Постанова № 24212287, 05.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

05 березня 2012 року Справа №2а-1749/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Бузінської А.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятостідоНаціональної телекомпанії Українипростягнення коштів у розмірі 8847грн. 43коп.,ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України (далі -Національна телекомпанія, відповідач), в якій просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 8847грн. 43коп., виплачені позивачем ОСОБА_3 (далі -ОСОБА_3.) як допомога по безробіттю у період з 09 жовтня 2009 року по 24 березня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що сума виплачених громадянці коштів підлягає стягнено з відповідача, оскільки ОСОБА_3 за рішенням суду поновлена на роботі. Звертала увагу суду на те, що Центром зайнятості дане питання врегульовувалось шляхом надіслання претензії відповідачу з проханням відшкодувати заборгованість у встановлений термін, проте вимоги позивача Національною телекомпанією не виконані.

Відповідач стосовно задоволення позову Центру зайнятості заперечує, посилаючись на те, що виплатити позивачу зазначену суму не має можливостей, оскільки відсутні для цього відповідні правові підстави.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 05 березня 2012 року о 14год. 52хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до Наказу директора Дніпровського районного центру зайнятості міста Києва №146778 від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_3 надано статус безробітної як такої, що шукає роботу з 09 жовтня 2009 року, у зв'язку з чим останній щомісяця нараховувалась і виплачувалась допомога по безробіттю.

15 червня 2010 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва, зокрема:

- ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді асистента режисера Національної телерадіокомпанії з 21 квітня 2009 року;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушено прогулу у розмірі 34177грн. (без нарахування податків).

Вказане рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку на користь ОСОБА_3 у розмірі 2449грн. 70коп. (без нарахування податків) підлягало негайному виконанню.

Національною телекомпанією наказом від 02 вересня 2010 року №558-к ОСОБА_3 поновлено на роботі.

ОСОБА_3 перебувала на обліку в районному центрі зайнятості як безробітна з 09 жовтня 2009 року по 29 липня 2010 року.

За період з 09 жовтня 2009 року по 24 березня 2010 року Дніпровським районним центром зайнятості виплачено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у розмірі 8847грн. 43коп. (відповідно до довідки-розрахунку від 17 листопада 2011 року, яку додано позивачем до матеріалів справи).

17 листопада 2011 року Дніпровським районним центром зайнятості на адресу відповідача направлено лист, в якому зазначено про необхідність повернення коштів у розмірі 8847грн. 43коп. протягом 15 робочих днів від дня його отримання через установи банку на відповідний розрахунковий рахунок.

Доказів реагування на вказаний лист-претензію представником Національної телекомпанії не надано.

Встановлені вище обставини відповідачем не спростовуються та не заперечуються.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту в частини першої статті 25 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ (з урахуванням наявних змін на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон України №803) держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ (з урахуванням наявних змін на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон України №1533) видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки та ін; видми соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації про профорієнтація.

Статтею 8 Закону України №1533 зазначено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

В разі поновлення безробітного, який отримував допомогу по безробіттю, на роботі за рішенням суду сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг утримується із роботодавця, що відповідає частині 4 статті 35 Закону України №1533.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією від 17 листопада 2011 року №4880-07/23 з вимогою перерахувати на користь Центру зайнятості кошти у розмірі 8847грн. 43коп., витрачені на виплату ОСОБА_3 допомоги по безробіттю. Однак відповідачем в добровільному порядку кошти сплачено не було.

Згідно зі статтею 39 Закону України №1533 спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

На час розгляду даної справи кошти у розмірі 8847грн. 43коп. відповідачем не сплачені.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, наявних у справі доказів, враховуючи, що кошти у розмірі 8847грн. 43коп. відповідачем до Київського міського центру зайнятості не сплачені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог останнього та про необхідність їх задоволення.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з Національної телекомпанії України (04119 м. Київ, вул. Мельникова, буд. №42; код за ЄДРПОУ 23152907) на користь Київського міського центру зайнятості (01601 м. Київ, вул. Жилянська, буд. №47-Б; код за ЄРПОУ 03491091; р/р 37179301900001 в ГУ Держказначейства України м. Києва, МФО 820019) 8847грн. 43коп. (вісім тисяч вісімсот сорок сім гривень 43коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)О.В. ПісоцькаЗ оригіналом згідно.