Постанова № 24211252, 29.02.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/455/12

"29" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

розглянувши у порядку скороченого провадження у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі її структурного підрозділу: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора міста Тернополя в інтересах держави, в особі: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі її структурного підрозділу: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито скорочене провадження в зазначеній адміністративній справі. При цьому в ухвалі зазначено строк подання заперечень проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду із відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд вважає за можливе розглядати справу у порядку статті 183 - 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 частини 5 якої встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому проваджені суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області 04.04.2008 року.

06.10.2011 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень на договірних умовах, результат якої оформлено відповідним актом №058766.

З вказаного вище акту видно, що перевезення вантажів на договірній основі транспортним засобом, який належить ОСОБА_1 та не обладнаний тахографом, здійснювалось без оформлення документів, перелік яких визначено, зокрема, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без індивідуальної контрольної книжки водія. Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач -ОСОБА_1 з даним актом ознайомлений, акт підписаний ним без будь-яких заперечень і про місце, час та дату розгляду справи про порушення -він повідомлений належним чином, про що свідчить копія наявного в матеріалах справи рекомендованого поштового відправлення .

Постановою заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області №133998 від 09.11.2011 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень.

Вищезазначена постанова про застосування фінансових санкцій була надіслана відповідачу, що підтверджується наявною у справі копією рекомендованого поштового відправлення.

Проте, сума фінансових санкцій, визначених цією постановою, відповідачем в добровільному порядку у п'ятнадцятиденний термін - не сплачена, що, в свою чергу, і стало в подальшому підставою подачі до суду даного позову.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) -є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, - органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»№2344-III від 05.04.2001року - урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частиною 11 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно, до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Крім того, статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено перелік документів на підставі яких фізичні особи мають право виконувати вантажні перевезення на договірних умовах: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія- посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07 червня 2010 року «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106, встановлено, що водій, який керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Як вже було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, - під час проведення перевірки, оформленої актом №058766 від 06.10.2011 року, - було виявлено порушення - надання послуг з перевезення вантажу автомобілем, що необладнаний тахографом, без відповідних документів - індивідуальної контрольної книжки водія, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»та Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07 червня 2010 року.

Відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року - при проведенні перевірок у разі виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»- від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений, зокрема, статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 28 вищезазначеного Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, - фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Судом не встановлені будь-які докази, які б свідчили про те, що винесена заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області постанова №133998 від 09.11.2011 року, якою до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції, - оскаржувалась останнім у встановленому законом порядку.

На час судового розгляду справи, фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. ОСОБА_1 в добровільному порядку - не сплачені, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, а судом -не здобуті.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку не сплатив застосовані до нього фінансові санкції за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, а тому - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі її структурного підрозділу: Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області, - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1) фінансові санкції у розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), шляхом перерахування вказаних коштів в дохід Державного бюджету України - на рахунок управління Державного казначейства у місті Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства України у Тернопільській області №31118106700002, МФО 838012, код платежу 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача коштів 23588119.

3. Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку,-є остаточною.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.