Постанова № 24211234, 07.02.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/222/12

"07" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Ліщинської М. М.,

представника позивача -ОСОБА_1 (дов. вих. №98/10-025 від 05.01.2012 р.),

представника відповідача -ОСОБА_2 (дов. №01 від 01.02.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»(в особі: філії «Волочиський консервний Завод»Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт») про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Волочиському районі Хмельницької області (далі -позивач, ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»(в особі: філії «Волочиський консервний Завод»Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт») (далі -відповідач, ТОВ «Славпродукт») про стягнення податкового боргу у сумі 63566,95 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що за відповідачем - в особі його філії - «Волочиський консервний Завод» на даний час рахується податковий борг перед бюджетом у сумі 63566,95 грн., який виник внаслідок несплати чергової частки сум, розстрочених відповідно до рішення начальника ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області №10 від 31.03.2011 року, та накопичення податкового боргу. Враховуючи те, що вказана сума податкової заборгованості відповідачем у встановлений законом термін добровільно не сплачена, позивач, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просить суд постановити рішення про стягнення вказаних коштів з відповідача в судовому порядку - за рахунок готівки, що належить ТОВ «Славпродукт», та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Славпродукт», а також -за рахунок майна платника податку, яке перебуває в податковій заставі.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, - директор ТОВ «Славпродукт», в судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначивши, що підприємство не мало змоги сплатити вказані штрафні санкції у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ -34042038) зареєстроване як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області 16.03.2006 року за адресою: вул.Нова, 3, с.Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»має відокремлений підрозділ без права юридичної особи - філію «Волочиський консервний Завод»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ -34401800), яка Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області зареєстрована 23.06.2006 року за адресою: вул.Копачівська, 2, м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область.

18.03.2011 року філією «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб, в якій самостійно задекларовано суму заборгованості по даному виду податку станом на 01.01.2011 року - в розмірі 122456,73 грн.

31.03.2011 року, начальником ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області, на підставі відповідної заяви ТОВ «Славпродукт», у відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та статті 100 Податкового кодексу України винесено рішення за №10 Про розстрочення податкового боргу філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»з 31.03.2011 року по 23.12.2011 року за основним платежем на суму 113145,12 грн.

На підставі зазначеного рішення було укладено відповідний Договір за № 10 від 31.03.2011року «Про розстрочення податкового боргу», яким встановлено строки та суми сплати боржником розстроченого грошового зобов'язання.

22.08.2011 року, у зв'язку з несплатою в установлені Податковим кодексом України строки суми розстроченого грошового зобов'язання, податковим органом філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»було виставлено податкову вимогу на суму 537,17 грн.

Після цього, 02.09.2011 року, у зв'язку з несплатою розстрочених відповідно до рішення №10 від 31.03.2011 року чергової частки сум заборгованості та накопиченням податкового боргу, начальником ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області прийнято рішення №58 «Про скасування розстрочення податкового боргу філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт».

Таким чином, станом на час звернення ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області до суду із даним адміністративним позовом, за філією «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»рахується несплачена у добровільному порядку податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 63566,95 грн.

Вказані обставини та заявлена до стягнення сума податкового боргу підтверджена наявними матеріалами справи та не заперечувались у судовому засіданні і самим відповідачем.

22.09.2011 року начальником ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області прийнято рішення №5688 про опис майна платника податків - філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»у податкову заставу.

Того ж дня, 22.09.2011 року податковим керуючим здійснено опис майна платника податків та складено акт опису майна, який уповноваженою особою філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт»підписаний без заперечень та зауважень.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.16.1.4ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті цього Кодексу.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків маг право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.6 ст. 100 Податковою кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Пунктом 100.8 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається стосовно загальнодержавних податків та зборів керівником контролюючого органу (його заступником).

Пунктом 100.8 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається стосовно загальнодержавних податків та зборів керівником контролюючого органу (його заступником).

Згідно п. 100.11 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором.

Пунктом 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Як передбачено п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пп. 100.12.2 п. 100.12 ст.100 Податкового кодексу України передбачено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодився з правомірністю рішення начальника ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області №58 від 02.09.2011 року «Про скасування розстрочення податкового боргу філії «Волочиський консервний Завод»ТОВ «Славпродукт», та у встановленому законом порядку - не оскаржував його.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини недотримання відповідачем строків сплати розстроченої суми податкового боргу підтверджуються поясненнями представників сторін та письмовими доказами.

В той же час, відповідачем визнано і необхідність виконання покладеного на нього законом як на платника податків обов'язку щодо сплати існуючого податкового боргу, який, зі слів відповідача, він не мав змоги виконати в повному обсязі в добровільному порядку - у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як вже було зазначено вище, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження наявність у відповідача - в особі його філії - «Волочиський консервний Завод» податкового боргу перед бюджетом у сумі 63566,95 грн., а відтак -наявні всі правові підстави для стягнення вказаної суми боргу з відповідача в судовому порядку.

Разом з тим, вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог у той спосіб, про який просить ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області, а саме: постановлення судового рішення про стягнення існуючого боргу одночасно за рахунок готівки, що належить ТОВ «Славпродукт», та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Славпродукт», а також - стягнення цього боргу за рахунок майна платника податку, яке перебуває в податковій заставі, - суд приходить до наступного висновку.

Пп. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

П. 20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного податкового зобов'язання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Податковим кодексом України.

Водночас, порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Так, згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, згідно з п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Водночас, п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз.2 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, з аналізу приписів статті 95 Податкового кодексу України, слідує висновок, що законодавцем чітко встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: першочергово, податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, - податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.

В судовому засіданні представником позивача до суду документи на підтвердження недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, задля здійснення погашення наявної суми податкової заборгованості, що є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків - не надано.

Крім того, вимогу щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, заявлено одночасно із вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу за рахунок коштів боржника, тобто, - до вжиття (виконання) заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Оскільки наданими до суду доказами не доведена недостатність коштів, які перебувають у власності відповідача, задля здійснення погашення наявної суми податкової заборгованості, а також враховуючи фактично передчасне звернення позивача із такими вимогами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача обов'язок щодо сплати відповідачем наявного у нього податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували повне погашення боргу - відсутні, а також, - враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем та його згоду із сумою заявленої у позові заборгованості, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: шляхом постановлення рішення задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за рахунок готівки та з рахунків в обслуговуючих його банках податкового боргу у сумі 63566,95 грн., та відмови в задоволенні позовних вимог - про стягнення вказаної суми боргу за рахунок майна даного платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області -задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (ідентифікаційний код 34042038, вул. Об'їзна 12/6а, с.Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область) -в особі: філії «Волочиський консервний Завод»Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»(ідентифікаційний код 34401800, вул.Копачівська, 2, м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область) - у рахунок погашення податкового боргу кошти у сумі 63566,95 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят шість гривень 95 копійок) - за рахунок готівки платника податків та з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» в особі: філії «Волочиський консервний Завод»Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт».

3. У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про стягнення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 лютого 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.