справа №2а-356/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1 довіреність № 2/9 від 10.02.12;

представник відповідача ОСОБА_2 довіреність № 27/9/10-039 від 14.03.12;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Севастополь" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Севастополь" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22 лютого 2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-356/12/2770

22 лютого 2012 р. підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

За результатами камеральної перевірки, проведеної Головним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток ОСОБА_3 за звітний податковий період 2 квартал 2011 року, був склад єн Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.11.2011 за № 9295/10/15-1/03358372.

Згідно зазначеного Акту камеральної перевірки, TOB «Готель «Севастополь» було допущено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2717340,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог п. 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Зазначені висновки акту мотивовані тим, що у TOB «Готель «Севастополь» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року в рядку 06.6 включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року, а зобов'язані були включити тільки витрати, що виникли саме в 1 кварталі 2011 року без урахування раніше понесених збитків в сумі 2717 340,00 грн.

Не погодившись із зазначеним висновком ДПІ, позивач направив на адресу ДПІ Ленінського району м. Севастополя Заперечення до Акту камеральної перевірки за вих. № 2/161 від 21.11.2011р.

28.11.2011г. за вих. № 327/10/15-140 ДПІ направила в TOB «Готель «Севастополь» свою відповідь на Заперечення, вказавши, що висновки по Акту перевірки вважаються правомірними.

29.11.2011р. ДПІ в Ленінському районі М.Севастополя було прийнято Податкове Повідомлення-Рішення форми «П»за № 0006930152 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2717340,00 грн. по Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.11.2011 за № 9295/10/15-1/03358372.

Зазначене повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Державної податкової Адміністрації м. Севастополя (вих. № 2/166 від 07.12.2011р.). У задоволенні скарги було відмовлено Рішенням голови ДПА в м. Севастополі від 01.02.2012р. за № 24/10/10-225.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в податкових періодах з 01.04.2011 року встановлено статтею 150 Податкового кодексу України (далі ПКУ), в якій зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за результатами півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»ПКУ розділ III «Податок на прибуток підприємств», який вступив в силу з 1 квітня 2011 року, норми пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується при розрахунку з бюджетом починаючи з доходів і витрат, отриманих і проведених з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно з п. 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в І кварталі 2011 року сума збитків по податку на прибуток, що утворилися станом на 01.01.2010 року, яка не була врахована у складі валових витрат у 2010 року (внаслідок діяли в 2010 році обмежень), а збитки, які утворилися в 2010 році, включалися до складу валових витрат І кварталу 2011 року. І, відповідно, стали негативним значенням І кварталу 2011 року.

Починаючи з II кварталу, коли вступив в силу розділ III ПКУ, всі збитки (від'ємне значення) І кварталу 2011 року, в тому числі, ті, що були перенесені з попередніх періодів, підлягають включенню в збитки II кварталу 2011 року згідно п. З підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Представник позивача зазначив, що він не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «П»Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя за № 0006930152 від 29.11.2011р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2717340,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ «Готель «Севастополь»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2114,00 грн.

Повний текст постанови складений 03.05.2012 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко