Постанова № 24211237, 28.02.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/504/12

"28" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника прокуратури - Свачій М. І.,

за відсутності позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1288,80 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не здійснено сплати у належному розмірі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ-ІV квартали 2010 року. У зв'язку з цим на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області зі сплати страхових внесків на суму 1288,80 грн., яку прокурор, звернувшись до суду із даним позовом, в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, - і просить стягнути з відповідача як фізичної особи -підприємця в судовому порядку.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Проте, після отримання даної ухвали 18.02.2012 року, відповідач в зазначені строки ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача, за наявними в ній доказами.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа- підприємець Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області як платник страхових внесків, відтак, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV зобов'язана була самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.

Крім того, відповідно до довідки Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі Тернопільської області №621 від 26.01.2012 року -відповідач з 27.02.2008 року перебуває на обліку як фізична особа -підприємець у ДПІ в Теребовлянському районі та у ІІІ-ІV кварталах 2010 року здійснювала підприємницьку діяльність.

Проте, зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб -підприємців, відповідачем враховані не були, і сплата страхових внесків, з урахуванням 33,2% від розміру мінімальної заробітної плати у відповідний період, до Пенсійного фонду України відповідачем у липні-грудні 2010 року - не здійснювалась, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість (недоїмка) перед Управлінням Пенсійного фонду України у сумі 1288,80 грн.

З метою погашення даної заборгованості, управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області були виставлені відповідачу вимоги про сплату боргу: №160 від 01.11.2010 року на суму 632,46 грн. та №206 від 20.01.2011 року на суму 656,34 грн.

Докази оскарження відповідачем вказаних вимог управління Пенсійного фонду України у встановленому законом порядку в матеріалах справи -відсутні та відповідачем -не надані.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 1288,80 грн., проте, в добровільному порядку вказаний борг відповідачем -не сплачений, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня

2011 року, а також враховуючи норми пункту 7 розділу VIII вищезазначеного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин норми законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості та визначало на у той період порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - тобто, норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 року, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992 року та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідач одночасно є також страхувальником і платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», покладено обов'язок самостійно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV - страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV - мінімальний страховий внесок -сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, а також ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»№ 2154-VI від 27.04.2010 року - мінімальний розмір заробітної плати становив: з 01 липня 2010 року -888,00 грн., з 01 жовтня 2010 року -907,00 грн., з 01 грудня 2010 року -922,00 грн.

У відповідності до абзацу 6 пункту 4.7 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»№21-1, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, - розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 -2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Разом з тим, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів, відповідач сплати у належному розмірі страхових внесків до Пенсійного фонду України -не здійснила, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у заявленому в позові розмірі, яка підтверджується наявними матеріалами справи.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, борг відповідачем - не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області заборгованості зі сплати страхових внесків у заявленому в позові розмірі -1288,80 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області -задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок), шляхом перерахування вказаних коштів на п/р 25608320101058 Тернопільське обласне управління Ощадного банку України, МФО 338545, код 21156278.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями

185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 березня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.