ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/689/2012
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Чалої А.С.,
при секретарі -Хатковому А.В.,
за участю: представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача -ОСОБА_3 за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Авторемонтно-агрегатний завод Черкаської облспоживспілки, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача № 00000762301 від 23.02.2012 року та № 00000772301 від 23.02.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та в обґрунтування позову зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності та є лише припущенням посадових осіб відповідача щодо нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентом та фіктивності господарських операцій. Під час проведення перевірки позивачем надано перевіряючим особам всі необхідні для перевірки первинні документи, які є підтвердженням виконання господарських операцій, а отже твердження інспекторів, що виконання робіт не мало місця є лише припущенням, що немає закріплення в жодному нормативному акті.
З огляду на дані обставини представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та вказав, що валові витрати та податковий кредит позивача на загальну суму 479 167 грн. сформовані за рахунок проведення господарських операцій з контрагентом ПП «Артбуд-Вектор». Проведеною зустрічною звіркою встановлено, що вказаний контрагент здійснює діяльність, яка спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь таких осіб без реального здійснення господарських операцій. Враховуючи не підтвердження фактів передачі матеріалів на ремонтно-будівельні роботи та не підтвердження факту здійснення даних робіт, первинні документи, складені ПП «Артбуд-Вектор», не можуть бути підтвердженням відповідних сум валових витрат. Крім того, представник відповідача зазначив, що у всіх актах виконаних робіт не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Вислухавши доводи сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.
В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 09.02.2012 року № 269/23-2/01734514, встановлені порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 110 208 грн. в т.ч. занижено за ІІ квартал 2011 року в сумі 20 125 грн. та за ІІІ квартал 2011 року в сумі 90 083 грн.; та порушення вимог п. 198. 3. та п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 95 833 грн., в тому числі за квітень 2011 року -13 154грн., червень 2011 року -4 346 грн., липень 2011 року -27 500 грн., серпень 2011 року -38 000 грн., вересень 2011 року -12 833 грн.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 00000772301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 115 418 грн. та від 23.02.2012 року № 00000762301 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 111 358 грн. (а.с.25-26).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх безпідставними та незаконними, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів, шляхом скасування вказаних повідомлень -рішень.
Авторемонтно-агрегатний завод Черкаської облспоживспілки зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.01.1992 року, про що свідчить свідоцтво серії А00 № 615324 (а.с.12), та як платника податків взято на облік ДПІ у м. Черкаси 14.01.1992 року.
Як вбачається з довідки ЄДРПОУ серії АА №110270 видами діяльності АРАЗ ОСС за класифікатором видів економічної діяльності є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, виробництво будівельних металевих конструкцій, оптова торгівля будівельними матеріалами, холодне штампування та гнуття.
Висновок відповідача про порушення позивачем Податкового кодексу України мотивовано наявністю в період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року взаємовідносин з ПП «Артбуд Вектор». В ході зустрічної перевірки ПП «Артбуд Вектор»щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року, про що складено довідку від 10.01.2012 року № 23/23-4Є34556385, встановлено відсутність трудових ресурсів, техніки, обладнання, устаткування для здійснення діяльності.
На думку відповідача, договірні взаємовідносини між товариствами мають штучний характер, оскільки не спрямовані на настання реальних правових наслідків та укладені з метою отримання податкової вигоди.
В своїх доводах працівники податкового органу посилаються на матеріали допиту громадянина ОСОБА_5, що являється директором ПП «Артбуд Вектор». Даними документами нібито підтверджується фіктивність господарських операцій з позивачем.
При детальному вивченні матеріалів справи, зокрема, протоколу допиту, судом встановлено факт відсутності будь-якого посилання на фіктивність взаємовідносин ПП «Артбуд Вектор»з позивачем (а.с.102), крім того, представник відповідача не зміг надати жодного доказу про винесені судові рішення, що набрали законної сили щодо визнання правочинів між ПП «Артбуд Вектор»та його контрагентами - нікчемними, зокрема, правочинів між позивачем та ПП «Артбуд Вектор». Даний факт дає право стверджувати, що посилання відповідача щодо фіктивності укладених правочинів є лише припущеннями, а не встановленими фактами.
Крім того, відповідно до норм ст.ст. 91,92 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати юридичну право та дієздатність.
На момент виникнення спірних правовідносин ПП «Артбуд Вектор»мало всі документи, що підтверджували набуття право та дієздатності, знаходилось на обліку в органах податкової служби, мало необхідні дозволи та ресурси для здійснення господарської діяльності.
В ході розгляду справи також встановлено, що в процесі здійснення своєї господарської діяльності позивачем укладені договори з ПП «Артбуд Вектор», на виконання робіт:
- № 1/1 від 20.01.2011 року не суму 266 836 грн. на виготовлення торгівельних павільйонів;
- № 6/11 від 10.04.2011 року на суму 60 000 грн. на ремонтно -будівельні роботи магазину в м. Сміла;
- № 62 від 21.07.2011 року на суму 175 000 грн. на ремонт магазину в с. Косарі;
- № 71/1 від 29.07.2011 року на заміну тротуарної плитки;
- № 72/1 від 28.07.2011 року на виконання робіт по ремонту даху;
- № 81 від 05.08.2011 року на суму 75 397 грн. на ремонт приміщень Економіко -правового коледжу в м. Черкасах;
- № 82 від 06.08.2011 року на монтаж котла;
- № 85 від 20.08.2011 року на суму 74 621 грн. на монтаж та демонтаж віконних та дверних відкосів в кооперативному коледжі в м. Умань;
- № 85/1 від 20.08.2011 року на суму 19 664 грн. на монтаж та демонтаж віконних та демонтаж відкосів в кооперативному коледжі в м. Умань;
- № 86 від 01.09.2011 року на суму 18 140грн. на ремонт приміщень Економіко -правового коледжу в м. Черкасах.
В акті перевірки зазначено, що позивач порушив вимоги чинного податкового законодавства, включивши до складу валових витрат суми, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704), а саме: первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З доводів представника позивача та матеріалів справи суд вбачає, що договірні відносини між Авторемонтно-агрегатним заводом Черкаської облспоживспілки та ПП «Артбуд Вектор»у період з 27.11.2008 року по 31.03.2011 року підтверджуються наступними бухгалтерськими документами:
- податкова накладна від 29.06.2011р. № 649 на загальну суму з ПДВ -26 077 грн.;
- податкова накладна від 29.07.2011р. № 388 на загальну суму з ПДВ -165 000 грн.;
- податкова накладна від 08.08.2011р. № 59 на загальну суму з ПДВ -128 000 грн.;
- податкова накладна від 28.04.2011р. № 302 на загальну суму з ПДВ -12 203 грн.;
- податкова накладна від 28.04.2011р. № 303 на загальну суму з ПДВ -21 720 грн.;
- податкова накладна від 04.08.2011р. № 80 на загальну суму з ПДВ -100 000 грн.;
- податкова накладна від 29.07.2011р. № 649 на загальну суму з ПДВ -26 077 грн.;
- податкова накладна від 30.09.2011р. № 482 на загальну суму з ПДВ -77 000 грн.
Окрім того, під час проведення перевірки позивачем надані інші первинні документи, які також були предметом дослідження в даній адміністративній справі, а саме: накладні на передачу товару, товарно-транспортні накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, затвердженої типової форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, зведені кошторисні розрахунки будівництва та ін.
Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.7 вищевказаного Положення первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Вивчивши первинну документацію, суд не знаходить підстав вважати дані докази неповними, або складеними з порушенням описаних вище положень чинного законодавства, оскільки вони містять всі необхідні реквізити та дають можливість встановити обсяги, види, вартість наданих послуг, їх виконавця, а також спростовують твердження відповідача щодо не підтвердження факту передачі будівельних матеріалів і натомість підтверджують факт доставки матеріалів на об'єкти будівництва власними силами позивача, з використанням власного транспорту і працюючих на підприємстві водіїв.
Відповідачем також не надано доказів виконання робіт іншими особами або силами позивача, що свідчить про недоведеність відповідачем своєї позиції.
Не погоджується суд з твердженням відповідача, що операції проведені ПП «Артбуд Вектор»не можуть бути підтверджені з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів.
З огляду на дану обставину суд зазначає, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, перевіряти наявність в нього персоналу, складів, транспорту тощо.
Оскільки на час виникнення спірних правовідносин ПП «Артбуд Вектор» було зареєстровано в органах державної податкової служби, як платник податків, сплачувало податки та збори, передбачені законодавством, тому ставити позивачем під сумнів здійснення господарської діяльності свого контрагента не було підстав.
Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1. Податкового кодексу України, податковим кредитом визначається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Підпунктом «а», п. 198.1. ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з приписами п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що прямо визначено п. 198.6. ст. 198 ПК України.
Підпунктом 201.8. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
На час взаємовідносин позивача з ПП «Артбуд Вектор»був платником податку на додану вартість, надавав позивачеві бухгалтерські документи, що були оформлені згідно вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 201.1. ст. 200 ПК України податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по - батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по - батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Податкові накладні, що були надані при перевірці та копії яких містяться в матеріалах справи, на думку суду, відповідають вимогам п. 201.1., ст. 201 ПК України.
Судом також встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори надання послуг в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними немає. Доказів про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності позивача, що викладені в акті перевірки відповідачем не надано.
За таких обставин, висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем, є лише припущенням, вони не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання платнику податку.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному об'ємі.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 69-71, 86, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси від 23 лютого 2012 року № 00000762301, № 00000772301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя А.С. Чала
Судове рішення № 24211486, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 03.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2370/689/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: