Постанова № 24211284, 21.03.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/822/12

"21" березня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Жукевич Л. Б.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція (надалі-позивач, ТОДПІ) звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач, ОСОБА_2) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, ТОДПІ посилається на те, що відповідачем як платником податків у встановлений законом строк не було здійснено сплати податкових зобов'язань на загальну суму 30933,90 грн., яка виникла у результаті несплати фізичною особою-підприємцем узгоджених податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування - у розмірі 500,00 грн., а також 30433,90 грн. - по податку на додану вартість, донарахованого відповідачу податковим органом по акту №7090/17-426/НОМЕР_1 від 03.10.2011 року та визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0004691704 від 17.10.2011 року. У зв'язку з тим, що станом на день звернення ТОДПІ до суду із даним позовом за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 рахується несплачена в добровільному порядку податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, ТОДПІ - просить стягнути її до державного бюджету з відповідача в судовому порядку.

Відповідач в судові засідання - не прибув, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, заперечення проти позову не подав.

Разом з тим, ухвала про відкриття провадження у справі, а також повторні повідомлення про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тобто, відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, - що підтверджується наявними матеріалами справи.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.

Відповідач, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.04.1997 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, з видачею відповідного свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»відповідачу присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

При цьому, ОСОБА_2 з 07.04.1997 року перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції.

На підставі самостійно поданої у травні 2011 року відповідачем до Тернопільської ОДПІ декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 березня 2011 року, а також у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк належної суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягала сплаті до бюджету, - встановлено заборгованість ОСОБА_2 по даному виду податку -у сумі 500,00 грн.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що зазначене вище податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, - є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Крім того, за результатами проведеної Тернопільською ОДПІ документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої відображено у відповідному акті №7090/17-426/НОМЕР_1 від 03.10.2011 року -встановлено факт порушення відповідачем п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 63135,00 грн.

У зв'язку в вищенаведеним, за наслідками порушень, встановлених за результатами проведеної перевірки, податковим органом відповідачу було донараховано ПДВ на загальну суму 78919,00 грн., з яких: 63135,00 грн. -основний платіж та 15784,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, нараховані відповідачу за результатами розгляду вищезазначеного акту №7090/17-426/НОМЕР_1 від 03.10.2011 року на суму заниження податкового зобов'язання по ПДВ.

Водночас, відповідачу у встановленому законом порядку було направлено відповідне податкове повідомлення-рішення №0004691704 від 17.10.2011 року.

Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу. Відповідачем у вказаний термін податкове зобов'язання в повному обсязі - не виконане.

У зв'язку з цим, вподальшому, після часткового погашення сум вищезазначеного податкового зобов'язання, Тернопільською ОДПІ, з метою повного погашення заборгованості, на адресу ОСОБА_2 була направлено податкову вимогу форми «Ф»№4369 від 31.10.2011 року із визначенням суми податкового боргу -30433,90 грн., з яких: 9115,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 21318,12 грн. -пеня, нарахована податковим органом за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 11.11.2011 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення йому рекомендованого поштового відправлення.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, вищезазначене податкове повідомлення-рішення №0004691704 від 17.10.2011 року та податкову вимогу форми «Ф»№4369 від 31.10.2011 року, на час звернення ТОДПІ до суду із даним позовом, ОСОБА_2, здійснюючи часткові сплати наявної податкової заборгованості, - ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржував, а тому нараховані і відображені у них податкові зобов'язання платника податків, -є узгодженими у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством.

Таким чином, на час розгляду даної справи за відповідачем, з урахуванням проведених проплат та з урахуванням нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання пені, рахується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 30933,90 грн. (з яких: 500,00 грн. - по податку на доходи фізичних осіб та 30433,90 грн. -по ПДВ), який підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про наявність у відповідача податкового боргу №119 від 31.01.2012 року, корінцем податкового повідомлення-рішення №0004691704 від 17.10.2011 року, корінцем податкової вимоги форми «Ф»№4369 від 31.10.2011 року, розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акту перевірки №7090/17-426/НОМЕР_1 від 03.10.2011 року, витягами з облікової картки платника податків.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 20.1.28. Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, як передбачено статтею 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 6, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як на платника податків законом обов'язок щодо сплати узгоджених у визначеному законом порядку сум податкових зобов'язань - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача,- відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами у заявленому в позові розмірі - в сумі 30933,90 грн.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційной номер за ДРФО -НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 30933,90 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 90 копійок), з яких:

- по податку на доходи фізичних осіб -500,00 грн. (п'ятсот гривень) основного платежу на б/р 33218800700002, код платежу 11010100, місцевий бюджет ВДК у м.Тернополі, банк УДКСУ у м.Тернополі, код одержувача 37977726, МФО 838012;

- по податку на додану вартість -30433,90 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять три гривні 90 копійок), з яких: 21318,12 грн. (двадцять одна тисяча триста вісімнадцять гривень 12 копійок) -пені, - на б/р 31110029700002, код платежу 14010100, державний бюджет ВДК у м.Тернополі, банк УДКСУ у м. Тернополі, код одержувача 37977726, МФО 838012;

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 березня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.