Ухвала суду № 24213003, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 року м. Київ К-42438/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Гадяцької міжрайонної державної податкової адміністрації Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 9.04.2010 року №0000261801/0, №0000271801/0, від 15.04.2010 року №0000191501/0, №0000201501/0, від 7.05.2010 року №0000261801/1, №0000271801/1, від 12.05.2010 року №0000191501/1, №0000201501/1, від 14.07.2010 року №0000261801/2, №0000271801/2, від 23.09.2010 року №0000261801/3, №0000271801/3, №0000201501/3 про визначення податкового зобов'язання по рентній платі, що видобувається в Україні, у вигляді нарахування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по вказаному платежу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що рентна плата не є податком, збором, обов'язковим платежем, оскільки її справляння не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафу в порядку п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за прострочку сплати рентної плати за природний газ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26. жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом були проведені невиїзні документальні перевірки позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового, за користування надрами за жовтень, листопад 2008 року та за 2008 рік, за результатами проведення яки складені акти від 31.03.2010 року №61/15/30019775 та від 2.04.2010 року №0000181501/30019775.

На підставі вказаних актів, податковим органом були встановлені порушення позивачем вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7,8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 року №256, а саме: несвоєчасно сплачені суми узгоджених зобов'язань по рентній платі за нафту. Суми сплачені із затримкою на 31 та 25 днів.

Згідно актів перевірок та виявлених в ході їх проведення порушень вимог законодавства відповідач 9.04.2010 року виніс податкові повідомлення-рішення №0000261801/0, яким визначив податкове зобов'язання по рентній платі за нафту у розмірі 199390,61 грн. - штрафні санкції у розмірі 20% за затримку на 31 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, №0000271801/0 на суму штрафу у розмірі 135025,53 грн. 10% від граничної суми рентної плати за нафту за затримку на 25 дів; 15.04.2010 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000191501/0 на суму штрафу у розмірі 19825,49 грн. 10% від граничної суми рентної плати за нафту за затримку на 25 днів та №0000201501/0 на суму штрафу у розмірі 35574,73 грн. 20% від граничної суми рентної плати за затримку на 31 день.

За результатами процедури апеляційного узгодження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 7.05.2010 року №0000261801/1, №0000271801/1, від 12.05.2010 року №0000191501/1, №0000201501/1, від 14.07.2010 року №0000261801/2, №0000271801/2, від 23.09.2010 року №0000261801/3, №0000271801/3, №0000201501/3.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до ст.1 даного Закону податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому, але не сплачений у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання порядку, пеня -це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пунктом 9 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»(із змінами та доповненнями) чітко визначено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів належать рентні платежі.

Порядок внесення до Державного бюджету рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256 «Про затвердження порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ, і газовий конденсат». Відповідно до абзацу 2 п. 7 даної постанови сума рентної плати за звітний період вноситься платниками до Державного бюджету України в повному обсязі… протягом 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного періоду.

Також даною постановою визначено, що платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводну сировину на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку. Об'єктом оподаткування рентної платою є обсяг видобутої вуглеводної сировини (нафта, газовий конденсат, природний газ, у т.ч. нафтовий (попутний) газ) у звітному періоді.

Згідно ст.5 Указу Президента України від 10.06.2007р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності х моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Отже, вказана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності з моменту її прийняття.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відхилити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров