Постанова № 24211178, 30.01.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/148/12

"30" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Ліщинської М.М.,

представників позивача: Брика Р. Є. (наказ №52 від 01.06.2006 року),

ОСОБА_2 (дов. №б/н від 22.06.2011 року),

представника відповідача -Коваля Ю. О. (наказ № 67-К від 20.03.2007 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММ ЛТД»до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа -Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», про зобов'язання зняти арешт із майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ ЛТД»(далі -позивач, ТОВ «ММ ЛТД») з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (далі - відповідач, Другий відділ ДВС Тернопільського МУЮ) про зобов'язання зняти арешт із майна.

26.01.2012 року представником позивача подано клопотання про збільшення позовних вимог, а саме: зобов'язання відповідача також зняти арешт із рахунків ТОВ «ММ ЛТД», накладений постановою 01.11.2011 року. Однак, під час проведення судового засідання позивач вказане клопотання відкликав, просив суд його не розглядати.

Крім того, в судовому засіданні 26.01.2011 року судом до участі у справі в якості третьої особи було залучено Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»(далі -третя особа ПАТ «Універсал Банк»), - стягувача у виконавчому провадженні, як особу, на права, свободи, інтереси або обов'язки якої може вплинути рішення у даній справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.01.2012, представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив зобов'язати другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції зняти арешт із всього майна ТОВ «ММ ЛТД»за виключенням трьох одиниць техніки: сідлового тягача VOLVO FM 7.290, д.н.з. ВО5767АН; напівпричепа бортового FRUEHAUF, д.н.з. ВО4710ХХ; напівпричепа бортового PACTON,

д.н.з. ВО4640ХХ, щодо яких було проведено оцінку та на які 13.12.2011 року було складено акт опису.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оціночна вартість вищезазначеного майна (333600,00 грн), яке боржник пропонує для задоволення інтересів стягувача за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року, з врахуванням раніше здійснених проплат, - покриває суму боргу та всіх витрат та є вищою, аніж визначена у даному наказі сума заборгованості. Крім того, позивач не погоджується із відмовою відповідача зняти арешт з майна ТОВ «ММ ЛТД», яка вмотивована тим, що окрім виконавчого провадження ВП №28347954 за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року, у Другому відділі ДВС Тернопільського МУЮ перебуває на виконанні ще один виконавчий лист - Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №2-3818 від 24.09.2010 року (ВП№30132960), оскільки заборгованість за цим виконавчим листом була погашена згідно квитанції від 29.12.2011 року.

А тому, позивач просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт зі всього майна, що належить ТОВ «ММ ЛТД», накладений при виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року, - за виключенням трьох одиниць техніки, які є об'єктом оцінки.

Під час розгляду справи представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції були відсутні достатні підстави для зняття арешту з майна ТОВ «ММ ЛТД»у виконавчому провадженні за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року.

Представник залученої до участі у справі третьої особи - стягувача у виконавчих провадженнях - ПАТ «Універсал Банк», користуючись правами, визначеними у статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, - проти позову заперечила, посилаючись на те, що на даний час оцінка майна, запропонованого боржником для реалізації ПАТ «Універсал Банк», - стягувачем ще не погоджена, крім того, сума оцінки цього майна, з врахуванням необхідності стягнення з ТОВ «ММ ЛТД»витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, -є недостатньою для покриття суми боргу та всіх витрат по виконавчому провадженню. З огляду на зазначене представник третьої особи просила суд відмовити ТОВ «ММ ЛТД»в задоволенні позову.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

На виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходилось виконавче провадження ВП№28347954, відкрите

29.08.2011 року за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907

від 02.08.20011 року, відповідно до якого з ТОВ «ММ ЛТД»на користь ПАТ «Універсал Банк»підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 378416,31 грн., з яких: 29671,63 дол.США ( у гривневому еквіваленті 236586,74 грн.) -заборгованість за кредитом; 9925,27 дол. США (у гривневому еквіваленті 79139,14 грн.) заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом; 7363,15 дол. США (у гривневому еквіваленті 58710,08 грн.) -пеня, 3744,35 грн. - витрати по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.09.2011 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Гайдою А.Б. при виконанні вищезазначеного наказу Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.20011 року (ВП№28347954), у зв'язку з несплатою боржником вказаної суми заборгованості у визначений термін в добровільному порядку, з урахуванням відповідної заяви стягувача про накладення арешту на майно боржника, - винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ «ММ ЛТД»у межах суми звернення стягнення - 378416,31 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ТОВ «ММ ЛТД».

01.11.2011 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Гайдою А. Б. у вищезазначеному виконавчому провадженні ВП№28347954 винесено дві постанови: про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - у розмірі

40,00 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору - у розмірі 37841,63 грн.

В цей же день, 01.11.2011 року, постановою державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Гайди А.Б.-у даному виконавчому провадженні ВП№28347954 накладено арешт на кошти на рахунках ТОВ «ММ ЛТД», відкритих позивачем у відповідних банківських установах, - у межах загальної суми стягнення 416297,94 грн. (сума боргу -378416,31 грн., витрати на проведення виконавчих дій - 40,00 грн., виконавчий збір - 37841,63 грн.).

13.12.2011 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ проведено опис майна, запропонованого ТОВ «ММ ЛТД»для реалізації, про що складено відповідний акт опису і арешту майна: сідлового тягача VOLVO FM 7.290, д.н.з. ВО5767АН; напівпричепу бортового FRUEHAUF, д.н.з. ВО4710ХХ; напівпричепу бортового PACTON,

д.н.з. ВО4640ХХ. Сума описаного майна, за попередньою оцінкою, - 185000,00 грн. При цьому в акті вказано, що остаточна вартість майна буде встановлена експертом.

Вподальшому приватним підприємством «Консалтингова компанія «Капітал», на підставі договору, постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 27.12.2011 року та Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №12284/11 від 01.08.2011 року здійснено незалежну оцінку вищезазначений транспортних засобів, про що видано відповідний Висновок про вартість об'єкта оцінки, згідно з яким - проведені дослідження, здійснений аналіз та виконані розрахунки дозволяють зробити висновок про те, що загальна вартість об'єкта оцінки становить 333600,00 грн. без ПДВ, в тому числі: автомобіль VOLVO FM 7.290 -160280,00грн. без ПДВ, напівпричіп FRUEHAUF ТF34C1 -85740,00 грн. без ПДВ, напівпричіп PACTON TXL339 -87580,00 грн. без ПДВ.

Після цього, 29.12.2011 року, ТОВ «ММ ЛТД» звернулось до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ із заявою про зняття арешту зі всього належного позивачу майна, за виключенням вищезазначених одиниць техніки, які були об'єктом оцінки.

Листом начальника Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ за №19/104/08

від 10.01.2012 року -позивачу повідомлено про те, що у провадженні відповідача перебуває зведене виконавче провадження №160 від 18.10.2010 року, до складу якого входять: виконавче провадження за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року (ВП №28347954) та за виконавчим листом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №2-3818 від 24.09.2010 року (ВП №30132960), при цьому загальна сума заборгованості за вказаними виконавчими документами становить 556845,11 грн., без врахування витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, в той час як згідно звіту про оцінку майна та висновку експерта, вартість належного боржнику описаного майна становить 333600,00 грн.

Під час розгляду даної справи, на підставі відповідної довідки стягувача у виконавчому провадженні (ПАТ «Універсал Банк») від 23.01.2012 року про сплату боржником суми боргу, - державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ у відповідності до вимог п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№30132960, яке проводилось за виконавчим листом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №2-3818 від 24.09.2010 року. Крім того, згідно даної постанови -припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, застосовані у цьому виконавчому провадженні.

Таким чином, на час розгляду даної справи на виконанні у Другому відділі ДВС Тернопільського МУЮ залишилось лише виконавче провадження ВП №28347954 за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року.

Як стверджує позивач, в погашення заборгованості за вказаним виконавчим документом ним було здійснено сплату 70000,00 грн.

Водночас, долучені до позовної заяви копії заяв про переказ готівки підтверджують сплату за визначеними в них реквізитами суми у загальному розмірі 60000,00 грн.

В судовому засіданні 30.01.2012 року позивачем було надано суду лист, адресований начальнику Тернопільської філії ПАТ «Універсал банк», в якому зазначено, що ТОВ «ММ ЛТД», як майновий поручитель ОСОБА_5, готове добровільно виконати рішення суду (Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 21.07.2011 року) та внести в рахунок погашення заборгованості 200000,00 грн. - за умови закриття кредитного договору ОСОБА_5 №11/388-к від 17.08.2007 року.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, заслухавши пояснення учасників процесу, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги - є необґрунтованими та задоволенню - не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, та, зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Частиною 5 вищезазначеної статті передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Аналогічний порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника визначений і Інструкцією про проведення виконавчих дій (далі Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року та зареєстрована в Мінюсті України 15.12.1999 року за № 865/4158.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»визначено що, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. При цьому коштами виконавчого провадження -є, зокрема, кошти виконавчого збору, стягнутого з боржника, та стягнуті з боржника витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, а до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, в свою чергу, - належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, зокрема, послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій, виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Тобто, законодавець встановив чітку вимогу до порядку звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а саме - співрозмірність розміру і обсягу грошових коштів чи майна боржника із розміром суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення статті 43 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої визначено, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вже було зазначено вище, позивач стверджує, що в погашення заборгованості за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року ним було здійснено сплату 70000,00 грн.

Разом з тим, заяви про переказ готівки, долучені до позовної заяви, підтверджують сплату суми у загальному розмірі лише 60000,00 грн., а саме: заява від 26.07.2011 року -

10000,00 грн.; заява від 30.08.2011 року -10000,00 грн., заява від 08.09.2011 року -

3000,00 грн., заява від 30.09.2011 року -7000,00 грн., заява від 30.11.2011 року -10000,00 грн., заява від 27.12.2011 року -20000,00 грн., за визначеними в них реквізитами, а саме: платник: ОСОБА_5, призначення платежу: погашення заборгованості клієнтом ОСОБА_5 за рішенням суду від 30.03.2011 року у справі №2-2421/2011.

Відтак, дані квитанції не можуть бути доказом сплати заборгованості саме у розмірі 70000,00 грн. ТОВ «ММ ЛТД»у виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року.

Що ж стосується посилань позивача на лист від 30.01.2012 року, адресований начальнику Тернопільської філії ПАТ «Універсал банк», в якому зазначено, що позивач, як майновий поручитель ОСОБА_5, готове добровільно виконати рішення Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 21.07.2011 року, - то суд критично оцінює його як доказ доцільності зняття арешту із належного позивачу майна, оскільки висловлення лише наміру вчинити певні дії в майбутньому, без здійснення таких дій на час розгляду справи, - не можуть бути визнані судом належним доказом можливості виконанням судового рішення та реальним виконанням таких намірів вподальшому.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що виконавче провадження ВП №28347954 за наказом Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року на час розгляду даної справи - є незавершеним, а вартість запропонованого для реалізації майна за результатами незалежної оцінки, яка становить - 333600,00 грн., навіть з урахуванням здійснення проплат, на які посилається ТОВ «ММ ЛТД», - не покриває вказаної загальної суми стягнення з урахуванням визначених законом витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору - 416297,94 грн., а також, зважаючи на те, що співрозмірності розміру і обсягу запропонованого ТОВ «ММ ЛТД»для реалізації майна із розміром суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, згідно наказу Господарського суду Тернопільської області №3/67/5022-907 від 02.08.2011 року, позивачем під час розгляду даної справи -не доведено, крім того, будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про можливість одночасного виконання позивачем в повному обсязі рішення, зазначеного у наказі на примусове виконання цього рішення, та компенсації передбачених законом витрат державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, - позивачем не надані, а судом -не встановлені, - суд приходить до переконання, що посилання позивача, викладені в позові, - не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, - суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог - через відсутність достатніх підстав для зняття арешту з майна, що перебуває у власності ТОВ «ММ ЛТД», оскільки зняття арешту із майна боржника в судовому порядку, - може призвести до порушення інтересів стягувача та ускладнити подальше виконання судового рішення.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ММ ЛТД»до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа -Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», про зобов'язання зняти арешт із майна -відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 лютого 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.