Постанова № 24229610, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.04.12Справа №2а-683/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Кравченко М.М.,

секретар судового засідання - Коваль К.М.,

представники сторін у судове засідання не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 6969,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за час проходження військової служби в Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова позивач речовим майном була забезпечений не у повному обсязі, у результаті чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.03.2012 відкрито провадження у зазначеній справі. Іншою ухвалою суду від 26.03.2012 підготовче провадження у справі закінчено та справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, але позивачкою надана заява про розгляд справи за її відсутність.

Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на підставі такого.

Згідно з частиною 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1.12. пункту 3.1 наказу № 45 від 31.01.2006 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444" встановлено, що грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі (додаток 4), яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів. Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року Департамент постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України надає до Центрального управління речового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила військову службу в Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова. Наказом Командувача Військово-морських сил Збройних сил України № 193-ПМ від 11.11.2011 позивачка звільнена з військової служби у відставку за підпунктом «в» пункту 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком).

Наказом начальника Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова № 830 від 30.11.2011 позивачка виключена зі списків особового складу академії та усіх видів забезпечення.

При звільнені з Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку, а саме - не виплачена компенсація за неотримане речове майно.

Згідно з довідками № 27 та № 28 Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова за № 531/РС від 07.12.2011 та № 532/РС від 07.12.2011позивачці підлягала до виплати при звільненні грошова компенсація за неотримане речове майно на загальну суму 6969,76 грн. (775,89 грн. + 6193,87 грн.).

Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтями 1-2, 2, 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 3.1 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 визначено, що відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

У пункті 3.2 вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Крім того, відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1441, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова, що виразилась у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 6969,76 грн.

3. Стягнути з Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова (99035, місто Севастополь, вул.Дибенка, 1а, код ЄДРПОУ 07723954) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 6969,76 грн.

4. Копію постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17 квітня 2012 року

СуддяпідписМ.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко