Рішення № 24221993, 18.05.2012, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа№1512/1450/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 р. року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Шепітко П.І., Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 345, 58грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1 676, 13грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9 666, 26грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 11 367, 69грн., штрафів у розмірі 500, 00грн. (фіксована частина) та 1 135, 50грн. (процентна складова), а також просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та відповідачем -ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, відповідач -ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 417, 80грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2007року.

Порушення відповідачем зобов'язань по укладеному кредитному договору від 03.07.2006року щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення ПАТ КБ «Приватбанк»до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні 18.05.2012року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 18.05.2012року представник відповідача заперечував проти позовної заяви, у судовому засіданні 27.03.2012року надав заперечення на позовну заяву в яких просив у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування наданих заперечень відповідач посилається на те, що позивач пропустив строк загальної позовної давності, яка відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у 3 роки, а також строк спеціальної позовної давності до вимог стягнення неустойки (штрафу, пені), яка застосовується в один рік згідно з ст.258 ч.2 п.1 ЦК України, виходячи з наступного.

Згідно з заявою позичальника №ODH0RX09040101 від 03.07.2006року ЗАТ КБ «ПриватБанк»надав відповідачу кредит у сумі 2 417 грн. 80 коп. на строк до 03.07.2007року, який, як зазначає відповідач, він частково сплатив.

Відповідач також вказує на те, що ЗАТ КБ «ПриватБанк»з вимогою про стягнення з нього суми заборгованості до суду не звертався, а його правонаступник ПАТ КБ «ПриватБанк»необґрунтовано нарахував заборгованість по кредиту у сумі 22 669грн. 45коп. за період 5 років 6 місяців з моменту підписання ним заяви позичальника через 1 рік 6 місяців після спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмової формі.

Оскільки, як зазначає відповідач, він договір про збільшення позовної давності у письмовій формі не укладав, то позовна давність за вимогами позивача обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених ст.ст. 257, 258 ЦК України, у зв'язку з чим, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

Крім того, відповідач зазначає, що ніякого договору споживчого кредиту він з ПАТ КБ «ПриватБанк»не укладав, з Умовами надання кредиту ознайомлений не був, про що свідчить відсутність його підпису у пункті заяви позичальника про його згоду на укладення позичальником кредитно-заставного договору, а також те, що доданий до позовної заяви зразок умов надання споживчого кредиту фізичним особам, на який посилається позивач, не є укладеним між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк».

З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що позивач не має права вимагати від нього сплату заборгованості за кредитом.

У судовому засіданні 18.05.2012року представник позивача надав суду Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, які підписані головою правління ЗАТ КБ «ПриватБанк», але представник відповідача зазначив, що ці умови суттєво відрізняються від умов, які надані позивачем до позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 03.07.2006року відповідач - ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою позичальника №ODH0RX09040101, відповідно до якої, банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 2 417, 80грн. на строк 12 місяців по 03.07.2007рік включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,00% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 32, 64грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 219, 80грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків винагороди, комісії в зазначеній в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 1 по 5 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти у сумі 261, 66грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат, згідно з умовами.

Грошові кошти були надані для придбання мобільного телефону, що підтверджується рахунком-фактурою №0000001991 від 30.06.2006року (а.с. 4).

Відповідно до умов заяви позичальника, згідно п. 4.2. умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 11, 01% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до п. 3.3 Умов.

З заяви позичальника №ODH0RX09040101 також вбачається, що позичальник доручає банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту.

Відповідно до п.п. 3.2.2., 3.2.3. умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п. 4.1., 4.2. даних умов та тарифів. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0, 15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 5.5. умов та правил надання банківських послуг, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами 5 років.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 20.05.2009року ПАТ КБ «Приватбанк»звернулось на адресу відповідача з листом про виконання обов'язків перед банком по укладеному кредитному договору (а.с.28).

Відсутність відповіді на надісланий лист, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору, зумовило звернення ПАТ КБ «Приватбанк»до суду із відповідним позовом.

Відповідно до статут ПАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості станом на 23.11.2011року (а.с. 2), у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №ODH0RX09040101 від 03.07.2006року, яка дорівнює 24 345, 58грн., та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1 676, 13грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9 666, 26грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 11 367, 69грн., штрафів у розмірі 500, 00грн. (фіксована частина) та 1 135, 50грн. (процентна складова).

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0, 15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Судом було відмолено у задоволенні заяви відповідача про необхідність застосування судом строків спливу позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 5.5. умов та правил надання банківських послуг, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами 5 років, а відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, суд зазначає, що позивачем -ПАТ КБ «ПриватБанк»не пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності судом було відмовлено.

Посилання відповідача на те, що ніякого договору споживчого кредиту він з ПАТ КБ «ПриватБанк»не укладав, з Умовами надання кредиту ознайомлений не був, про що свідчить відсутність його підпису у пункті заяви позичальника про його згоду на укладення позичальником кредитно-заставного договору, а також те, що доданий до позовної заяви зразок умов надання споживчого кредиту фізичним особам, на який посилається позивач, не є укладеним між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк», не приймається судом до уваги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи, а саме з заяви позичальника №ODH0RX09040101 від 03.07.2006року вбачається, що ОСОБА_2 виражає свою згоду, що ця заява разом з запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між ним та банком кредитний-заставний договір, ОСОБА_2 підтвердив, що вся надана інформація достовірна, зобов'язався про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 днів від моменту їх виникнення.

Зазначена графа була підписана відповідачем - ОСОБА_2, що також не заперечувалось його представником у судових засіданнях.

Крім того, суд зазначає, що умови надання споживчого кредиту фізичним особам ніяким чином не відрізняються від умов, які були надані позивачем до позовної заяви, а факт отримання відповідачем -ОСОБА_2 від позивача грошових коштів у розмірі 2 417, 80грн. представником відповідача не заперечувався.

На думку суду, розмір пені, який заявлений банком до стягнення є завищеним порівняно з тілом кредиту, однак ніяких заяв про зменшення розміру суми пені та штрафних санкцій відповідачем або його представником суду надано не було.

Посилання представника відповідача на те, що ніякого договору ОСОБА_2 з ЗАТ «КБ ПриватБанк»у письмовій формі не укладав, не приймаються судом до уваги з урахуванням такого.

Укладання договорів регламентовано ст.ст.638-650 ЦК України.

Аналіз змісту вказаних статей дозволяє суду дійти висновку, що укладання договору -це зустрічні договорно-процедурні дії двох або більш суб'єктів по визначенню умов договору, що відповідають їх реальним намірам і економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми).

Договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

При цьому чинне законодавство встановлює, що договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені спрощеним способом -шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. При цьому пропозиція укласти договір повинна бути чітко висловлена і виражати дійсний намір суб'єкта укласти договір. Пропозиція вважається досить визначеною, якщо в неї зазначені всі істотні умови договору або порядок їхнього визначення.

Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення покупця.

В даному випадку заява позичальника №ODH0RX09040101 разом з запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам являють собою письмову форму кредитного договору.

Факт існування договірних відносин між сторонами підтверджується також і тим, що відповідач отримав грошові кошти (кредит) та частково повернув його.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 1 676, 13грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9 666, 26грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 11 367, 69грн., штрафів у розмірі 500, 00грн. (фіксована частина) та 1 135, 50грн. (процентна складова), заявлені на підставі розрахунку, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 46грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ПАТ КБ «Приватбанк».

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження м. Одеса, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 27.04.2001р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) загальну суму заборгованості за кредитним договором №ODH0RX09040101 від 03.07.2006року в розмірі 24 345 (двадцять чотири тисячі триста сорок п'ять) грн. 58 коп., яка складається з:

- 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом;

- 9666 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 26 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 11 367 (одинадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором;

- 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - штрафу (фіксована частина);

- 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) 50 коп. -штрафу (процентна складова),

на наступні реквізити для перерахування сум грошових вимог за кредитом: р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження м. Одеса, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 27.04.2001р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 243 (двісті сорок три) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору на наступні реквізити для перерахування сум судового збору: р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 травня 2012 року.

Суддя : Петренко В. С.