Рішення № 2422487, 27.08.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2008 р. Справа №8/285-08

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Насташка, Рокитнянський район

до відповідача Насташківської сільської ради, с. Насташка, Рокитнянський район

третя особа: голова Насташківської сільської ради Орел Віктор Миколайович, с. Насташка, Рокитнянський район

про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та стягнення 72 941,80грн. матеріальної шкоди,

За зустрічним позовом Насташківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, с. Насташка, Рокитнянський район

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Насташка, Рокитнянський район

про визнання недійсним договору від 15.05.2006р.

Суддя Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: Поліщук М.І. -представник;

від третьої особи: Орел В.М. -без повноважень.

Оголошувалась перерва для підготовки мотивованого рішення

Суть спору:

Предмет спору викладений в ухвалі від 01 липня 2008р.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на недоведеність позивачем позовних вимог.

Третя особа позов не визнає, посилаючись на те, що будинок культури перебуває у власності територіальної громади в особі Насташківської сільської ради, недодержання вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна” при укладенні договору оренди.

Щодо підключення електроенергії, то зазначене не входить до компетенції сільської ради. Разом з цим, третя особа зазначає у своїх поясненнях, що про відключення електропостачання повідомляв позивача листами, та з метою економії фінансових ресурсів бюджету прийнято рішення про відключення електропостачання.

Щодо стягнення боргу, то капітальний ремонт не проводився, так як відсутня проектно-кошторисна документація. Пояснення третьої особи документально не обґрунтовані.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 15.05.2006р. Обґрунтовуючи вимоги по зустрічному позову відповідач посилається на:

- власником будинку культури є територіальна громада села Насташка в особі Насташківської сільської ради -Свідоцтво про право власності;

- порушення ст. ст. 10, 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”;

- ст. 215 Цивільного кодексу України -недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу;

- ст. 793 Цивільного кодексу України -нотаріальне посвідчення договору;

- не проведення оплати за користування майном.

Позов підлягає задоволенню частково.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає.

судом встановлено:

15 травня 2006р. ПАФ „Першотравнева” та ПП ОСОБА_1 /позивач/ уклали договір оренди об'єкта нерухомості (будівлі, споруди), за умовами якого позивач прийняла в тимчасове володіння і користування частину приміщення в будинку культури, а саме: три кімнати, фоє, адмінкімната, танцювальний зал загальною площею 342,72м2, за адресою: с. Насташка, вул. Леніна, 1.

Договір укладено строком на 10 років -п. 4.1. договору, до 15.05.2016р.

Згідно п. 2 договору приміщення надається для створення культурних мироприємств (диско-клуб, комп'ютерний клас, кафе та інше).

Як свідчать матеріали справи, у 2007р. відповідач повідомив позивача про те, що діяльність у сільському будинку культури є незаконною, про що свідчать листи №164 від 28.12.2007р., №107 від 04.10.2007р.

З лютого 2008р. позивачу було відключено електропостачання відповідачем.

Відповідно до п. 5 ст. 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до п. 6 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України - захист прав суб'єктів господарювання та споживачів

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущімлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до п. 4 ст. 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.

Відповідно до п. 7 ст. 23 Господарського кодексу України спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Разом з цим, позивачем заявлена вимога по стягненню збитків які полягають у наступному: сплата єдиного податку, орендної плати, кредитів, неотримання очікуваного прибутку, проведення ремонту, придбання музичного обладнання та побутової техніки, збитки за пошкоджений холодильник, утилізовані продукти харчування, що підтверджується відповідними доказами, зокрема товарними чеками, квитанціями, рахунками, кредитними договорами, актами.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В цій частині позов підлягає задоволенню частково, оскільки сума очікуваного прибутку документально не обґрунтована.

Разом з цим підлягає задоволенню вимога по стягненню послуг адвоката, що підтверджується ордером №1013 від 12.06.2008р. до угоди №1013, квитанцією №153047 від 05.06.2008р.

Щодо посилань відповідача та третьої особи стосовно власника спірного нежитлового приміщення, то в матеріалах справи наявні пояснення ПАФ „Першотравнева”, у яких ПАФ „Першотравнева” стверджує, що будинок культури станом на 01.07.2008р. знаходиться на балансі ПАФ „Першотравнева” згідно установчих документів та акту №10 від 12.04.2000р. та став власником після укладення договору найму, який для нового власника зберігає силу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати підлягають задоволенню пропорційно задоволених вимог.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідач стверджує, що він являється власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, літ. „А”, загальною площею 1929,7м2 згідно Свідоцтва про право власності на підставі рішення Насташківської сільської ради №37 від 22.06.2007р., тобто після укладення оспорюваного договору, який для нового власника зберігає силу -ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України.

Заявляючи позов відповідач не зазначив, які саме його права і обов'язки порушено сторонами під час укладення спірного договору оренди від 15.05.2006р.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з цим, визнання недійсним правочину визначено в ст.ст. 203-215 Цивільного кодексу України, що відповідачем не наведено і не доведено.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Щодо відмови наймодавця від договору чи розірвання, зазначене регламентовано ст.ст. 782, 783 Цивільного кодексу України, відповідач цього також не навів і не довів.

Щодо переукладення договору, то зазначене може бути предметом розгляду в окремому провадженні.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Зобов'язати Насташківську сільську раду (код 04361858, 09633, вул. Леніна, 37 „а”, с. Насташка, Рокитнянський район, Київська область) поновити порушені права фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) як суб'єкта господарювання, усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням -Будинок культури в с. Насташка Рокитнянського району Київської області, вул. Леніна, 1, загальною площею 342,72м2 включити електроенергію, опалення, надати можливість вільно і безперешкодно користуватися орендованим нежитловим приміщенням.

Стягнути з Насташківської сільської ради (код 04361858, 09633, вул. Леніна, 37 „а”, с. Насташка, Рокитнянський район, Київська область) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) 24 941(двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок одна)грн. 80коп. матеріальної шкоди, 2000(дві тисячі)грн. послуги адвоката, 249(двісті сорок дев'ять)грн. 42коп. державного мита та 40(сорок)грн. 35коп. інформаційних.

По решті -відмовити.

По зустрічному позову -відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Чорна Л.В.