Ухвала суду № 24227411, 23.05.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-с-67/12

Категорія

У Х В А Л А

23 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ,

при секретарі - ,

Фатєєвій Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» на рішення державного виконавця Трембовецького Д.В. відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до суду зі скаргою в якій просив:

1. Скасувати постанову державного виконавця Трембовецького Д.В. відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області від 28.02.2012 року якою було закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №6-918/11, виданим 21.12.2011 року Печерським районним судом м. Києва.

2. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області продовжити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-918/11, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» 14 401,94 грн.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області розглянути питання про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-918/11, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» 14 401,94.

В обґрунтування вимог скарги зазначав що на примусовому виконанні ВДВС Барського РУЮ в Вінницькій області (далі - ДВС) перебував виконавчий лист № 6-918/11, виданий Печерським районним судом м. Києва 21.12.2011 року щодо стягнення на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - Стягувач) з ОСОБА_2 (далі - Боржник) суми заборгованості у розмірі 14 401,94 грн. (далі - Виконавчий лист).

Проте, 28.02.2012 року постановою державного виконавця ДВС ОСОБА_3 виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого листа було закінчено (далі - Постанова).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Постанову було отримано Стягувачем 02.04.2012 року.

Таким чином Стягувач має право оскаржити Постанову у десятиденний строк з моменту її отримання до Печерського районного суду м. Києва, оскільки саме останнім був виданий Виконавчий лист.

Зі змісту Постанови вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження було те, що в ході виконавчих дій встановлено, що Боржник помер, з огляду на що ДВС керуючись п. З ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження.

Однак, Стягувач, ознайомившись з Постановою, вважає її незаконною з огляду на наступне.

Так, закінчуючи виконавче провадження ДВС виходив із того, що смерть Боржника не допускає правонаступництва щодо виконання його обов'язків по сплаті коштів за Виконавчим листом у виконавчому провадженні.

Разом з тим, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 608 Цивільного кодексу України зобов 'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов 'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

В той же час, за змістом ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обоє'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинишся внаслідок його смерті.

Таким чином, після смерті Боржника до правонаступників переходять усі його права та обов'язки, окрім тих, що були нерозривно пов'язані з особою Боржника.

Водночас зобов'язання по сплаті коштів кредитору боржником не може розглядатися як таке, що могло бути виконане лише Боржником в силу його особливих можливостей, яких не має інша особа, а тому таке зобов'язання не припиняється і, відповідно, допускає правонаступництво.

Таким чином, визнання у Постанові зобов'язання, визначеного у Виконавчому листі таким, що не допускає правонаступництва і, відповідно, закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону УКкраїни «Про виконавче провадження» є незаконним.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.

Таким чином, оскільки визначені у Виконавчому листі правовідносини допускають правонаступництво, виконавче провадження по примусовому виконанню Виконавчого листа підлягало зупиненню, а не закінченню.

Крім того, з огляду нате, що виконавче провадження за Виконавчим листом було закінчено, ДВС було знято арешт, накладений на майно боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Під час розгляду скарги представник скаржника підтримав скаргу з викладених в ній підстав.

Державний виконавець ВДВС Барського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився в письмових запереченнях вимог скарги не визнав та зазначив, що до відділу ДВС Барського РУЮ 20.02.2012р. від Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа №6-918/11 від 21.12.2011 року Печерського районного суду міста Києва.

В ході вчинення заходів примусового виконання , державним виконавцем встановлено, що боржник гр. ОСОБА_2 помер 12.01.2012р., згідно відповіді відділу ДРАЦ Барського РУЮ. Тому, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 ч.1 п.З Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до статті 8 частини 5 Закону України «Про виконавче провадження» У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Згідно цієї статті звернення державного виконавця до суду про заміну сторони виконавчого провадження є його правом, а не обов'язком, а також в даній статті вказується, що сторона може самостійно звернутись до суду з відповідною заявою про визнання правонаступника, однак цим правом вона не скористався, отже відповідно до викладеного скаргу Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» є безпідставною.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні ВДВС Барського РУЮ в Вінницькій області (далі - ДВС) перебував виконавчий лист № 6-918/11, виданий Печерським районним судом м. Києва 21.12.2011 року щодо стягнення на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - Стягувач) з ОСОБА_2 (далі - Боржник) суми заборгованості у розмірі 14 401,94 грн.

Проте, 28.02.2012 року постановою державного виконавця ДВС ОСОБА_3 виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого листа було закінчено.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Постанову було отримано Стягувачем 02.04.2012 року.

Таким чином Стягувач має право оскаржити Постанову у десятиденний строк з моменту її отримання до Печерського районного суду м. Києва, оскільки саме останнім був виданий Виконавчий лист.

Зі змісту Постанови вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження було те, що в ході виконавчих дій встановлено, що Боржник помер, з огляду на що ДВС керуючись п. З ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження.

Закінчуючи виконавче провадження державний виконавець виходив із того, що смерть Боржника не допускає правонаступництва щодо виконання його обов'язків по сплаті коштів за Виконавчим листом у виконавчому провадженні.

Разом з тим, відповідно до ст. 608 Цивільного кодексу України зобов 'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов 'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

В той же час, за змістом ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обоє 'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинишся внаслідок його смерті.

Таким чином, після смерті Боржника до правонаступників переходять усі його права та обов'язки, окрім тих, що були нерозривно пов'язані з особою Боржника.

Водночас зобов'язання по сплаті коштів кредитору боржником не може розглядатися як таке, що могло бути виконане лише Боржником в силу його особливих можливостей, яких не має інша особа, а тому таке зобов'язання не припиняється і, відповідно, допускає правонаступництво.

Таким чином, визнання у Постанові зобов'язання, визначеного у Виконавчому листі таким, що не допускає правонаступництва і, відповідно, закінчення виконавчого провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 49 є незаконним.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.

Таким чином, оскільки визначені у Виконавчому листі правовідносини допускають правонаступництво, виконавче провадження по примусовому виконанню Виконавчого листа підлягало зупиненню, а не закінченню.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова державного виконавця скасуванню.

Інши вимоги скарги задоволенню не підлягає, оскільки є передчасними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Скаргу Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» на рішення державного виконавця Трембовецького Д.В. відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Трембовецького Д.В. відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції в Вінницькій області від 28.02.2012 року якою було закінчено виконавче провадження №31355778 за виконавчим листом №6-918/11, виданим 21.12.2011 року Печерським районним судом м. Києва.

В задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою яка була відсутня при проголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя