Постанова № 24209787, 15.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3390/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

в присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.03.2012 №1489/10)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 19.10.2011 №33/3266)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Слов'яносербському Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 28457 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2012 року державна податкова інспекція у Слов'яносербському Луганській області Державної податкової служби (надалі - ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області ДПС, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 28457 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України 18.03.2008 за №13751070006000383 та знаходиться на податковому обліку як платник податків у ДПІ в Слов'яносербському районі Луганській області з 20.04.1996 за №9.

Станом на 01.04.2012 має податковий борг в загальній сумі 162353,97 грн., поточна заборгованість в сумі 28457,00 грн., яка виникла по податку на додану вартість 30.01.2012, в зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань боржником.

ДПІ в Слов'яносербському районі до СВК №60 відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників подактів перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 на адресу платника податків були напралені перша та друга податкові вимоги від 14.12.2011 №1/109 та від 25.01.2002 №2/166.

Борг з податку на додану вартість залишається не сплаченим, у зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 28457, 00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав письмовий відзив.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60, зареєстровано виконавчим комітетом Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області 17 березня 2000 року. (а.с.7). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі Луганській області згідно довідки № 200 з 20.04.1996 за №9 (а.с. 11).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач узгодив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, подавши декларації з податку на додану вартість від 16.03.2012 №9012662552, від 17.02.2012 №9006479026 та від 20.01.2012 №90114172744 (а.с. 14-15).

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість виникла податкова заборгованість в сумі 28457 грн., що підтверджується розрахунком частки податкового боргу та обліковою карткою платника. (а.с. 16-26).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 14 грудня 2001 року № 1/109, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом замістителя головного бухгалтера відповідача на корінці першої податкової вимоги (а.с.12).

Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 25 січня 2002 року № 2/166, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом керівника відповідача на корінці другої податкової вимоги (зворотній бік а.с.13).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Таким чином, оскільки податкові вимоги є чинними, сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 28457 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою та визнана відовідачем позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Слов'яносербському Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 28457 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 28457грн. (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок) з Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 (ідентифікаційний код: 08680402, місце знаходження: 93745 Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Лозівський, вул.. Цупова, 3) зі всіх рахунків у банках, які належать відповідачу на розрахунковий рахунок №31118029700298 код платежу 14010100, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова