Постанова № 24211253, 31.01.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/36/12

"31" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за відсутності належним чином повідомлених сторін, -

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня по травень 2011 року у сумі 2935,89 грн.

Заявлені в позові вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у передбачений законом строк не здійснив сплати у належному розмірі єдиного внеску за березень-травень 2011 року. А тому, враховуючи наведене, управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -на загальну суму 2595,89 грн., а також нараховані у відповідності до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі та повторна повістка направлялись рекомендованими листами за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Проте, після повідомлення про дату час та місце розгляду справи належним чином, -відповідач в зазначені строки ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Позивачем, через канцелярію суду, було подано клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як фізична особа-підприємець Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 15.02.2011 року.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області та згідно з ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску.

Відповідно до самостійно поданих відповідачем звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та даних картки особового рахунку платника єдиного внеску, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був перерахувати до органів Пенсійного фонду України за березень-травень 2011 року -2595,89 грн., з яких: 2396,03 грн. -заборгованість по сплаті єдиного внеску за ставкою 36,76-49,7%; 199,86 грн. - заборгованість по сплаті єдиного внеску за ставкою 3,6%.

Проте, з березня 2011 року, у встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»строк сплата єдиного внеску відповідачем не здійснювалась, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість (недоїмка) перед управлінням Пенсійного фонду України у сумі 2595,89 грн.

Відповідно до п.4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», начальником управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій: №108 від 23 травня 2011 року на суму 170 грн. та №209 від 03 серпня 2011 року на суму 170 грн., якими до відповідача застосовано штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальну суму 340,00 грн.

Вказані рішення отримані відповідачем, що підтверджується наявними у справі (рішенням №108 від 23.05.2011 року та повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - рішення №209 від 03.08.2011 року).

Проте, як вбачається з матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень представника управління Пенсійного фонду, після отримання вказаних рішень, дані рішення відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку - не оскаржував.

Станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення в даному позові, відповідачем в добровільному порядку -не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, та складає 2935,89грн. з яких: 2396,03 грн. -заборгованість по сплаті єдиного внеску фізичною особою, яка має найманих працівників за ставкою 36,76-49,7%; 199,86 грн. - заборгованість по сплаті єдиного внеску за ставкою 3,6%; 340, 00 грн. -штрафні санкції.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 02.12.2010 року № 2755, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються також Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з положеннями пункту 3 Розділу VIII розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 вищезазначеного закону - платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено, що для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 цього ж закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання»затвердженого Постановою КМ України від 13 вересня 2000 року № 1423.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

А частиною 8 цієї ж статті встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Окрім того, аналогічні положення містяться і в пункті 3.1 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08 жовтня 2010 року № 22-2, де зазначено, що страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до п.4.3.6. Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 4 частини 11 статті 25 цього ж Закону передбачено застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право звернення територіального органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки, при цьому, відповідно до частини 16 цієї ж статті - строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Варто також зазначити, що згідно з частиною 12 статті 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний і борг - не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області заборгованості у заявленому в позові розмірі на загальну суму 2935,89 грн., з яких: 2396,03 грн. -заборгованість по сплаті єдиного внеску фізичною особою, яка має найманих працівників за ставкою 36,76-49,7%; 199,86 грн. - заборгованість по сплаті єдиного внеску за ставкою 3,6%; 340, 00 грн. -штрафні санкції.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2935,89 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 89 копійок), з яких:

- 2396,03 грн. (дві тисячі триста дев'яносто шість гривень 03 копійки) -заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 36,76-49,7% - на р/р 37193066001901 в ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 21156433;

- 199,86 грн. (сто дев'яносто дев'ять гривень 86 копійок) - заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 3,6% -

на р/р 37198083001901 в ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 21156433;

- 340, 00 грн. (триста сорок гривень) -штрафні санкції - на р/р 37193066001901 в ГУДКУ в Тернопільській області,

МФО 838012, код ЄДРПОУ 21156433.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.